Справа № 523/10800/14-ц
Провадження №6/523/431/24
"19" липня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі подання головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про привід боржника,-
Головний державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся із поданням про привід боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби.
В обґрунтування подання державний виконавець зазначила, що на примусовому виконанні у Суворовському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі перебуває виконавче провадження № 45400530, за виконавчим листом у справі № 523/10800/14-ц від 24.10.2014 виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі: 700 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Державний виконавець зазначає, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення, на виклики до державного виконавця не з'являється, за адресою місця проживання вказаної у виконавчому листі, боржник відсутній. Згідно телефонної розмови, боржник повідомив державного виконавця, що аліменти сплачувати не буде, при цьому був попереджений за відповідальність з приводу невиконання рішення суду.
З урахуванням викладеного головний державний виконавець просить: застосувати до боржника ОСОБА_1 примусовий привід до Суворовського відділу державної виконавчої служби.
Частиною 3 статті 438 ЦПК України встановлено, що суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.
Оскільки за повідомленням про виклик до суду державний виконавець в судове засідання не з'явився, з огляду на положення ч. 3 ст. 438 ЦПК України, суд вважає можливим здійснити розгляд подання за відсутності державного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали подання про привід боржника, перевіривши обставини доказами, на які посилається державний виконавець, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що Суворовський районним судом м. Одеси ухвалено рішення про стягнення аліментів, та відповідно видано виконавчий лист, яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі: 700 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою державного виконавця від 12.11.2014 року відкрито виконавче провадження № 45400530 з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість боржника по сплаті аліментів станом на 07.07.2024 року становить: 122 253, 38 гривень.
В ході примусового виконання судового рішення державним виконавцем вчинені наступні дії: здійснено виклик, яким зобов'язано боржника з'явитися до виконавця щодо сплати боргу за виконавчим листом, акт про вихід за адресою місця проживання, протокол допиту свідків.
Отже, судом встановлено, що державним виконавцем було здійснено виклик боржника, яким було зобов'язано останнього з'явитись до державного виконавця.
Згідно подання головним державним виконавцем зазначено, що з метою перевірки майнового стану боржника було зроблено низку запитів, згідно яких: Державна фіскальна служба України, відомості про номери рахунків - відсутні; Пенсійний фонд України - відомості відсутні; МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів - відомості відсутні.
З огляду на досліджені докази, судом встановлено, що боржником рішення суду в добровільному порядку не виконується, та в ході примусового виконання судового рішення, державним виконавцем здійснено низку заходів, винесено постанови та складені акти щодо примусового виконання виконавчого листа № 523/10800/14-ц, здійснені заходи державного виконавця необхідного, позитивного результату не надали, за повідомленням в телефонному режимі, зазначив, що рішення суду виконувати не буде.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На підставі п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.
За змістом ст. 438 ЦПК України, привід боржника оголошується, зокрема, за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника.
Згідно з п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду, щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції. Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.
З огляду на зазначені обставини у їх сукупності, а також встановлених в судовому засіданні обставин та наданих приватним виконавцем доказів, які достовірно підтверджують той факт, що ним вжито всіх можливих заходів з примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження №45400530, однак вони не дали свого результату, а також надано докази, які підтверджують факт належного виклику боржника до державного виконавця та ухилення останнього від явки до органу ДВС, а також його ухилення від виконання рішення суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх і обґрунтованих підстав для задоволення подання приватного виконавця та здійснення приводу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 247, 438 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Подання головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савченко Світлани Володимирівни про привід боржника - задовольнити.
Застосувати примусовий привід боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), кабінет № 5.
Виконання ухвали доручити працівникам Відділення поліції № 3 ОРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 18-А).
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 23.07.2024 р.
Суддя: