Справа № 496/3646/24
Провадження № 1-кс/496/1805/24
повний текст
19 липня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, українця, громадянина України, працездатного, який не працює та не навчається, середня освіта, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-вироком 29.11.2016 р. Кіровоградського районного суду м. Кіровоград за ч. 3, ст. 185 КК України;
-вироком 22.12.2017 р. Ленінським районним судом м. Кіровоград за ч. 3 ст. 185 КК України;
у кримінальному провадженні №12024162250000366 від 25.05.2024 року, за ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,-
Слідчий звернулась до суду з зазначеним клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів з визначенням розміру застави у сумі 3 234 250 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що не пізніше травня 2024 року, в невстановленому досудовим розслідувані місці, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану, введенго на всій території України Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 та продовженого до теперішнього часу, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді порушення права власності іншої особи та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на власне незаконне збагачення шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, розробили шахрайську схему заволодіння чужим майном шляхом обману, яка полягала у створенні видимості здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням послуг перевезення вантажу з метою незаконного привласнення товару.
З метою реалізації єдиного злочинного умислу, 19.05.2024 р. приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 зв'язався з працівником ТОВ «Алека-Транс» ОСОБА_8 , з приводу надання послуг перевезення вантажу, достовірно знаючи, що дане ТОВ «Алека-Транс» має у власності вантажні автомобілі, які здійснюють перевезення вантажу. В ході чого, ОСОБА_5 повідомив що допомагає ТОВ «Тера-Паннем» та замовив сім вантажних автомобілів для перевезення культурної продукції «Соя» з пункту завантаження за адресою: АДРЕСА_3 та з пункту за адресою: АДРЕСА_4 до пункту вивантаження за адресою: АДРЕСА_5 . По приїзду до Одеської області працівнику ТОВ «Алека-Транс» ОСОБА_8 надійшов дзвінок від ОСОБА_5 , який повідомив, що змінилася адреса вивантаження та необхідно прибути до складу в АДРЕСА_6 та здійснити вивантаження.
23.05.2024 р. у період часу з 13.00 до 14.00 год. до вищевказаних складських приміщень прибуло сім автомобілів та здійснили розвантаження зернової культури «Сої» загальною вагою 176170 кг., загальною вартістю 3 234 250 гривень, яка шляхом обману вибула з законного володіння ТОВ «Терра - Панем».
23.05.2024 р. приблизно о 15 год. 00 хв ОСОБА_5 з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном з його подальшою реалізацією з метою незаконного збагачення, діючи шляхом обману під виглядом законного власника зернової культури «Сої» ініціював та забезпечив її транспортування 24.05.2024р. в період з 10 год 00 хв. до 12 год. 00 хв. з орендованих складських приміщень ПП «Шилінг Трейд Юг» до складських приміщень за адресою: АДРЕСА_7 за допомогою наданих на прохання ОСОБА_7 . ОСОБА_9 шести автомобілів.
24.05.2024 р. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, ввівши в оману інших осіб, видаючи раніше привласнений шляхом шахрайства культурний продукт «Сою» за свою власність, продали ОСОБА_10 вищезазначений товар у кількості 31,220 т. за 10 927 доларів США, що згідно офіційного курс НБУ еквівалентно 434 894,6 гривень, а також 25.05.2024 р. - ОСОБА_11 , в кількості 40,115 т. за 40.115 доларів США, що згідно офіційного курс НБУ еквівалентно 434 894,6 гривень.
Своїми спільними умисними діями ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи спричинили ТОВ «Терра- Панем» матеріальні збитки на загальну суму 3 234 250 гривень, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України: шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою надання своїм злочинним діям нібито законного характеру, достовірно знаючи про незаконність набуття права власності на зернову культуру «Сою» загальною вагою 176170 кг., вирішили розпорядитися вказаним майном шляхом його відчуження (вчинення правочину). Так, 23.05.2024 приблизно о 15 год. 00 хв ОСОБА_5 , запевнивши сторонніх осіб про належність йому зернової культури «Сої», якою він, діючи спільно з ОСОБА_7 та іншими невстановленим досудовим розслідуванням особами, достеменно знаючи, що дана продукція належить ТОВ «Терра - Панем», незаконно, шахрайським шляхом, заволодів 23.05.2024 р. у період часу з 13.00 до 14.00 год. в місці її вивантаження за адресою: АДРЕСА_8 , діючи з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, достеменно знаючи, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, діючи шляхом обману під виглядом законного власника зернової культури «Сої» ініціював та забезпечив її транспортування 24.05.2024 в період з 10 год 00 хв. до 12 год. 00 хв. з орендованих складських приміщень ПП «Шилінг Трейд Юг» до складських приміщень за адресою: АДРЕСА_7 за допомогою наданих на прохання ОСОБА_7 . ОСОБА_9 шести автомобілів.
