29 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34002/23 пров. № А/857/12472/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 140/34002/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
місце ухвалення судового рішення м. Луцьк
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКостюкевич С.Ф.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 140/34002/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 та № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що в інвойсі № VAT 21/2022 від 29.06.2022 зазначено умови поставки EXW Smilowo, в контракті №3 від 29.06.2022 та CMR б/н від 24.08.2023 - FCA Wiecbork. Крім того, в інвойсі зазначено EXW Smilowo вартість транспорту по Польщі - 1000 Злотих, тобто витрати, які не включені до митної вартості. Вказане, на думку скаржника, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов поставки, не включення транспортних витрат в сумі 1000 Злотих до митної вартості, та заниження транспортних витрат до кордону України. Зокрема, відповідно до гр. 20 МД №23UA205140070575U2 від 01.09.2023 року товар поставлявся на умовах FСА, PL Wiecbork. В довідці (що підтверджують вартість наданих транспортно-експедиційних послуг) від 31.08.2023 року №227 вказано, що перевезення здійснюється з міста Казімеж (Польща). До митного органу був наданий лист №1 від 29.05.2023, в якому ТзОВ "ОРГАНІК ЕСКАРГО" пояснює що Smilowo це назва вулиці в м. Wiecbork, однак згідно інформації GOOGLE (вікіпедія, карти google) Smilowo - це село в гміні Качори Польського повіту Великопольського воєводства. Судом першої інстанції не враховано, що згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Так, фактичною адресою продавця товару є - 89-410 Wiecbork, Smilowo 33, Polska., що відрізняється від місця завантаження FCA м. Казімеж (Польща) зазначеного в довідці (що підтверджують вартість наданих транспортно-експедиційних послуг) від 31.08.2023 року №227. Таким чином, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA.
Також, вказує, що судом першої інстанції жодним чином не досліджено та викладено у прийнятому рішенні правової позиції щодо наступної виявленої розбіжності, а саме: згідно п.3.4 контракту №1 від 16.05.2023 умови поставки - EXW Lagow (Польша), проте згідно рахунку про перевезення №IVS175 від 23.05.2023 - Goloszyce (Польша). Зокрема, відповідно до гр. 20 МД №23UA205140040802U0 від 25.05.2023 року товар поставлявся на умовах FСА, PL Lagow. В рахунку на оплату від 23.05.2023 року №IVS175 вказано, що перевезення здійснюється з міста Goloszyce (Польща). До митного органу був наданий лист перевізника №01 від 27.05.2023 року, в якому було вказано про помилку в СMR №180193 від 22.05.2023, однак, згідно рахунку про перевезення №IVS175 від 23.05.2023 - пункт завантаження Goloszyce (Польша). Згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження, яке належить відправнику товару, вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є - 26-025 Lagow, ul. Zrodlowa, 6, Poland., що відрізняється від місця завантаження FCA Goloszyce (Польща) зазначеного в рахунку про перевезення №IVS175 від 23.05.2023 року. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA. В рахунку про перевезення №IVS175 від 23.05.2023 року міститься інформація щодо транспортно експедиційних витрат по маршруту від Goloszyce (Польща) до пункту перетину кордону м/п Рава Руська (Україна) - 8400,00 грн., що суперечить середньому значенню транспортних витрат за доставку подібних/ідентичних вантажів з того ж місця доставки.
Вказує на розбіжності по транспортним витратам до кордону України та по території України.
Зазначає, що транспортні витрати є важливою складовою митної вартості товару, а відтак не підтвердження її декларантом унеможливлює визначення митної вартості за першим методом - за ціною договору (ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні). З огляду на вказане у митниці було достатньої підстав для сумніву щодо заявленій митній вартості за першим методом та витребування додаткових документів для підтвердження та/або спростування вказаних розбіжностей. Таким чином, перевіркою документів, наданих декларантом встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що позивачем подані документи є неповними і такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.05.2023 між ТзОВ «Органік Ескарго» (покупець) та компанією BERPOL Lukasz Вега (Польща) (постачальник), укладено контракт №1.
Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що:
а) постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735, на умовах встановлених даним контрактом;
b) покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.
Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі.
Ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного контракту становить 1 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).
Постачальник виписує за свій рахунок транспортні, митні і супровідні документи, потрібні для вивезення товару з території Польщі. Доставка буде здійснена транспортним засобом покупця на умовах EXW - місцезнаходження постачальника Lagow (Польща), відповідно до дійсних правил конвенції ІНКОТЕРМС 2010, якщо сторони не погодять іншу форму поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, яка буде встановлена відповідно до пункту 1, пункту 1.2 Товар буде ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару Постачальник проводить протягом двох робочих днів від моменту подання транспорту до завантаження. Всі витрати, пов'язані з митним оформленням на території Польщі оплачує Постачальник (пункт 3 Контракту).
