Справа № 947/17145/24
Провадження № 1-кс/947/9835/24
25.07.2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має двох дітей, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого у 2021 році направлено обвинувальний акт до Херсонського МС Херсонської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3, ст. 185 ч. 4, ст.15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України
І. Суть клопотання
24 липня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив про продовжити строк дії до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури та оперативного супроводження УКР ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162470000200 від 07.02.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 289 КК України.
03.06.2024 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України.
05.06.2024 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31.07.2024 включно.
12.07.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 289 КК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання заперечив проти задоволення клопотання з врахуванням міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він, діючи з прямим умислом спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , всупереч вимог ст. 68 Конституції України таУказу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан який неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX та Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, використовуючи умови воєнного стану, попередньо зорганізувались задля вчинення злочину, перебуваючи в невстановленому місці, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, отримавши інформацію про цивільно - правові відносини громадянина ОСОБА_10 з іншою особою, обрали його об'єктом свого злочинного посягання та, діючи в умовах воєнного стану, почали вимагати у останнього грошові кошти у сумі 3 000 доларів США під приводом необхідності повернення неіснуючого боргу.
Так, 06.02.2024 приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі прибули до будинку АДРЕСА_2 , де їх очікував потерпілий ОСОБА_10 , якому останні заздалегідь призначили зустріч, під час якої ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пред'явили вимогу передати їм грошові кошти під приводом необхідності повернення неіснуючого боргу у сумі 3000 доларів США, з погрозою насильства над ним (зокрема, можливого заподіяння йому тілесних ушкоджень) у разі відмови.
В подальшому, на телефон потерпілого ОСОБА_10 постійно надходили телефонні дзвінки від ОСОБА_8 , у ході яких останній з погрозами застосування насильства над ним та його родичами, вимагав передачі їм вказаної суми.
На підтвердження своїх злочинних намірів та реальності погроз щодо застосування до потерпілого ОСОБА_10 . протиправних заходів впливу,
18.03.2024 приблизно о 14:30 годині ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , на автомобілі марки «Nissan Leaf» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 на автомобілі марки «BMW 530D» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , прибули до станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_10 у власних справах.
Після чого, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , з метою вчинення морального та фізичного тиску на потерпілого, підбігли до салону автомобіля «Chevrolet Lacetti», чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , за кермом якого сидів ОСОБА_10 , та з метою придушення волі потерпілого та його переконання про серйозність своїх намірів і рішучість дій, із застосуванням фізичного насильства витягли ОСОБА_10 з салону вказаного автомобілю та почали наносити удари по голові та тулубу, після чого насильно наказали потерпілому ОСОБА_10 сісти на заднє сидіння транспортного засобу, а саме автомобіля «Chevrolet Lacetti», чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 , на якому останній пересувався, чим обмежили його в пересуванні та утримували в салоні авто проти його волі.
Далі, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 проти волі потерпілого, сів за кермо автомобіля «Chevrolet Lacetti», чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який був у користування потерпілого ОСОБА_10 , прибули за адресою: АДРЕСА_4 . Після чого витягнули з салону автомобіля потерпілого та насильно відвели від автомобіля та висловили ОСОБА_10 вимогу передати їм грошові кошти під приводом необхідності повернути неіснуючий борг у сумі 3000 доларів США, з погрозою насильства над ним (зокрема, можливого заподіяння йому тілесних ушкоджень) у разі відмови.
Сприйнявши зазначені погрози як реальні, ОСОБА_10 повідомив, що грошей в нього немає. В цей час ОСОБА_8 почав обшукувати ОСОБА_10 , дістав вміст карманів куртки, де в кишені знайшов предмет прямокутної форми, після чого висловив ОСОБА_10 погрозу вбивством, яку потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, після чого відштовхнув ОСОБА_8 та намагаючись врятуватися, побіг до найближчого подвір'я.
Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , дотримуючись заходів конспірації, розуміючи, що можуть бути викриті правоохоронними органами, на автомобілі марки «Chevrolet Lacetti», чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , з місця події втекли.
Крім цього, в лютому 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому місці, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, маючи прямий умисел на незаконне збагачення, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом вимагання, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , отримавши інформацію про цивільно - правові відносини громадянина ОСОБА_11 з іншою особою, обрали його об'єктом свого злочинного посягання та, діючи в умовах воєнного стану, почали вимагати у останнього грошові кошти у сумі 40000 гривень під приводом необхідності повернення неіснуючого боргу.
Так, в лютому 2024 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі прибули до приватного гаражу по АДРЕСА_5 з метою пред'явлення вимоги ОСОБА_11 передати їм грошові кошти під приводом необхідності повернення неіснуючого боргу у сумі 40000 гривень, але враховуючи, що ОСОБА_11 на місці не було, вказані особи передали вимогу передачі боргу ОСОБА_12 , який в подальшому передав вказану вимогу потерпілому ОСОБА_11 .
Сприйнявши зазначені погрози як реальні, ОСОБА_11 повідомив своїй матері ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пред'явили вимогу передати їм грошові кошти під приводом необхідності повернення неіснуючого боргу у сумі 40000 гривен, з погрозою насильства над ним (зокрема, можливого заподіяння йому тілесних ушкоджень) у разі відмови.
