29 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/36311/23 пров. № А/857/11893/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 140/36311/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
місце ухвалення судового рішення м. Луцьк
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїСорока Ю.Ю.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 140/36311/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000465/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000454/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000458/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000461/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000453/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000452/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000519/2 від 26 липня 2023 року, №UA205140/2023/000511/2 від 25 липня 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” судовий збір у розмірі 15 467 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 86 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, а ті, що подані, містять розбіжності, відтак складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів: Товар №1 «Сарган морожений 55+, ціла, не солена, без харчових добавок, спецій, солі приправ, без складових сумішей, вагою 18386 кг», Товар №2 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою - 20828 кг», Товар №3 «м'ясо свинне обвалене морожене: тримінг (м'ясна обрізь) - 20687,2 кг фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м'язової та сполучної тканини у співвідношенні, без шкіри, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі спецій приправ», Товар №4 «Сайра морожена, ціла не солена, без харчових добавок, приправ, та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, вагою - 19491,9 кг», Товар №5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, вагою 19924,77 кг», Товар №6 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, вагою 20976 кг», Товар №7 «м'ясо свинне обвалене морожене: тримінг (м'ясна обрізь) - 20959,4 кг фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м'язової та сполучної тканини у співвідношенні, без шкіри, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі спецій приправ», Товар №8 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене, у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок, вагою 19856,00 кг» до Волинської митниці подано митні декларації №23UA205140052837U8, №23UA205140052334U4, №23UA205140052631U9, №23UA205140052595U5, №23UA205140052377U0, №23UA205140052476U8, №23UA205140059164U9, №23UA205140058952U0.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
Товару №1: сертифікат якості від 29 червня 2023 року; рахунок-фактура №FV2023/06/0433 від 30 червня 2023 року; автотранспортна накладна від 30 червня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 30 червня 2023 року; сертифікат з перевезення (походження) товару від 01 липня 2023 року; банківський платіжний документ №29 від 30 червня 2023 року; прейскурант від 30 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2023 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну; митна декларація країни експорту №23PL301010E0891522;
Товару №2: сертифікат якості від 29 червня 2023 року; рахунок-фактура FV2023/06/0437 від 30 червня 2023 року; автотранспортна накладна; сертифікат з перевезення (походження) від 30 червня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 29 червня 2023 року; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату №22 від 30 червня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) від 30 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну; митна декларація країни експорту №23PL301010E0891755;
Товару №3: рахунок-фактура №3900246237 від 04 травня 2023 року; коносамент №227038997 від 30 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 30 червня 2023 року; транзитна декларація №23LTLU9000000AD2E3; міжнародний ветеринарний сертифікат від 30 червня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 04 травня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №02052023 від 02 травня 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; декларація про походження товару від 04 травня 2023 року; сертифікат від 03 липня 2023 року; лист від 03 липня 2023 року; митна декларація країни експорту №AJ7212202305042574336;
Товару №4: сертифікат якості; рахунок-проформа №FF-230410 від 11 квітня 2023 року; рахунок-фактура №FF-230410 від 04 травня 2023 року; автотранспортна накладна; міжнародний ветеринарний сертифікат від 30 червня 2023 року; декларація про походження товару; банківський платіжний документ, що стосується товару №175 від 26 червня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №65 від 19 квітня 2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 03 липня 2023 року; прейскурант від 30 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №10042023 від 10 квітня 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; договір (контракт) про перевезення №16-022-В від 20 червня 2023 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; копія митної декларації країни відправлення №23LTLC0100EK1CEDB0;
Товару №5: рахунок-фактура FV2023/06/0439 від 30 червня 2023 року; автотранспортна накладна від 30 червня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар №36 від 30 червня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) від 30 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0892353;
Товару №6: сертифікат якості від 29 червня 2023 року; рахунок-фактура №2301013680 від 29 червня 2023 року; автотранспортна накладна від 29 червня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 29 червня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №115 від 29 червня 2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 03 липня 2023 року; прейскурант від 29 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №20062023 від 20 червня 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23DE533010120177B0;
