справа№380/14484/24
29 липня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 у повному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням суми індексації, встановленої відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн, з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що отримує пенсію та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позивач вказує, що відповідачем нараховується та виплачується індексація пенсії на виконання вимог Постанови КМУ №168 у розмірі 1500,00 грн, тобто з обмеженням максимальним розміром, що, на думку позивача, є протиправним.
Позивач звертався до відповідача із запитом щодо перерахунку пенсії у належному розмірі, на що листом від 20.06.2024 №1300-5203-8/112119 отримав відмову.
Відповідач здійснив нарахування позивачу пенсії з 01.03.2023 на виконання вимог Постанови №168 в сумі 1500 грн, тобто обмеживши розмір такої.
Вважає, що такі протиправні дії відповідача порушують права позивача, а тому він звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою від 12 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що виплата індексації передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» проводиться в розмірі передбаченому законом, а саме у розмір 1500 грн. Просить суд відмовити в позові.
Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно з ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, відповідь на відзив, а також поданих сторонами доказів
встановив:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон-2262).
На звернення позивача, відповідач листом від 20.06.2024 відмовив позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням індексації пенсії без обмеження її відповідно до Постанови №168 в сумі 1500,00 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом частини першої статті 1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, (...) мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
У силу частини першої статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
У пункті 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., N 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даній адміністративній справі позивач оспорює правомірність дій пенсійного органу щодо обчислення йому суми індексації пенсії з 01.03.2023 з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 постанови №168, яким встановлено граничний розмір індексації - 1500,00 грн.
Аналіз вище наведених норм свідчить, що підставою для проведення індексації пенсій, призначених військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, є нездійснення у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону.
При цьому стаття 64 Закону №2262-ХІІ містить відсилочну норму, передбачаючи, що для забезпечення індексації пенсії проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення, який визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у силу якої розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
А пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році частина друга статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже нормами згаданих законів надано право Кабінету Міністрів України визначати розмір, умови та порядок збільшення пенсій з метою їх індексації, що й зробив Уряд шляхом затвердження постанови №168.
Суд установив, що відповідач провів індексацію пенсії позивача та визначив суму індексації у розмірі 1500,00 грн.
При цьому пенсійний орган врахував приписи пунктів 1, 2, 10 постанови №168, які є чинними, не скасовані, а тому підлягали врахуванню під час обчислення суми індексації пенсії позивача з 01.03.2023.
Тож індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена відповідачем у межах чинного законодавства.
У свою чергу, встановлення граничної величини індексації пенсії саме по собі не є порушенням права позивача на належний соціальний захист, оскільки пов'язане з фінансовими можливостями держави (які, нажаль, не є безмежними, особливо в умовах воєнного стану).
При цьому суд також звертає увагу на відсутність підстав для ототожнення передбаченої пунктом 10 постанови №168 граничної величини розміру індексації пенсії з механізмом обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ, внаслідок чого у межах вирішення спору у цій справі немає підстав для врахування висновків Верховного Суду щодо протиправності обмеження пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, максимальним розміром, викладених, зокрема, у постановах від 09.02.2021 у справі №440/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та ін., а також Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання застосування граничного розміру індексації пенсій з 01.03.2023 відповідно до постанови №168 було предметом судового розгляду Верховним Судом у справі №420/25804/23.
Так, у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 Верховний Суд дійшов висновку, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Отже положеннями постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови.
Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної величини - в розмірі 1500,00 грн.
На підставі викладеного Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 дійшов висновку про правомірність дій пенсійного органу щодо встановлення позивачу індексації пенсії з 01.03.2023 у розмірі граничної величини, передбаченої пунктом 10 постанови №168, - 1500,00 грн.
За обставин цього спору суд, в обсязі повідомлених сторонами обставин, також не встановив протиправного обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 2 Закону №3668-VI.
З урахуванням наведеного правового обґрунтування, суд дійшов висновку, що, обмеживши суму нарахованої у 2023 році індексації пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області діяло у межах покладених на нього повноважень та відповідно до вимог чинного нормативно-правового акту, який передбачав проведення такої індексації.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29.07.2024.
Суддя Коморний О.І.