29 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/1448/24 пров. № А/857/14049/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Бруновської Н.В., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт проект плюс» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка прийнята суддею Осташем А.В. в місті Тернополі о 11 год. 53 хв. у справі № 500/1448/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт проект плюс» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач 13.03.2024 року звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.10.2023 № 0007180405.
18.03.2024 Тернопільський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі.
28.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
10 квітня 2024 року Тернопільський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу час для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На виконання вимог цієї ухвали, 12.04.2024 року позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказав, що директор та два інші працівники ТОВ "Екперт проект плюс" у період з 20.12.2023 по 22.02.2024 перебували у відрядженні у місті Миколаєві Миколаївської області. На цій території України протягом вищезазначеного часу були постійні повітряні тривоги та ракетні небезпеки, що спричинило збій планової роботи і вплинуло на організацію роботи та унеможливило вчасне звернення до суду.
22 травня 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою позовну заяву залишив без розгляду.
Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції зробив висновок, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції вдався до невиправданого формалізму, при оцінці обставин поважності пропуску строку на звернення до суду, чим позбавив позивача права на доступ до суду.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 11.10.2023 відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0007180405, яке позивач оскаржив до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 20.12.2023, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Тернопільській області залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Вказане рішення позивач отримав 23.12.2023, про що зазначає в позовній заяві.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
В абзаці першому частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Апеляційний суд встановив, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення № 0007180405 від 11.10.2023 року і за результатами розгляду скарги 23.12.2023 року отримав відповідне рішення.
Отже, позивач мав право оскаржити до суду вказане податкове повідомлення-рішення протягом одного місця, тобто до 24.01.2024 року.
Такої позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01 червня 2023 року у справі № 300/4156/22 та постанові від 14 лютого 2024 року у справі № 640/5408/21.
Водночас, звернувшись до суду з позовом 13.03.2024 року позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
Що стосується причин поважності пропуску цього строку, то апеляційний суд зазначає таке.
Правові позиції Верховного Суду з питання визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду зводяться до того, що виключними підставами для визнання судом поважних причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналізуючи причини, наведені позивачем апеляційний суд вважає, що вони не стали наслідком вищевказаних умов.
Так, на підставі наказу №19/12 від 09.12.2023 "Про відрядження працівників товариства", директор та два іншій працівники підприємства у період з 20.12.2023 по 22.02.2024 перебували у відрядженні у місті Миколаїв Миколаївської області.
Водночас, у наказі про відрядження директор не визначив особу, яка б виконувала його обов'язки на підприємстві на час його відсутності, зважаючи на те, що робота підприємства тривала і крім відряджених працівників на підприємстві залишилися працювати головний бухгалтер та головний інженер проектів.
Тому апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції та вважає, що причиною пропуску строку звернення до суду є неналежна організація роботи у товаристві.
Така причина, є не поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт проект плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі № 500/1448/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
С. П. Нос