Згідно з рахунком-фактурою VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023 позивач придбав у компанії BERPOL Lukasz Вега (Польща) молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735 за ціною 1 000,00 Євро.
25.05.2023 з метою здійснення митного оформлення молот гідравлічний вживаний, марка/тип: Mlot Hydrauliczny MGB 1200, рік випуску 2015, № серія: 152В735, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140040802U0, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 1 000,00 Євро (47 810,00 грн), з урахуванням витрат на транспортування 12 000,00 грн.
На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару декларант також надав такі документи: рахунок-фактуру VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 180193 від 22.05.2023; рахунок на оплату міжнародних вантажних перевезень № IVS175 від 23.05.2023 на суму 12 00,00 грн; зовнішньоекономічний контракт № 1 від 16.05.2023; договір про надання послуг митного брокера № 57 від 15.04.2022; копію митної декларації країни відправлення № 23PL341010E0149622 від 22.05.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення; заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Додатково декларант позивача направив митниці: платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 18.05.2023 на суму 1 000,00 EUR (евро); повідомлення перевізника про помилку в транспортних документах (CMR) № 01 від 27.05.2023; доповнення до інвойсу; додаток № 1 від 16.05.2023 до контракту № 1 від 16.05.2023 (про виключення з договору п.5 супутні документи, залишити все згідно фактури №01/05/2023); лист ТзОВ «Органік Ескарго» № 1 від 29.05.2023.
У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000342/1 від 30.05.2023 зазначено, що митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: в декларації країни відправлення N9 23PL3410J0E0J49622 від 22.05.2023 числове значення вартості товару становить 4 728 Злотих, проте в інвойсі№ 01/05/2023 від 16.05.2023 вартість товару становить 1 000 Євро; в інвойсі № 01/05/2023 від 16.05.2023 термін оплати до 23.05.2023, проте декларантом не подано банківський платіжний документ для підтвердження митної вартості на оцінюваний товар; згідно п.3.4 контракту № 1 від 16.05.2023 умови поставки - EXW Lagow (Польща), проте згідно рахунку про перевезення № JVS175 від 23.05.2023 - Goloszyce (Польща); згідно п.5.1 контракту разом з товаром постачальник надає наступні документи: пакувальний лист, сертифікат якості, специфікацію, які не подані до митного оформлення.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення;- заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом було надано: платіжне доручення №2 від 18.05.2023; повідомлення про помилку в транспортних документах №01 від 27.05.2023; доповнення до інвойсу; доповнення до контракту №1 від 16.05.2023; лист ТзОВ «Органік Ескарго» № 1 від 29.05.2023
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби за МД від 21.01.2022 №UА205050/2022/7067, де вартість подібного товару становить 1,7 дол. США за кг.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140042844U0 від 31.05.2023.
29.06.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» (покупець) та компанією PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) (постачальник), укладено контракт №3.
Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що:
а) постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю товар: каток CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113, на умовах встановлених даним контрактом;
b) покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.
Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі.
Ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного контракту становить 4 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).
Постачальник виписує за свій рахунок транспортні, митні і супровідні документи, потрібні для вивезення товару з території Польщі. Доставка буде здійснена транспортним засобом покупця на умовах FCA - місцезнаходження постачальника Wiecbork (Польща), відповідно до дійсних правил конвенції ІНКОТЕРМС 2010, якщо сторони не погодять іншу форму поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, яка буде встановлена відповідно до пункту 1, пункту 1.2 Товар буде ввезений на митну територію України. Митне оформлення товару Постачальник проводить протягом двох робочих днів від моменту подання транспорту до завантаження. Всі витрати, пов'язані з митним оформленням на території Польщі оплачує Постачальник (пункт 3 Контракту).
Згідно з рахунком-фактурою VAT № 21/2022 від 29.06.2022 позивач придбав у компанії PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) каток CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113 за ціною 4 000,00 Євро.
01.09.2023 з метою здійснення митного оформлення катка CATERPILLAR, модель: СВ-334Е, рік випуску 2006, серійний номер VIN: CATCB334EC3D00113, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140070575U2, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 4 000,00 Євро (172 882,40 грн), з урахуванням витрат на транспортування 19 895, 00 грн.