Товару 7: сертифікат якості; рахунок-фактура №3900300139 від 06 червня 2023 року; коносамент №227776711 від 18 червня 2023 року; автотранспортна накладна від 19 липня 2023 року; транзитна декларація LT0328917/1277 від 19 липня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №47 від 06 червня 2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 21 липня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №02052023 від 02 травня 2023 року; доповнення до контракту від 03 травня 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; декларація про походження товару від 06 червня 2023 року. o Сертифікат від 22 липня 2023 року; копія митної декларації країни відправлення №AJ7212202306062655040 від 24 липня 2023 року;
Товару №8: сертифікат якості від 20 липня року; рахунок-фактура FV2023/07/0488 від 21 липня 2023 року; автотранспортна накладна від 21 липня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 20 липня 2023 року; сертифікат з перевезення (походження) від 22 липня 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується оплати за товар №39 від 21 липня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) від 12 травня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23 лютого 2023 року з додатковою угодою; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09 грудня 2020 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту №23PL301010E0999870 від 22 липня 2023 року.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено розбіжності, а саме:
по МД №23UA205140052334U4 від 03.07.2023 року:
згідно рахунка-фактури від 30.06.2023 №FV2023/06/0437 вартість товару становить 10205,72 Євро, курс валют PLN/EUR 4,4568, що в перерахунку становить 45484,85 польських злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 01.07.2023 №23PL301010E0891755 - 44877;
завантаження товару, згідно гр.4 автотранспортної накладної від 30.06.2023 №б/н- APELDOORN/HOLLAND, відправником зазначено TECHNO GROUP SP. Z O.O., проте місце виставлення рахунка-фактури від 30.06.2023 №FV2023/06/0437 - Nadarzyn, а також згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 №0325012023 адреса Продавця - Nadarzyn;
наданий прайс-лист від 30.06.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140052377U0 від 03.07.2023 року:
числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0892353 від 02.07.2023 - 42912 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку - фактурі від 30.06.2023 №FV2023/06/0439 - 9763,14 Євро;
згідно п 6 контракту №0325012023 від 23.02.2023 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 30.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140052476U8 від 03.07.2023 року:
в декларації країни відправлення №23DE533010120177B0 від 29.06.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в інвойсі;
згідно п.5 контракту №20062023 від 20.06.2023 умови оплати вказуються в проформах - інвойсах, також в гр.70 платіжного документу №115 від 29.06.2023 зазначена проформа- інвойс, однак даний документ не поданий до митного оформлення;
прайс-лист від 30.06.2023 містить інформацію від виробника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140052595U5 від 03.07.2023 року:
згідно додатка до рахунка-фактури від 04.05.2023 №FF-230410 вартість товару становить 46780,56 дол. США, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 01.07.2023 №23LTLC0100EK1CEDB0 - 42827,57 Євро;
відправником в автотранспортній накладній від 30.06.2023 №б/н зазначено FUFA SEAFOOD TRADING CORP., що суперечить відправнику, зазначеному в копії митної декларації країни відправлення від 04.05.2023 №FF-230410 - UAB "VPA LOGISTICS";
наданий банківський платіжний документ, що стосується товару від 19.04.2023 №65 в кількості 2 (дві) штуки на суму 18000 дол.США, однак вартість товару, зазначена в додатку до рахунка-фактури від 04.05.2023 №FF-230410 - 46780,56 дол.США;
договір-заявка №16-022-В від 20.06.2023, зазначений в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 03.07.2023 №б/н, не поданий до митного оформлення;
по МД №23UA205140052631U9 від 03.07.2023 року:
згідно додатку до рахунка-фактури від 04.05.2023 №3900246237 вартість товару становить 17790,99 дол.США, що суперечить сумі банківського платіжного документа, що підтверджує вартість товару від 04.05.2023 №51 - 23175,1 дол.США;
заявка №16-022-В від 28.06.2023, вказана в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 03.07.2023 № б/н, не подана до митного оформлення;
прайс-лист від 04.05.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140052837U8 від 04.07.2023 року:
в декларації країни відправлення №23PL301010E0891522 від 01.07.2023 числове значення вартості товару становить 802700 польських злотих, проте в інвойсі №FV2023/06/0433 від 30.06.2023 вартість товару становить 19856,88 дол.США;
прайс-лист товару б/н від 30.06.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте, прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140058952U0 від 24.07.2023 року:
числове значення вартості в декларації країни відправлення №23PL301010E0999870 від 22.07.2023 - 47171 польських злотих не відповідає ціні інвойсу №FV2023/07/0488 від 21.07.2023 - 10722,24 Євро;
прайс-лист товару б/н від 21.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
по МД №23UA205140059164U9 від 25.07.2023 року:
в інвойсі №3900300139 від 06.06.2023 обумовлені умови поставки товару - CIF Klaipeda. Згідно частини 10 статті 58 МКУ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Слід зазначити, що витрати пов'язані з вивантаженням товару з судна, перевантаженням на ТЗ, портові збори не відображені в довідці на транспортування б/н від 21.07.2023 та не включені до митної вартості;
відповідно до інвойсу замовником товару є ESS Food (Данія), посередником в Литві є VPA Logistics.
