24 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17722/23 пров. № А/857/8477/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засідання - Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (головуючий суддя Морська Г.М., 11:33 год., м. Львів, повний текст складено 02 лютого 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області №2294 від 30.06.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП"; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Львівській області від 04.07.2023 №278-ос "Про особовий склад", якими до нього застосовано дисциплінарне стягнення і звільнено зі служби в поліції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення було складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та за ст.124 КУпАП, але судом першої інстанції не було враховано те, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 05 вересня 2023 року закрито адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що даною постановою стверджується про відсутність доказів керування ОСОБА_1 о 17 год 45 хв 24 червня 2023 року на автодорозі Львів-Краковець, на вул. Шевченка, 23 в с. Наконечне Перше Яворівського району Львівської області автомобілем марки «Volkswagen Passat» та вчинення ним ДТП, як про це зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення. Наголошує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції особисто надав пояснення з приводу зазначених обставин та повідомив, що відмовляється від пояснень, наданих ним під час службового розслідування, оскільки писав їх під диктовку своїх керівників, які під психологічним тиском заставили написати саме такі пояснення. Зазначає, що на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських немає ствердного пояснення ОСОБА_1 , що саме він перебував за кермом автомобіля «Volkswagen-Passat», д.н.з НОМЕР_1 . Також зазначає, що дисциплінарною комісією не надано належних та допустимих доказів прямого чи непрямого умислу ОСОБА_1 на вчинення дисциплінарного проступку та/або адміністративного правопорушення. Стверджує, що причиною його перебування на місці ДТП 24.06.23 було те, що він був пасажиром автомобіля «Volkswagen-Passat», д.н.з НОМЕР_1 , а не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом начальника ГУНП у Львівській області від 26.06.23 № 2215 за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування.
28.06.2023 року затверджений Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни начальником конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування встановлено, що 26 червня 2023 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня близько 18:00 на автодорозі напрямком "Львів - Краківець" по вул. Шевченка, 23 в с. Наконечне Перше, Яворівського району, начальник конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 батальйону конвойної служби (далі - БКС) старший сержант поліції ОСОБА_1 , керуючи приватним автомобілем марки "Volkswagen-Passat", д.н.з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із вантажним автомобілем "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом "Shvarzlummer", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку (ЄО Яворівського РВП ГУНП від 24.06.2023 № 6047).
Під час спілкування з водієм - старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , в останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови та координації рухів), однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку на місці події за допомогою газоаналізатора "Драгер" останній відмовився. У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що останній погодився.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 35 від 24.06.2023, виданого КНП НЛ ім. Юрія Липи, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту за допомогою газоаналізатора "Драгер" - 2.54 проміле. У подальшому відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 016396 за ч.І ст. 130 КУпАП та серії ААД №016384 за ст.124 КУпАП, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №193746 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. На момент оформлення адміністративних матеріалів старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, без вогнепальною зброї…".
Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав особисто письмові пояснення наступного змісту: "...24.06.2023 протягом усього дня перебував удома, де займався по господарству, а саме, косив газон подвір'я, під час чого вживав спиртні напої, а саме, розпив одну пляшку коньяку "Жан-Жак" об'ємом 0,5 л., проте всієї пляшки не допив, у якій залишилось ще 150 грам коньяку, після чого увечері, приблизно о 17:50, будучи в стані алкогольного сп'яніння я сів у свій автомобіль марки "Volkswagen-Passat" д.н.з НОМЕР_1 , я направився у с. Наконечне Перше на АЗС "Укрнафта", щоб купити пального до газонокосарки. Надалі, виїхавши на автодорогу у напрямку Львів-Краківець та проїхавши відстань приблизно 50-60 км/год, допустив зіткнення із вантажним автомобілем "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок вчинення мною ДТП мій власний автомобіль отримав механічні пошкодження передньої частини, жодних тілесних ушкоджень мені не заподіяно. На пропозицію працівників ВРПП Яворівського РВП ГУНП пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" на місці події я відмовився, оскільки не довіряв їхньому приладу, на що працівниками ВРПП мені запропоновано пройти вказаний огляд у медичному закладі, на що я погодився. За результатами огляду згідно висновку № 35 від 24.06.2023, виданого КНП НЛ ім. Юрія Липи, я перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат - 2.54 проміле. Також хочу зазначити, що внаслідок ДТП було складено протоколи про адмінправопорушення за частиною 1 ст.130, ст.124 КУпАП, за ч.1 ст.126 КУпАП. На момент вчинення мною правопорушення я перебував поза службою в цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Свою вину визнаю, по даному факту більше нічого повідомити не можу. Пояснення написані мною власноручно".
Матеріали службового розслідування також містять пояснення водія вантажного автомобіля "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який 24.06.2023 повідомив, що 24.06.2023 близько 17:45 рухався на автомобілі "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом "Shvarzlummer", д.н.з. НОМЕР_3 , зі сторони смт. Краківець в сторону м. Львів по селі Наконечне Перше Яворівського району Львівської області, включивши лівий поворот до магазину , не здійснивши поворот, я почув удар ззаду. Вийшовши з автомобіля, побачив пошкодження причіпа та автомобіль "Volkswagen-Passat" д.н.з НОМЕР_1 та водія, який сидів за кермом. Водій, який сидів за кермом легкового автомобіля був напідпитку.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до наступних висновків:
"1. Подальше проведення службового розслідування завершити.
2. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження.
3. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.2, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, застосувати до начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції».
Висновки службового розслідування стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.
Наказом начальника ГУНП у Львівській області № 2294 від 30.06.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників батальйону конвойної служби ГУНП" за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимоги пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування", на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП у Львівській області № 278 о/с від 04.07.2023 начальника конвою відділення №1 взводу №1 роти №2 БКС старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону "Про Національну поліцію" за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи протиправними зазначені вище накази, позивач звернувся до суду з метою їх скасування та поновлення на роботі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені за результатами дисциплінарного провадження дисциплінарні проступки позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи та є вчинками, які дискредитують систему органів поліції, а позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані обставини.
Також суд першої інстанції вказав, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми визначають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що спір у цій справі виник у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до п. 1, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2023 року у справі № 600/1876/22-а вказав, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребовувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Апеляційний суд зазначає, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1.1, 1.2, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 "Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування".
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, зокрема, оскаржуваного наказу №2294 від 30.06.2023, дисципланарний проступок виразився в тому, що ОСОБА_1 внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог наказів, доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, 24.06.2023, перебуваючи поза службою, за адресою місця проживання вживав алкогольні напої, після чого, внаслідок особистої недисциплінованості, рухаючись на власному автомобілі на автодорозі, будучи неуважним, не вибрав безпечної швидкості, здійснив зіткнення із вантажним автомобілем.
На підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Апелянт вказує, що першочерговою причиною проведення службового розслідування було складення поліцейськими протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 016396 за ч.І ст.130 КУпАП та серії ААД №016384 за ст.124 КУпАП, однак постановою Яворівського районного суду Львівської області провадження у справі про адміністративне правопорушення за наслідками складення вищезазначених протоколів відносно ОСОБА_1 закрито.
Такі твердження колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв'язку із порушенням службової дисципліни, дискредитацією звання поліцейського і підривом авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Судом першої інстанції при вирішенні даної справи враховано практику Верховного Суду стосовно притягнення поліцейських до відповідальності на підставі висновків службового розслідування, зокрема, висновки Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 21.04.2021 у справі № 824/523/19-а, від 14.04.2021 у справі № 320/3085/20, від 16.11.2023 № 600/1876/22-а.
Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження або провадження про притягнення особи до адміністративної відповідальності та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності.
Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Верховний Суд у постанові від 6 квітня 2021 року у справі № 420/3659/19 зазначив, що судами в межах розгляду справи має бути надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення. Наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що порушення Правил дорожнього руху не було підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У ході службового розслідування не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративних правопорушень, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку.
При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не заперечує факт перебування 24.06.2023 на місці ДТП у стані алкогольного сп'яніння.
Наведене також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які надані ним під час службового розслідування, і у яких він визнає і перебування 24.06.2023 у стані алкогольного сп'яніння, і перебування за кермом, і вчинення зіткнення із вантажним автомобілем "Mersedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 .
У вказаних поясненнях ОСОБА_1 також зазначає, що свою вину у вчиненому визнає.
Колегія суддів наголошує, що матеріали службового розслідування не містять інших пояснень позивача, в яких він би заперечував попередні письмові пояснення.
Доводи апелянта про те, що письмові пояснення під час службового розслідування надані ним під психологічним тиском керівництва не підтверджені жодними доказами.
Покликання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції обставин, що встановлені постановою Яворівського районного суду, про відсутність складу адмінправопорушення у діях позивача, не можна брати до уваги, так як суд надавав оцінку оскаржуваним наказам відповідача від 30.06.2023 та від 04.07.2023 на момент їх винесення, у той час, як постанова Яворівського районного суду ухвалена 05.09.2023.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що у даній справі склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого були зібрані докази: письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 (водія вантажного автомобіля), який був учасником ДТП, пояснення поліцейських, які перебували на місці події безпосередньо після його скоєння, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, відеозапис факту відмови від проходження медичного огляду на місці ДТП.
Судом першої інстанції також досліджені фрагменти відеозаписів 01756@2023062423010610.mp4 та 01757@2023062423005210.mp4 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння: на питання відповідав суперечливо - спочатку заперечив, що керував транспортним засобом, потім підтвердив та погодився із протоколом.
Колегія суддів звертає увагу, що вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, позивач, сідаючи за кермо автомобіля у стані алкогольного сп'яніння, свідомо допускав настання несприятливих наслідків. Тобто, це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни повністю доведена в ході службового розслідування.
Виходячи з аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані накази винесені правомірно, у порядку та у спосіб, встановлений Конституцією та законами України, в межах повноважень, з врахуванням всіх обставин, пропорційно.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №380/17722/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29.07.24