Справа № 226/1659/24
Провадження № 3/226/428/2024
25 липня 2024 року м.Мирноград
Суддя Димитровського міського суду Донецької області Редько Жанна Євгенівна, розглянувши матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі за текстом КУпАП),
ОСОБА_1 25 червня 2024 року о 16.10 год біля будинку № 1 по вул.Шосейна у м.Мирнограді Донецької області керував транспортним засобом «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, і скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 та його захисник Бандуровський Б.П. до суду не з'явилися, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином, письмово повідомили суд про розгляд справи в їх відсутність.
Беручи до уваги те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою, вважаю за можливе розгляд справи здійснити у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Бандуровського Б.П.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бандуровський Б.П. надав суду клопотання про закриття провадження в цій справі через відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання захисник вказав, що обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння були встановлені з порушенням передбаченого законом порядку, і не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані будь-якого сп'яніння. З відеодоказу, наявного в матеріалах справи, та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що зазначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, (далі за текстом Інструкція) ознаки сп'яніння поліцейськими не перевірялись, поведінка ОСОБА_1 відповідає обстановці, він спокійний, врівноважений, з чіткою мовною дикцією, при цьому пасивної відмови від проходження медичного огляду в нього не зафіксовано. Підставою для проведення огляду є виключно наявність ознак сп'яніння, які полісмен повинен чітко визначити. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вжиття заходів чи дій, з боку працівників поліції по встановленню у поведінці ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Працівником поліції не було виявлено та висловлено водію будь-яких ознак сп'яніння, на підставі яких він мав би вважати про необхідність проходження ОСОБА_1 відповідного огляду. Окрім того, як це встановлено із відеозапису, працівник поліції, не роз'яснив водію порядок проходження огляду на стан сп'яніння та підстави для проведення такого огляду, не склав акту огляду та не вручив його копію ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж у закладі охорони здоров'я, на що останній о 16.27 год погодився пройти. У подальшому у відповідь ОСОБА_1 почав кивати головою, помахувати рукою та дав вербальний коментар на таку пропозицію, суть якого встановити неможливо. Працівник же поліції не став чекати достеменної відповіді водія, не встановив дійсну його волю на проходження огляду чи відмову від проходження та вказав: «Я так зрозумів, що ви відмовились, більше запитувати я вас не буду». За таких обставин, вказана відповідь водія, не дає можливості встановити, погодився чи відмовився водій від проходження огляду, дозволяє неоднозначно трактувати його відповідь та тільки припускати про його відмову. Разом із тим працівник поліції, всупереч вимогам Інструкції, не встановив ствердну відповідь водія на таке питання, обмежився формальним підходом до такої відповіді, що має наслідком сумніви у доведеності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відмова ж водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів не утворює автоматично складу адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП, оскільки наслідок такої незгоди лише зобов'язує поліцейського до процесуальних дій, визначених законом, тобто направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до медичного закладу (ч.3 ст.266 КУпАП), які у даному випадку не були поліцейським вчинені, не дивлячись на бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі. Викладене є порушенням встановленої законом (ч.3 ст.266 КУпАП, п.7 роз.1 Інструкції, п.6,8 Порядку) процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що має наслідком її недійсність (ч.5 ст.266 КУпАП), а складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у даному випадку мало місце без дотримання обов'язкових умов, які законом передбачені як підстави для вчинення такої процесуальної дії. Недотримання поліцейським положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, викликає сумнів у справжності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог закону та є безумовною підставою для визнання огляду на стан сп'яніння недійсним, як прямо передбачено ч.5 ст.266 КУпАП. За вказаних обставин протокол не може бути взятий за основу доведеності вини ОСОБА_1 . Оскільки огляд ОСОБА_1 процесуально не проводився, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, поза розумним сумнівом не доведена. Відеозапис, який додано до протоколу, не відображає всіх подій, які відбувалися вказаного дня ночі та не ідентифікує місце події, складається з двох відрізків, не є безперервним, як передбачено КУпАП. Із вказаного відеозапису не вбачається можливим встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, водію ОСОБА_1 уповноваженою особою не було роз'яснено його права, передбачені ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що є порушенням його права на захист. Поліцейськими у порушення п.10 розділу 2 Інструкції не було вручено ОСОБА_1 копію направлення на проведення медичного огляду та протоколу огляду на стан сп'яніння, а отже не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. При таких обставинах, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так в матеріалах справи про адміністративне правопорушення загалом, відсутні переконливі докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тим паче в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши клопотання захисника, матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно із ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із п.1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції визначений п.2.5 Правил дорожнього руху.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП включає в себе дії водіїв, за які вони несуть адміністративну відповідальність. Серед цих дій відмова осіб, які керують транспортними засобами, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2, 3 розд.І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів, порушення мови.
Відповідно до ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За змістом Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, (далі Порядку) огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п.3). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків (п.4). Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п.5). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п.6). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.8).
Таким чином, огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані сп'яніння (будь-якого) має бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків, і тільки в разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду - лікарем закладу охорони здоров'я.