В подальшому, 24.05.2024 р. ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, ввівши в оману інших осіб, видаючи раніше привласнений шляхом шахрайства культурний продукт «Сою» за власність, продали ОСОБА_10 вищезазначений товар у кількості 31,220 т. за 10 927 доларів США, що згідно офіційного курс НБУ еквівалентно 434894,6 гривень, а також 25.05.2024 - ОСОБА_11 , в кількості 137,5 т. за 40115 доларів США, що згідно офіційного курс НБУ еквівалентно 1 596 577 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України: розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним і правом на таке майно, джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
18.7.2024р. ОСОБА_5 , затриманий в порядку п.6, ч. 1 ст. 615 КПК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- Показаннями представника потерпілого ТОВ «Тера-Панем» ОСОБА_12 ;
- Показаннями свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 . ОСОБА_8 , водія ОСОБА_15 ;
-Протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 , котрий впізнав особу на ім'я ОСОБА_16 , котрий продав сою у кількості 110, 500 т.;
- Показаннями потерпілого ОСОБА_11 , який повідомив, що 25.05.2024 р. близько 15:00 год. зустрівся з чоловіком на ім'я ОСОБА_16 у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресо м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4. ОСОБА_16 передав потерпілому ТТН в кількості 3 штук, а саме: ТТН серія ПЗО №115782 від 24.05.2024, ТТН серія ПЗО № 115787 від 24.05.2024, ТТН серія ПЗО № 115788 від 24.05.2024, а ОСОБА_11 в свою чергу здійснив розрахунок, а саме особисто в руки передав грошові кошти ОСОБА_17 в сумі 30 540 доларів США;
- Протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 , котрий впізнав особу на ім'я ОСОБА_16 , з котрим розрахувався за Сою та надав грошові кошти у сумі 30 450 доларів США;
- Протоколом впізнання особи за фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_5 , як чоловіка на ім'я ОСОБА_16 , котрий продав сою у кількості 110, 500 т.;
- Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив що, 24.05.2024р. на територію складських приміщень в АДРЕСА_7 приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_16 , котрий представився господарем зернової культури « Соя ». У цей час ОСОБА_16 намагається терміново знайти покупця на «сою», так як ОСОБА_17 терміново необхідні кошти. ОСОБА_10 домовився з ОСОБА_17 що, купую одну фуру за грошові кошти 350 доларів США за 1 тону, загальний маса сої склала 31 220т. на суму 10.927 доларів США;
- Протоколом впізнання особи за фотознімками, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_5 , як чоловіка на ім'я ОСОБА_16 , котрий продав сою 31 220 т., за грошові кошти у сумі 10 927доларів США;
- Протоколом впізнання особи за фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 як чоловіка на ім'я ОСОБА_16 , котрий повідомив, що він господар сої;
- Речовими доказами, вилученими 26.05.2024 р. при проведені огляду місця події за адресою: АДРЕСА_9. В ході проведення огляду виявлено та вилучено зернова культура «СОЯ» 141 720 тон та передано під відповідальне зберігання представнику ТОВ «Тера-Панем»;
- Протоколом впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав особу котрої відав ТТН, а саме ОСОБА_21 ;
- Іншими доказами;
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого правопорушення, незаконного впливу на свідків.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання від 5 до 12 років позбавлення волі. Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, відсутність постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків вказує на реальність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох умисних кримінальних правопорушень, вчинених з корисливих мотивів. Вказаний факт свідчить про системність злочинної діяльності та дає підстави вважати, що вчинення злочинів є джерелом отримання доходів підозрюваного. Викладене безумовно свідчить про наявність ризику вчинення підозрюваним інших злочинів.
