Справа № 303/6144/24
2а/303/59/24
про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2024 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
За правилами адміністративного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 160, 161 КАС України.
Окремо звертається увага і на таке. Згідно з положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 23.07.2024 року, а оскаржувана постанова винесена 23.03.2024 року.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач вказує, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18.06.2024 року у справі №303/3541/24 позовну заяву про скасування постанови повернуто позивачу ОСОБА_1 , яку ним отримано поштою 13.07.2024 року.
Водночас, як встановлено судом, зі змісту доданих до позовної заяви документів, зокрема копії оскаржуваної постанови, вбачається, що позивач від підпису оскаржуваної постанови відмовився, що підтверджується відповідним записом у самій постанові. Отже, позивач був обізнаний про наявність відповідної постанови ще в день її винесення, тобто 23.03.2024 року і відповідно мав можливість оскаржити цю постанову у строки, визначені законом.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску за наявності.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.
Верховним Судом зроблено висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 809/1055/16), де зазначено, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «право на суд» не є абсолютним і може бути обмежене, зокрема, строками давності (наприклад, рішення у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України»).
Відтак, Верховний Суд зауважує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті.
Так, всупереч вимогам пункту другого частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві не зазначено дані щодо відповідачів, а саме їх ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до частини 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частиною першою ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Як встановлено судом, позивачем по справі не надано доказів щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування, на час звернення до суду з позовом.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, а тому пропонує позивачу надати суду належні докази щодо підтвердження зареєстрованого свого місця проживання чи перебування, зазначити у відповідності до вимог пункту другого частини 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України дані щодо відповідачів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Зазначених вимог ОСОБА_1 також не дотримано.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 169, 248, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Копію даної ухвали негайно направити позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною четвертою ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Курах