Наявність скоєного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 818517 від 25.06.2024, складеним із застосуванням технічних засобів відеозапису нагрудної відеокамери BD 43, у якому зафіксована характерна ознака алкогольного сп'яніння - запах алкоголя з порожнини роту; доданим до протоколу відеозаписом (на диску), здійсненим за допомогою бодікамери BD 43, при відтворенні якого встановлено, що ОСОБА_1 , якому було повідомлено про виявлену працівником поліції ознаку алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту), було запропоновано продути газоаналізатор «Драгер» на місці зупинки керованого ним транспортного засобу та пройти огляд у медичному закладі на встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився та в ході спілкування з працівниками поліції пояснив, що перед тим як сісти за кермо, він вживав горілку; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 ; розпискою від 25.06.2024 про передачу керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_2 .
Отже, дослідивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, як особа, яка керувала транспортним засобом, при наявності відповідної ознаки алкогольного сп'яніння відмовився під відеозапис від проходження за встановленим порядком огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі охорони здоров'я.
При цьому суд не погоджується з доводами захисника з огляду на таке.
Відеозапис, доданий до протоколу як безумовний доказ у справі, повністю відповідає вимогам Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Оглянутий відеозапис повністю відображає події, які відбулися 25.06.2024 та дає можливість встановити його узгодженість з зафіксованими в протоколі обставинами правопорушення, а тому суд приймає його як належний доказ у справі.
Так наявним відеозаписом встановлено, що після того, як працівником поліції було повідомлено про виявлену ним ознаку алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту (о 16.24.29 год), на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Драгер ОСОБА_1 відмовився, після чого йому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, від якого ОСОБА_1 також відмовився. Його вербальна відмова зафіксована на 16.23.39 год відео, де ОСОБА_1 чітко відповів «ні». При цьому працівник поліції неодноразово роз'яснював ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а саме те, що буде складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП по п.2.5 Правил дорожнього руху. Також працівником поліції декілька разів було здійснено пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановлений законом спосіб, оскільки ОСОБА_1 уникав відповіді, намагаючись щось «вирішити», поки йому не була роз'яснена відповідальність за пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди. Сукупність досліджених доказів вказують на наявність підстав у поліцейських вважати, що особа могла перебувати в стані сп'яніння, що було підставою для вимоги пройти огляд на стан сп'яніння з метою його спростування чи підтвердження.
Надане суду відео складається з двох файлів, на першому з них безперервно з 16.22 год по 16.31 год зафіксовані вищенаведені дії. Друге відео розпочинається о 17.25 год, на ньому зафіксовано оголошення протоколу ОСОБА_1 , яке завершується о 17.29. Розбіжності в часі обумовлюються процедурою складання протоколу. В цілому ж відеозапис відображає всі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, і підтверджує відмову особи на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку. До того ж положеннями ст.266 КУпАП регламентовано застосування технічних засобів відеозапису саме під час проведення огляду осіб поліцейським (а не складання протоколу).
Зафіксовані на першому відео події, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який вірно інкримінований ОСОБА_1 , діями якого порушено п.2.5 Правил дорожнього руху.
Із твердженням захисту про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки цей факт не підтверджується відеозаписом, суд не погоджується, так як КУпАП не передбачено, що ця обставина (керування транспортним засобом) встановлюється тільки відеозаписом або іншими певними видами доказів. Цей факт може бути встановлений на підставі будь-яких доказів відповідно до ст.251 КУпАП.
Факт керування транспортним засобом підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , який на пряме запитання поліцейського підтвердив, що саме він керував автомобілем, коли його на блокпості зупинили працівники поліції, що перед тим, як сісти за кермо, він вжив горілку.
Окрім пояснень самого ОСОБА_1 доводи захисту спростовуються і обстановкою на місці його зупинки, а саме автомобіль стояв на проїзній частини дороги біля блокпосту, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 , який спілкувався з поліцейськими саме як водій і жодного разу не заперечив цей факт.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту з приводу відсутності в матеріалах справи акту огляду та направлення на медичний огляд. Аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що акт складається в разі проведення поліцейським огляду на місці зупинки із застосування спеціальних технічних засобів, у якому фіксуються результати такого огляду. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, складання такого акту не грунтується на законі. Направлення на проходження огляду водія на стан сп'яніння в медичному закладі також складається поліцейським у випадку, коли водій не погоджується з результатами такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти саме медичний огляд у закладі охорони здоров'я або відмовився від огляду на місці та виявив бажання пройти медичний огляд. Тобто у випадку відмови водія від проходження медичного огляду складання такого направлення вищенаведені нормативні акти не вимагають. Отже наявність або відсутність таких документів в матеріалах справи не можє бути підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки він складений за фактом відмови водія від проходження, як огляду на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Роз'яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (зафіксовано на відеозаписі), зазначення у протоколі про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, який було вголос зачитано ОСОБА_1 і другий екземпляр якого було йому вручено (зафіксовано на відеозаписі), залучення адвоката під час розгляду справи спростовує твердження сторони захисту про порушення права особи на захист.
Згідно із інформацією Відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецької області ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 03.02.2016.
При застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд з огляду на ч.2 ст.33 КУпАП не враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Тому вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Також відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на підставі ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн 50 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків якого НОМЕР_3 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати його відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., який необхідно сплатити на рахунок № UA578999980313020106000005690, отримувач коштів Донецьке ГУК/Мирноград. МТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100, МФО 899998, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Строк стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати набрання законної сили цієї постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Платіжний документ, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі надається до Димитровського міського суду Донецької області. У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органу державної виконавчої служби для її виконання в примусовому порядку. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що у грошовому вимірі становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків якого НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 50 коп., який необхідно сплатити на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, МФО 899998.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області.
Суддя Ж.Є.Редько