Крім того, при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу, слід взяти до уваги що свідками у кримінальному провадженні є особи з числа оточення ОСОБА_5 , що враховуючи характер інкримінованого злочину, є підставою вважати, що вразі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням підозрюваного під вартою, останній буде чинити незаконний вплив на свідків, що є обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини в сукупності свідчать, що про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 оскільки вони не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим. щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання. Вважає, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення розміру застави, яка дорівнює розміру нанесеної шкоди. Також, пояснив, що ОСОБА_5 вже притягувався до кримінальної відповідальності, має негативну характеристику.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики визначенні прокурором, жодними доказами не підтвердженні, а отже є припущенням прокурора. До клопотання не додано жодного документу, який характеризує ОСОБА_5 з позитивної сторони, він займається офіційною діяльністю, а саме є директором ТОВ, однак документів про це не надано. Крім того, відомості про направлення обвинувальних актів відносно ОСОБА_5 не підтверджують його вини, він має зареєстроване місце проживання. Таким чином, клопотання містить лише негативні відомості про підозрюваного. Тому, просить застосувати домашній арешт в нічну пору доби, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знизити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав захисника та пояснив, що під час затримання отримав порання в голову, та має пошкодження на ногах отриманих при його затриманні, приїхала швидка та надала медичну допомогу, наразі у нього болить голова та нога. Крім того, він працює з людьми, які можуть втратити роботу, у разі його перебування під вартою, тому просить застосувати домашній арешт.
Вислухавши пояснення прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання до дванадцяти років позбавленням волі, відомостей про офіційне працевлаштування немає, не одружений, раніше судимий, за вчинення злочинів матеріального характеру, що в цілому свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, та систематичність у вчиненні протиправних дій.
Згідно п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, в тому числі показаннями представника потерпілого ТОВ «Тера-Панем» ОСОБА_12 ; показаннями свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 ОСОБА_8 , водія ОСОБА_15 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 , показаннями потерпілого ОСОБА_11 , протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 ; протоколом впізнання особи за фотознімками свідка ОСОБА_22 ; показаннями потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом впізнання особи за фотознімками потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом впізнання особи за фотознімками свідка ОСОБА_9 ; речовими доказами, вилученими 26.05.2024 р. проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_9; протоколом впізнання свідка ОСОБА_15 .
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання щодо існування ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, суд враховує відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, наявність довідки згідно якої раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину у разі визнання його винним у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, зважаючи на обставини вчинення даного злочину, а саме ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, тобто інші учасники, є знайомими підозрюваного, а отже існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може здійснити спроби незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань.
Викладені факти, свідчать про систематичне нехтування підозрюваним охоронюваних законом прав та інтересів суспільства та людини, безумовно свідчить про реальність ризику вчинення інших злочинів, а отже існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини в сукупності свідчать, про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, які не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких визначено ст. 178 КПК України.
Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого та особливо тяжкого злочинів, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи особисто зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлених в судовому засіданні ризиків, та є таким, що не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчинених кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, обставин злочину, злочин скоєно групою осіб, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме: у розмірі 908 400 гривень, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі внесення застави на підозрюваного покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Разом з цим, запобіжний захід може бути застосований в межах строку досудового розслідування.
ОСОБА_5 було затримано 18.07.2024 року, отже строк утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» слід відраховувати з цієї дати.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу та заперечення захисника залишити без уваги.
Повідомлення ОСОБА_5 про отримання ним пошкоджень при застосуванні відносно нього фізичної сили при затриманні, слідчий суддя вважає заявою у розумінні ч. 6 ст. 206 КПК України, згідно якої, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Отже, з огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати посадових осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та Філії ДУ ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях забезпечити належне медичне обстеження та лікування підозрюваного ОСОБА_5 у встановленому законом порядку, в тому числі, у разі необхідності, у закладах охорони здоров'я МОЗ України та доручає керівнику Біляївської окружної прокуратури провести перевірку заяви ОСОБА_5 щодо факту застосування насильства відносно нього при затриманні, яке мало місце 18.07.2024 року та вжити необхідних заходів для забезпечення його безпеки згідно із законодавством.
Керуючись ст. 182, 183 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з 18 липня 2024 року до 15 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити суму застави у розмірі 908 400 гривень, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зобов'язати посадових осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та Філії ДУ ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях забезпечити належне медичне обстеження та лікування підозрюваного ОСОБА_5 у встановленому законом порядку, в тому числі, у разі необхідності, у закладах охорони здоров'я МОЗ України.
Доручити керівнику Біляївської окружної прокуратури провести перевірку заяви ОСОБА_5 щодо факту застосування насильства відносно нього при затриманні, яке мало місце 18.07.2024 року та вжити необхідних заходів для забезпечення його безпеки згідно із законодавством.
Копії ухвали направити для виконання до Біляївської окружної прокуратури.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться до слідчого, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26302945
Банк отримувача - ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) - 820172
Рахунок отримувача - UA418201720355249001000005435
Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 19.07.2024 у справі № 496/3646/24 (провадження № 1-кс/496/1805/24), слідчий суддя ОСОБА_1 .
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 15:30 год 23 липня 2024 року у приміщенні Біляївського районного суду Одеської області, в залі судових засідань № 13.
Слідчий суддя ОСОБА_1