21.02.2021 року, ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом вимагання, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі, прибув до місяця мешкання потерпілої ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_6 , після чого з потерпілою ОСОБА_13 приїхали на АДРЕСА_5 , де під час зустрічі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вимагали передачі їм вказаної суми, а у разі невиконання їх вимог, погрожували їй та її сину ОСОБА_11 застосуванням фізичного насилля та заподіянням тілесних ушкоджень, які потерпіла ОСОБА_13 сприйняла як реальну загрозу для життя і здоров'я.
Далі, 29.02.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , продовжуючи здійснювати психологічний тиск на потерпілу ОСОБА_13 зателефонував останній та погрожуючи застосуванням насильства над нею та її сином ОСОБА_11 , намагався змусити потерпілу до подальшої передачі їм грошових коштів, а саме неіснуючого боргу у сумі 40000 гривень.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , в ході якого останній пояснив, що 18 березня 2024 року заїхав до СТО, за адресою: АДРЕСА_3 , де провів діагностику свого автомобілю, після чого від'їхавши на декілька метрів від вказаної станції технічного обслуговування, почав переглядати повідомлення на виклик таксі, при цьому вікно з його сторони було відчинене. В цей час до автомобілю підійшло четверо осіб, з якими раніше в нього був конфлікт з приводу автомобіля і які погрожували йому неодноразово, і які йому представлялись ім'ям « ОСОБА_14 », «Вахтанг», ОСОБА_15 , четверту особу не знає, проте бачив цю особу під час попередньої зустрічі, коли останні йому погрожували. Вказані особи витягнули його з автомобіля, при цьому наносили удари руками по голові та тулубу, наказали сісти на задня сидіння, таким чином обмежили його в пересуванні. Далі вказані особи проти його волі на його транспортному засобі виїхали в невідомому напрямку, де забрали у останнього мобільний телефон, технічний паспорт на автомобіль, банківські картки та грошові кошти у сумі 2000 гривень. Далі в кишені знайшли предмет прямокутної форми, після чого «Вахтанг» сказав, що тут його і вб'ють. Зрозумівши, що погроза реальна, а не просто слова, злякавшись він відштовхнув « ОСОБА_14 » та побіг в невідомому напрямку, забіг у першу відкриту калитку, де заховався, через деякий час зателефонував в поліцію і повідомив про те, що з ним сталося;
-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 , який впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка 18.03.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;
-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 , який впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка 18.03.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;
-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 , який впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка 18.03.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;
-протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 , який впізнав ОСОБА_7 , як особу, яка 18.03.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення;
-протоколом негласних слідчих (розшукових) дій, а саме візуального спостереження відносно ОСОБА_10 , згідно якому зафіксовано зустріч ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_10 під час якої вказані особи витягли потерпілого з автомобіля, після чого ОСОБА_8 наніс удари ОСОБА_10 , а інші висловлювали погрози потерпілому, після чого на автомобілі марки «Chevrolet Lacetti» з державним номером НОМЕР_3 вивезли потерпілого на АДРЕСА_2 , де із застосування погроз вимагали грошові кошти у потерпілого;
-протоколом негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, -відео контроль відносно ОСОБА_10 , згідно якому зафіксовано розмови ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_10 під час яких вказані особи із застосування погроз вимагали грошові кошти у потерпілого;
-протоколом негласних слідчих (розшукових) дій, а саме візуального спостереження відносно ОСОБА_8 , згідно якому зафіксовано зустріч ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_10 під час якої вказані особи витягли потерпілого з автомобіля, після чого ОСОБА_8 наніс удари ОСОБА_10 , а інші висловлювали погрози потерпілому, після чого на автомобілі марки «Chevrolet Lacetti» з державним номером НОМЕР_3 вивезли потерпілого на АДРЕСА_2 , де із застосування погроз вимагали грошові кошти у потерпілого
-протоколом негласних слідчих (розшукових) дій, а саме візуального спостереження відносно ОСОБА_7 , згідно якому зафіксовано зустріч ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_10 під час якої вказані особи витягли потерпілого з автомобіля, після чого ОСОБА_8 наніс удари ОСОБА_10 , а інші висловлювали погрози потерпілому, після чого на автомобілі марки «Chevrolet Lacetti» з державним номером НОМЕР_3 вивезли потерпілого на АДРЕСА_2 , де із застосування погроз вимагали грошові кошти у потерпілого
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо доводів захисника про неналежність органу досудового розслідування, то слід звернути увагу, що орган досудового розслідування визначений відповідно до постанови заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 11 квітня 2024 року.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 289 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.7. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Прокурор послався на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали. Зокрема, наголосив на необхідності:
- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки раніше призначених експертиз матеріалів та засобів відео - звукозапису за експертною спеціальністю 7.2 «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ»;
- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки раніше призначених експертиз про призначення генетичної експертизи за спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження»;
- провести одночасний допит між підозрюваним ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_16 ;
- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження ухвали Одеського апеляційного суду, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваних та інших осіб;
-виконати інші необхідні слідчі (розшукові) дії, необхідність у яких може виникнути під час досудового розслідування;
-з урахуванням встановлених у ході досудового розслідування обставин повідомити ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про остаточну підозру;
-виконати вимоги ст. 290 КПК України;
-виконати вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а саме скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з'ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об'єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.
Ухвалою слідчого судді від 25 липня 2024 року строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжені до чотирьох місяців.
3.9. Висновки слідчого судді
Слідчий суддя, враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.10. Щодо визначення розміру застави
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 вчинене із погрозою застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
3.11. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням строків застосування слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 24 вересня 2024 року включно, із можливістю внесення застави на умовах визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1