На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару декларант також надав такі документи: рахунок-фактуру VAT № 21/2022 від 29.06.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) бн від 24.08.2023; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 5 від 15.07.2022 на суму 4 000,00 EUR (євро); довідку № 227 від 31.08.2023 (що підтверджує вартість наданих транспортно- експедиційних послуг) на суму 19 895,00 грн.; експертну довідку № 2309-02-Е від 01.09.2023 (про країну походження товару); зовнішньоекономічний контракт № 3 від 29.06.2022; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 14.06.2017; договір-заявку на перевезення № 22/08/01 від 22.08.2023; рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг № 227 від 31.08.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL431020E0446221 від 24.08.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення; заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Додатково декларант позивача направив митниці: лист продавця PPUH «KAMIL» Beata Szyling № 21/2022 від 04,09.2023 року про те, що витрати на транспортування у розмірі 1000 zt. (злотих) (по території Польщі які зазначені у рахунку-фактурі VAT № 21/2022 від 29.06.2022 та які додатково не сплачувалися позивачем) не застосовується, оскільки покупець (Позивач) забрав товар зі складу продавця та що всі витрати на транспортування несе покупець (Позивач); лист ТзОВ «Органік Ескарго» №1 від 05.09.2023 про пояснення адреси місця завантаження.
У графі 33 оскаржуваного рішення № UA205140/2023/000573/2 від 05.09.2023 зазначено, що митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: в декларації країни відправлення Ns 23PL431020E044622J від 24.08.2023 числове значення вартості товару становить 18797 Злотих, проте в інвойсі VAT Ns 21/2022 від 29.06.2022 вартість товару становить 4000 Євро; в інвойсі VAT Ns 21/2022 від 29.06.2022 зазначено умови поставки EXW Smilowo, в контракті Ns 3 від 29.06.2022 та CMR б/н від 24.08.2023 - FCA Wiecbork. Крім того, в інвойсі зазначено EXW Smilowo вартість транспорту по Польщі -1 000 Злотих, тобто витрати, які не включені до митної вартості; транспортні витрати до кордону України згідно довідки на транспортування Ns227 від 31.08.2023 складають 18,06 грн/км (відстань від Wiecbork до КПП Шегині - 771 км згідно), а по території України - 22,70 грн/км (відстань від КПП Шегині до м. Рожище - 263 км).
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ; договір (контракт) на перевезення;- заявку на перевезення; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларантом було надано: лист продавця від 04.09.2023; лист ТзОВ «Органік Ескарго» №1 від 29.05.2023.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС, а саме: на підставі цінової інформації Європейського ринку, згідно інтернет джерела www.machinerytrader.com на рівні - 6 589,93 євро.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140071989U6 від 06.09.2023.
Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: молот гідравлічний вживаний, каток за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Колегія суддів зазначає, що 16.05.2023 між ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та компанією BERPOL Lukasz Вега (Польща) (Постачальник), укладено контракт №1, відповідно до якого постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю товар (молот гідравлічний вживаний), а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.
Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Ціна товару запропонованого Покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного Контракту становить 1 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.05.2023 №1 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, вартості товару; рахунок-фактура (інвойс) VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023 визначає вартість товару 1 000,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від 18.05.2023 № 2 на суму 1 000,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) VAT № 01/05/2023 від 16.05.2023.
Також, 29.06.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та компанією PPUH «KAMIL» Beata Szyling (Польща) (Постачальник), укладено контракт №3, відповідно до якого постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю товар (каток), а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальник.
Найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Ціна товару запропонованого Покупцю встановлюється в Польських злотих, сплата платежів в Євро. Загальна вартість даного Контракту становить 4 000,00 Євро (пункт 2 Контракту).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.06.2022 №3 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, вартості товару; рахунок-фактура (інвойс) VAT № 21/2022 від 29.06.2022 визначає вартість товару 4 000,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від 15.07.2022 № 5 на суму 4 000,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) VAT № 21/2022 від 29.06.2022.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 1 000,00 Євро та 4 000,00 Євро (відповідно) вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості товару.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта на наявність розбіжностей, а саме про розбіжності ціни товару у декларації країни відправлення № 23PL341010E0149622 від 22.05.2023, де числове значення вартості товару становить 4 728 zt. (злотих), та рахунку-фактурі (інвойсі) № 01/05/2023 від 16.05.2023, де вартість товару становить 1 000 EUR (євро), оскільи згідно курсу встановленого на 22.05.2023 при митному оформленні у країні відправлення, 4 728 zt. (злотих) становили 999,93 EUR (свро), а також у декларації країни відправлення № 23PL431020E0446221 від 24.08.2023, де числове значення вартості товару становить 18 797 zt. (злотих), та рахунку-фактурі (інвойсі) VAT № 21/2022 від 29.06.2022, де вартість товару становить 4 000 EUR (євро), так як згідно курсу встановленого на 24.08.2023 при митному оформленні у країні відправлення, 18 797 zt. (злотих) становили 3 964,30 EUR (євро).
Так, колегія суддів зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як встановлено судом вище, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операції купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в інвойсах, та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 2.1 контракту №1 від 16.05.2023 та контракту №3 від 29.06.2022 валютою платежів за цим договором є євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість товару визначалась в євро. Тобто вартість товару у злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.
