29 липня 2024 року
м. Київ
справа № 160/11165/23
адміністративне провадження № К/990/27926/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №160/11165/23 за позовом Комунального підприємство «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77», про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне підприємство «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 16 травня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-17-013259-а, яка була проведена Комунальним підприємством «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 16 травня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-17-013259-а, яка була проведена Комунальним підприємством «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради.
Стягнуто на користь Комунального підприємства «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн.
Ухвалами Верховного Суду від 03 червня 2024 року та від 02 липня 2024 року касаційні скарги Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №160/11165/23 - повернуто особі, яка її подала.
17 липня 2024 року Державна аудиторська служба України засобами поштового зв'язку втретє звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №160/11165/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Зі змісту втретє поданої касаційної скарги вбачається, що скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування приписів абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у системному зв'язку із пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року №2628 в частині тлумачення необхідного переліку умов (підстав), що підтверджують.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас, Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Разом з цим, в ухвалах від 03 червня 2024 року та від 02 липня 2024 року Верховним Судом скаржнику надані ґрунтовні пояснення щодо заявленої ним підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, було роз'яснено про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відповідач, указавши про відсутність висновку щодо застосування вищевказаних положень, не навів у касаційній скарзі належної аргументації як саме такий висновок щодо указаних норм вплине на спірні правовідносини, за обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальний характер. Окрім того, зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм права, заявник не виклав належного обґрунтування їхнього неправильного застосування/не застосування судами, позаяк мотиви Державної аудиторської служби України зводяться до часткового опису обставин справи, аргументів щодо недотримання ТОВ «КОМБУД-ЕКО 77» вимогам стосовно предмета закупівлі тендерної пропозиції з посиланням на її зміст, та, відповідно, законності спірного висновку контролюючого органу, що зрештою свідчить про переоцінку доказів у справі і виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Також Верховний Суд вказав, що скаржник у касаційні скарзі не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати на його думку.
Суд зазначає, що скаржником так і не були враховані зауваження, викладені в ухвалах Верховного Суду від 03 червня 2024 року та від 02 липня 2024 року, а втретє подана касаційна скарга є майже ідентичною попереднім касаційним скаргам, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленими.
При цьому, стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та незгода із встановленими обставинами справи та прийнятим судовим рішенням, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інших підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, скаржником не зазначено.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.
Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №160/11165/23 за позовом Комунального підприємство «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77», про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур