Справа № 307/3017/24 Провадження № 3/307/1329/24
29 липня 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за вчинені правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 284614 від 23 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , 23 липня 2024 року близько 23 год. 30 хв., на напрямку № 254 прикордонного знаку (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 200 метрів до лінії державного кордону, був виявлений та в подальшому затриманий за спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України «Про державний кордон України» від 04 листопада 1991 року та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 284615 від 23 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , 07липня 2024 року близько 23 год. 30 хв., на напрямку № 254 прикордонного знаку (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 250 метрів, не виконав неодноразово повторювану законну вимогу солдата ОСОБА_2 , який виконував обов'язки старшого прикордонного наряду «Група реагування» із завданням контролю за дотриманням правил прикордонного режиму, шляхом перевірки транспортних засобів та документів, а саме відмовився надати документ, що посвідчує особу (п.10 Положення «Про прикордонний режим» затвердженого постановою КМУ від 27 липня 1998 року №1147) ігнорував вимогу припинити протиправну поведінку. Таким чином, ОСОБА_1 перешкоджав виконанню прикордонним нарядом «Група реагування» службових обов'язків, передбачених п.5 ст. 19 та п.12 ст. 20 ЗУ «Про Державну прикордонну службу» від 19 червня 2003 року. Таким чином здійснив злісну непокору неодноразово повторюваним вимогам військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак, 29 липня 2024 року через канцелярію суду надійшли письмовими пояснення ОСОБА_1 , де зазначено, що у нього не було жодного наміру перетинати корон і він не чинив злісної непокори прикордонникам. Він повертався з майже п'ятиденного відпочинку з м. Хуст, Закарпатської області автобусом. На блокпості перед м. Тячів, Закарпатської області прикордонна служба попросила його надати документи для перевірки. Він показав свій паспорт, а потім вони перевірили його речі. Не знайшовши ніяких ознак, вони все одно не відпускали його і наполягали їхати з працівниками прикордонної служби. Його автобус вже поїхав без нього. Він вирішив зателефонувати адвокату, щоб запитати чи має він їхати з працівниками прикордонної служби, останніх це розлютило. Приїхала ще одна машина з прикордонниками, з якої вийшов чоловік і вдарив його. Такі дії є неправомірними, тому він вирішив викликати поліцію. Коли прикордонники почули, що їде поліція, то заламали його проти його волі, викручували руки, одягли наручника і з погрозами затягнули в машину. Його завезли у відділ прикордонної служби, там під тиском змусили підписати два протоколи і пояснення, що він винний. На блокпості він перебував близько о 23 годні, а відпустили його після 05 години ранку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 284614 від 23 липня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 , 23 липня 2024 року близько 23 год. 30 хв., на напрямку № 254 прикордонного знаку (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 200 метрів до лінії державного кордону, був виявлений та в подальшому затриманий за спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через державний кордон.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано лише протокол про адміністративне затримання від 23 липня 2024 року та письмові пояснення водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , ДПСУ ОСОБА_2 від 23 липня 2024 року.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, суду не надано.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, не зазначено яким чином було встановлено, що ОСОБА_1 намагався незаконно, поза пунктами пропуску через державний кордон, перетнути державний кордон з України до Румунії.
Водночас, суд зазначає, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому правопорушення не надано.
Також, суд зазначає, що наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення факт спроби перетинання кордону ОСОБА_1 не зафіксовано, і у матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, котрі беззаперечно вказують на те, що було вчинено адміністративне правопорушення та ОСОБА_1 винний у його вчиненні.
За таких обставин, матеріали справи не містять доказів того, що саме 27 липня 2024 року о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон, відтак всі досліджені судом докази тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КупАП.
Так, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 284615 від 23 липня 2024 року, ОСОБА_1 , 07 липня 2024 року близько 23 год. 30 хв., на напрямку № 254 прикордонного знаку (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 250 метрів, не виконав неодноразово повторювану законну вимогу солдата ОСОБА_2 , який виконував обов'язки старшого прикордонного наряду «Група реагування» із завданням контролю за дотриманням правил прикордонного режиму, шляхом перевірки транспортних засобів та документів, а саме відмовився надати документ, що посвідчує особу, ігнорував вимогу припинити протиправну поведінку.
Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що на підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано лише протокол про адміністративне затримання від 23 липня 2024 року та письмові пояснення водія відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , ДПСУ ОСОБА_2 від 23 липня 2024 року, в яких міститься лише посилання, що ОСОБА_1 не надав документи що посвідчують особу на вимогу працівника прикордонної служби, хоча копія такого документа додана до матеріалів справи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інші беззаперечні докази, які б вказували на саме злісну непокору ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження, по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядкуст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч.1 ст. 185-10 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.Д.Стецюк