Відповідно до вимог ч.2-3 ст.53 МК України, декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, а саме:
по МД №23UA205140052334U4 від 03.07.2023 року:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці надано конвертацію валют від 02.07.2023 та повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 04.07.2023 №04/07-4. Відповідно до конвертора валют курс EUR/PLN - 4,3913, що суперечить курсу валют зазначеному в рахунку-фактурі від 30.06.2023 № FV2023/06/0437 - 4,4568.
Листом від 04.07.2023 №04/07-4 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
по МД №23UA205140052377U0 від 03.07.2023 року:
договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант надав додаткові документи, зокрема, конвертацію валют станом на 02.07.2023, однак не надано числовий розрахунок, який би дав можливість пересвідчитись в достовірності наданої інформації.
Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом №04/07-3 від 04.07.2023.
по МД №23UA205140052476U8 від 03.07.2023 року:
виписку з бухгалтерської документації;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
транспортні документи (рахунки, акт виконаних робіт тощо).
Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом №04/07-02 від 04.07.2023.
по МД №23UA205140052595U5 від 03.07.2023 року:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів. В повідомленні про надання додаткових пояснень та документів від 04.07.2023 №04/07-07 вказаний додаток, а саме договір-заявка №16-022, однак додаток не поданий до митного оформлення.
Листом від 04.07.2023 №04/07-07 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
по МД №23UA205140052631U9 від 03.07.2023 року:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів. В повідомленні про надання додаткових пояснень та документів від 04.07.2023 №04/7-09 вказаний додаток, а саме договір-заявка №16-022-В від 28 червня 2023 року, однак додаток не поданий до митного оформлення.
Листом від 04.07.2023 №04/7-09 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
по МД №23UA205140052837U8 від 04.07.2023 року:
виписку з бухгалтерської документації;
прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано: відомості з сайту Мінфін щодо конвертації від 04.07.2023; лист №07/07/10 від 04.07.2023. Під час перевірки наданої декларантом інформації з сайту Мінфін щодо конвертації валют від 04.07.2023 встановлено, що конвертація була здійснена у валюті Євро, проте валюта контракту дол.США. Крім того конвертація здійснена 04.07.2023, а декларація країни відправлення оформлена 01.07.2023. Тобто, декларантом не надано достовірного числового розрахунку на оцінюваний товар.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №07/07/10 від 04.07.2023.
по МД №23UA205140058952U0 від 24.07.2023 року:
виписку з бухгалтерської документації;
прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Для підтвердження митної вартості декларантом надано відомості з сайту Мінфін щодо конвертації від 25.07.2023 та лист №25/07/-02 від 25.07.2023. Декларантом надано відомості з сайту Мінфін щодо конвертації валют, проте здійснивши конвертацію декларантом отримано 47581,16 Злотих, однак в декларації країни відправлення №23PL301010E0999870 від 22.07.2023 вартість товару становить 47171 Злотих. Крім того, конвертація здійснена 25.07.2023, а декларація країни відправлення оформлена 22.07.2023, тобто, декларантом не надано достовірного числового розрахунку на оцінюваний товар.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №25/07/-02 від 25.07.2023.
по МД №23UA205140059164U9 від 25.07.2023 року:
виписку з бухгалтерської документації;
прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;
транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
рахунок на перевезення товару;
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту);
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №26/07/-01 від 26.07.2023.
Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000465/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000454/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000458/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000461/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000453/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000452/2 від 04 липня 2023 року, №UA205140/2023/000519/2 від 26 липня 2023 року, №UA205140/2023/000511/2 від 25 липня 2023 року, в яких митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:
по рішенню №UA205140/2023/000454/2 від 04 липня 2023 року (МД №23UA205140052334U4 від 03.07.2023 року):
- Товар на рівні 1,2175 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/052399 від 03.07.2023;
по рішенню №UA205140/2023/000453/2 від 04 липня 2023 року (№23UA205140052377U0 від 03.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,22 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023 з врахуванням положень статті 64;
по рішенню №UA205140/2023/000452/2 від 04 липня 2023 року (№23UA205140052476U8 від 03.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,22 дол.США/кг за МД №UA209230/2023/6306 від 23.01.2023 з врахуванням положень статті 64;
по рішенню №UA205140/2023/000461/2 від 04 липня 2023 року (№23UA205140052595U5 від 03.07.2023 року):
- Рівень митної вартості визначено - згідно цінової інформації про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» (станом на 04.07.2023) - 4,0 дол.США/кг;
по рішенню №UA205140/2023/000458/2 від 04 липня 2023 року (№23UA205140052631U9 від 03.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,75дол.США/кг за МД UA205140/2023/014032 від 23.02.2023;
по рішенню №UA205140/2023/000465/2 від 04 липня 2023 року (№23UA205140052837U8 від 04.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,29 Дол.США/кг за МД №UA209160/2023/6301 від 05.06.2023;
по рішенню №UA205140/2023/000511/2 від 25 липня 2023 року (№23UA205140058952U0 від 24.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/56535 від 15.07.2023;
по рішенню №UA205140/2023/000519/2 від 26 липня 2023 року (№23UA205140059164U9 від 25.07.2023 року):
- Товар на рівні - 1,75 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/053905 від 07.07.2023.
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140053081U1 від 04.07.2023 року, №23UA205140053030U0 від 04.07.2023 року, №23UA205140053029U7 від 04.07.2023 року, №23UA205140053057U2 від 04.07.2023 року, №23UA205140053063U0 від 04.07.2023 року, №23UA205140053106U8 від 04.07.2023 року, №23UA205140059228U4 від 25.07.2023 року, №23UA205140059614U2 від 26.07.2023 року з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другої статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: числові значення, зазначені в деклараціях країн відправлення не відповідають ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах; умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення; прайс-листи містять інформацію від відправника конкретно на один товар згідно інвойсу, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що не відповідає вимогам статті статті ГАТТ.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як передбачено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: зовнішньоекономічні контракти, рахунки-фактури, платіжні інструкції в іноземній валюті, митні декларації країни експорту, прайс-листи, автотранспортні накладні СМR, сертифікати якості, міжнародні ветеринарні сертифікати.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактами визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Ціна товару в рахунках-фактурах (інвойсах) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД.
Крім того, на підтвердження оплати за товар декларант надав митному органу платіжні інструкції в іноземній валюті про оплату на адресу іноземних контрагентів Siwin Foods, Techno-Group Spolka z.o.o, FUFA SEAFOOD TRADING CORP та Boseler Goldschmaus GmbH коштів згідно виставлених рахунків-фактур.
Щодо транспортних витрат, судом встановлено, що при ввезенні на митну територію Товарів №1, №2, №5, №8 мало місце застосування умов поставки CPT (Carriage Paid To - перевезення оплачено до), згідно з якими продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику.
Саме тому, до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, котрі б підтверджували вартість транспортування, адже така вартість початково була закладено у митну вартість товару. Це означає, що відповідальність продавця за збереження товару поширюється аж до виконання ним своїх зобов'язань з транспортування вантажу в чітко визначений в договорі місце. Умови доставки чітко відображаються і в оформленій митній декларації, зокрема у графі № 20. Саме тому, сумніви митного органу з приводу того, що нібито мало місце застосування інших умов поставки не знаходить свого підтвердження.
З приводу страхових документів, то оскільки страхування не проводилось, надавати будь-які документи не було необхідності. ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» може нести відповідальність за ввезений товар виключно після отримання його у місті Луцьку, адже умови поставки CPT покладають усі ризики та відповідальність на продавця (експортера) товару до моменту поставки в місце призначення. З врахуванням умов поставки, та з огляду на те, що вартість доставки вже була включена до вартості товару, то надавати додаткових документів до митного оформлення не було необхідності.
Щодо Товару №6 мало місце застосування умов (Free Carrier - «Франко перевізник»). Згідно з умовами FCA відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження.
Щодо Товарів №3,№4,№7 було використано умови доставки CIF KLAIPEDA, Інкотермс 2010.
З огляду на те, що укладений з експортером Контракт №02052023 не передбачає використання умов перевезення CIF, то сторонами було складено додаткову угоду від 03 травня 2023 року, якою внесено зміни до контракту №02052023 в частині того, що товар може доставлятись морським транспортом на умовах CIF Klaipeda, водночас, вантажовідправником вказується SIWIN FOODS LTD, виробником - ATRAHAN TRANSFORMATION INC, а країна походження - Канада.
У дослівному перекладі цей термін означає вартість, страхування і фрахт. Це означає, що продавець збирає документацію, оплачує постачання на борт судна, витрати на експорт, страховку та фрахт до місця призначення. Після цього за вантаж повністю відповідає покупець. Покупець приймає ризики, як тільки контейнер опиниться на борту судна, проте не несе витрат, доки вантаж не прибуде до порту призначення. Обов'язки покупця: оплата вартості комерційних виробів відповідно до договору; вивантаження з порту призначення та подальше перевезення; залагодження формальностей з імпорту та оплата мит; оплата вартості перед відвантажувальної інспекції під час імпорту. Відправник зобов'язується оформити договір, оплатити транспортування та експортні формальності, які потрібні для доставки до порту призначення.
Продавець також організовує страхування вантажу під час перевезення від ризику втрати чи ушкодження.
За умовами даного терміну продавець зобов'язаний застрахувати продукцію з мінімальним покриттям. Тому якщо покупець прагне іншої страховки, він повинен звернутися до продавця з таким проханням і самостійно покрити суму додаткового страхового поліса.
До митного оформлення щодо кожного з товарів було долучена і договори-заявки на перевезення і довідки про транспортні витрати. Понесені витрати на транспортування є співмірними із заявленим напрямком руху. Таким чином, будь-які сумніви у завищенні чи заниженні витрат на транспортування зі сторони позивача виключаються.
Крім того, до митного оформлення щодо кожної поставки долучались документи, котрі в повній мірі підтверджували понесені витрати на транспортування, зокрема:
по Товару №3 долучалась договір-заявка №16-022 від 28 червня 2023 року про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, за напрямком ружу вантажу KLAIPEDA - Луцьк; та довідка про транспортні витрати від 03 липня 2023 року. У такій довідці зроблено примітку, що навантажувальні роботи проводились за рахунок відправника, а страхування вантажу не проводилось;
по Товару №4 долучався договір-заявка №16022-В від 20 червня 2023 року про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом та довідка про транспортні витрати від 03 липня 2023 року;
по Товару №6 долучався договір-заявка №115 від 28 червня 2023 року про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, довідка про транспортні витрати від 03 липня 2023 року;
по Товару №7 долучався договір-заявка №116-2 від 19 липня 2023 року та довідка про транспортні витрати від 21 липня 2023 року.
Понесені позивачем витрати на транспортування щодо кожної поставки є співмірними за заявленим напрямком руху.
Щодо Товарів №1, №2, №5, №8 документів, котрі б підтверджували понесені витрати на транспортування долучати не було необхідності, адже за умовами CPT такі витрати включені до митної вартості товарів.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо виявлених митним органом у спірних рішеннях розбіжностей у числовому значенні, зазначеному в експортних деклараціях, які не відповідають ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах, то суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро чи доларах сша, зазначеній в рахунках-фактурах (інвойсах), та у деклараціях країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 2 укладених контрактів вартість товару визначається в євро та доларах відповідно. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість кожної партії товару визначалась в євро та доларах відповідно. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу та Канади, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять інформацію не виробника товару, а відправника.
З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.
При цьому до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.
Із огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
Також не заслуговують на увагу твердження митного органу про те, що згідно з пунктом 6 контракту №0325012023 від 23.02.2023 та контракту №20062023 від 20.06.2023 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак такі не були подані до митного оформлення, оскільки у пункті 6 вказаних контрактів відсутні такі твердження.
Так, у пункті 6 контракту №0325012023 від 23.02.2023 та контракту №20062023 від 20.06.2023 вказано, що оплата товару по даному контракту здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати в себе: передоплату, оплату по факту поставки та/або оплату з відстрочкою платежу. Крім того, під час митного оформлення товару декларантом позивачу до кожної МД було додано платіжні інструкції, які підтверджували факт оплати товару на момент митного оформлення.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Теж саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), ліцензійних чи авторських договорів покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).
З урахуванням наведеного, висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі № 804/4906/15.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відзначено про надання позивачем митному органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом, відповідачем же в свою чергу не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованих товарів ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 140/36311/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос