справа№380/6298/24
з питань відводу
29 липня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_3, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -,
Встановив:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
Від представника позивача 15 липня 2024 року надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована тим, що 15 квітня 2024 року суддею ОСОБА_3. було винесено ухвалу про повернення позову. Постановою Восьмого апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі №380/6298/24 ухвалу від 15 квітня 2024 року було скасовано та визнано факт вчинення перешкод у доступі до правосуддя зі сторони суду по відношенню до ОСОБА_1 . Зазначає, що 27 березня 2024 року до суду скеровано від ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог. Однак, як у березні 2024 року, так і при відкритті провадження у липні 2024 року, суддя ОСОБА_3 не надав правову оцінку заяві про збільшення позовних вимог. Тобто проігнорував право позивача на збільшення позовних вимог. Також зазначив, що з підстав навмисного перешкоджання у доступі до правосуддя та з інших підстав, 12 липня 2024 року ОСОБА_1 подала дисциплінарну скаргу до Вищої Ради Правосуддя про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді ОСОБА_3 . Зазначає, що суддя ОСОБА_3 може мати негативне ставлення, і проявити явне упередження до того факту, що ОСОБА_1 подала на нього скаргу просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_3 у справі № 380/6298/24.
При розгляді заяви про відвід судді, суд керується таким.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, відповідно до частини третьої якої питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідної до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Щодо підстави, що 15 квітня 2024 року суддею ОСОБА_3. було постановлено ухвалу про повернення позову, суд зазначає наступне.
Ухвалу від 25 березня 2024 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримала на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 26.03.2024 зазначену у позовній заяві, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Що стосується твердження позивача про те, що як у березні 2024 року, так і при відкритті провадження у липні 2024 року, суддя ОСОБА_3 не надав правову оцінку заяві про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частинами першою - третьою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача після відкриття провадження у справі та до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву.
Суд наголошує, що заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог до суду надійшла 27.03.2024 до відкриття провадження у справі.
При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом після відкриття провадження у справі до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи приписи частини третьої статті 262 КАС України, позивач мав право подати заяву про збільшення позовних вимог після відкриття провадження у справі.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії "зміна" передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Тобто, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №361/822/17, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Водночас, предметом даного позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Відтак, подана представником позивача заява не охоплюється критерієм "збільшення розміру" позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин.
Отже, право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача допускається лише після відкриття провадження у справі.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді, судом не встановлено передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу (самовідводу) судді, що зумовлює висновок про необґрунтованість заявленого відводу.
Суд відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України передає заяву представника позивача про відвід судді для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід судді.
З врахуванням того, що головуючий по справі суддя ОСОБА_3, у період з 15.07.2024 по 28.07.2024 перебував у щорічній основній відпустці, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді після виходу судді з відпустки.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
заяву представника позивача про відвід судді передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Р.М. Брильовський