Крім того, колегія суддів зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Колегія суддів зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Щодо доводів апелянта про відсутність банківського платіжного документу та супровідних документів до контракту від 16.05.2023 №1, то колегія суддів вважає такі необґрунтованими, оскільки ТзОВ «Органік Ескарго» такі з листом № 1 від 29.05.2023 було надано Волинській митниці, а саме: платіжну інструкцію в іноземній валюті № 2 від 18.05.2023 на суму 1 000,00 EUR (євро), що підтверджується також змістом графи 33 оскаржуваного рішення від 30.05.2023 № UA205140/2023/000342/1 та додаток № 1 від 16.05.2023 до контракту № 1 від 16.05.2023 про виключення з договору п. 5 Супутні документи, та залишення все згідно фактури №01/05/2023.
Щодо доводів відповідача про розбіжності місця завантаження імпортованого товару (молота гідравлічного), то колегія суддів зазначає наступне.
Так, перевізником надано Волинській митниці повідомлення №01 від 27.05.2023 року, яким повідомив про помилку в СМR №180193 від 22.05.2023 року, а також повідомив, що вірною інформацією у пункті 4 вказаної CMR є місце завантаження м.Лагов (Lagow) Польща (тобто згідно умов контракту) (а.с.43-44). При цьому, відповідачем не зазначено яким чином місце завантаження товару зазначене в рахунку про перевезення №IVS175 від 23.05.2023 року - Goloszyce (Польща) впливає на визначення митної вартості. Колегія суддів зазначає, що зазначений рахунок підтверджує вартість послуг з міжнародних перевезень, які поніс позивач, однак згідно з контрактом та CMR №180193 від 22.05.2023 року (яка була заповнена перевізником, тобто що підтверджує даний фактичний маршрут) місце завантаження товару - Lagow (Польща).
Щодо твердження відповідача про розбіжності місця завантаження імпортованого товару (катка), то судом першої інстанції вірно враховано наступне.
Умовою поставки по даному імпорту товару (катка) є FCA Wiеcbork, що узгоджується із контрактом № 3 від 29.06.2022 та CMR б/н від 24.08.2023. Зазначені у рахунку-фактурі (інвойсу) VAT № 21/2022 від 29.06.2022 умова поставки EXW Smilowo та вартість транспорту по Польщі - 1 000 Злотих не застосовувалися, оскільки покупець (позивач) забрав товар з місцезнаходження (складу) продавця, за адресою: Smilowo 33, 89-410 Wiеcbork, Польща.
На підтвердження вищевказаного, листом продавця PPUH «KAMIL» Beata Szyling № 21/2022 від 04.09.2023 митний орган було повідомлено про те, що витрати на транспортування у розмірі 1 000 zt. (злотих) не застосовується, оскільки покупець забрав товар зі складу продавця та що всі витрати на транспортування несе покупець (позивач). Згідно умов FCA продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці (у даному випадку Wiеcbork, Польща). За вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача. До заявленої митної вартості декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 19 895, 00 грн, на вказану суму на підтвердження чого надано довідка № 227 від 31.08.2023 (що підтверджує вартість наданих транспортно-експедиційних послуг).
Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вказує, що позивачем подано для митного оформлення імпортованих товарів документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.
З матеріалів справи вбачається, що коригування митної вартості товару відповідачем здійснено за другорядним методом, а зокрема за основу взято, як джерело інформації цінову інформацію з мережі інтернет, а також використано Митну декларацію від 21.01.2022 №UА205050/2022/7067.
Відповідно до Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р.за № 883/21195) посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Натомість в порушення приведених приписів митного законодавства, відповідач не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки, комерційних умов такої поставку, тощо, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари та інші характеристики, що в своїй сукупності могли впливати на митну вартість ввезених в Україну партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.
Подаючи апеляційну скаргу відповідач не довів та не спростував належними доказами обставин з приводу того, що в ході визначення митної вартості за другорядним методом ним було здійснено належні коригування з урахуванням виробника, умов їх поставки, комерційних умов такої поставки, року випуску товарів, довготривалості договірних зв'язків, тощо.
Окрім того, відповідач не довів обставин з приводу відсутності у базі даних відомостей щодо інших поставок подібних (аналогічних) товарів на митну територію України за ціною, що є менша ніж та яку обрав відповідач.
Відповідач маючи доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів, міг відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо.
Натомість, відповідач обмежився лише посиланням на сторінку веб-сайту, а також на митну декларацію, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів.
Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відзначено про надання позивачем митному органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом, відповідачем же в свою чергу не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованих товарів ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 140/34002/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос