29 липня 2024 року
м. Київ
справа №420/13823/22
адміністративне провадження № К/990/28575/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №420/13823/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення матеріального та грошового забезпечення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення у сумі - 799 247,64 грн, яка складається із: 779979,48 грн невиплачене матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, та 19268,16 грн вартість речового майна що належить до видачі при звільненні;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 31 травня 2019 року по день ухвалення рішення по справі;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у сумі 30000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №420/13823/22, позов задоволено частково:
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 14 червня 2019 року по 24 липня 2022 року у загальному розмірі 531 729,42 грн, з урахуванням фактично виплачених сум відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30 грудня 2022 року №400;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 14 263,75 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №420/13823/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 з 05 жовтня 2016 року по 14 червня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14 червня 2019 року №121 позивача з 14 червня 2019 року було звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.
Водночас посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не містить достатніх обґрунтувань з огляду на те, що скаржник не навів та не обґрунтував, при розгляді якої саме справи він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду.
Судом також установлено, що касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про зупинення виконання судових рішень Судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №420/13823/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович