29 липня 2024 рокусправа №380/5676/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "!ФЕСТ Кофі Мішн" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "!ФЕСТ Кофі Мішн" (79024, м. Львів, вул. Старознесенська, будинок 24- 26; код ЄДРПОУ 39571104) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.11.2023 року №28505/13-01-10;
- стягнути з відповідача витрати пов'язані із сплатою судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправно, так як граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зупинені у силу прямої дії вимог Податкового кодексу України, внаслідок дії воєнного стану останній попав під дію форс-мажорних обставин, а тому звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень. Товариство звернулось до ТПП з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин, однак висновку на день подачі позову немає.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що Головним Управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «!Фест Кофі Мішн» з питань дотримання і вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічними договорами від 10.06.2022 №BRAZ-2022-02, від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55, від 09.12.2021 І № ЕТН-2022-29. За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 10.10.2023 № 25138/13-01-07-10/39571104, яким встановлено - порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в частині порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, за операціями ТОВ «!Фест Кофі Мішн» з імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами: - від 09.12.2021 №ЕТН-2022-29 на суму 159 168,00 дол. США; - від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 на суму 96 383,99 дол. США; - від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55 на суму 147 840,00 дол. США. Так, на підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 28505/13-01-07-10, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1 275 078,02 гривень. Вважає, що так як позивачем порушено строки розрахунків, відповідачем правомірно нараховано пеню. З приводу встановлення форс-мажорних обставин, то позивачем не надано доказів, які б підтверджували дані обставини.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Головним Управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «!Фест Кофі МІШН» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах: від 10.06.2022 №BRAZ-2022-02, дата авансового платежу - 21.07.2022; від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55, дата авансового платежу - 26.07.2022 ; від 09.12.2021 № ЕТН-2022-29, дата авансового платежу -08.02.2022 року.
За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 10.10.2023 № 25138/13-01-07-10/39571104, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічними договорами, а саме : по договору від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55 ( дата авансового платежу - 26.07.2022), укладеного з "Shonora Trading Private Limited Compani" (Ефіопія); по договору від 09.12.2021 №ЕТН-2022-295 ( дата авансового платежу - 08.02.2022), укладеного з "Shonora Trading Private Limited Compani" (Ефіопія); по договору від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 ( дата авансового платежу - 21.07.2022), укладеного з Coffee Senses Ltda ( Бразилія).
29.11.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення № 28505/13-01-07-10, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1 275 078,02 гривень, у т. ч. по зовнішньоекономічних договорах: - від 09.12.2021 № ЕТН-2022-29 у розмірі 20 661,55 грн; - від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 у розмірі 232 625,42 грн; - від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55 у розмірі 1 021 791,04 грн.
Позивач вважає вищевказане повідомлення-рішення протиправним, таким, що порушує його права, що спонукало його звернутися до суду з позовом.
Надаючи оцінку обставинам у цій справі, суд зазначає таке.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473, НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення НБУ) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Разом з тим, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (підпункт 1 пункту 22 розділу II Положення НБУ).
Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція НБУ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Відповідно до підпунктів 1, 3, 5 пункту 9 розділу III Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території» ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляться МД).
у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
У частині 4 статті 13 Закону №2473 встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону №2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до пп. 4 п. 3 розд. І Інструкції НБУ, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
Частиною 6 ст. 13 Закону №2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону №2473, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до 7 ст. 13 Закону №2473, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (цосудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Водночас, відповідно до пункту 21 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова НБУ № 18) протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.
Згідно з пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Згідно з пунктом 14-4 Постанови НБУ № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти , від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Як свідчать обставини справи, ГУ ДПС у Львівській області нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за трьома зовнішньоекономічними договорами.
І. Між позивачем (Покупець) та нерезидентом "Shonora Trading Private Limited Compani" (Ефіопія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір від 10.06.2022 № ЕТH-2022-55 про купівлю товару (кава).
На виконання умов Договору від 10.06.2022 № ЕТH-2022-55 ТОВ "!ФЕСТ КОФІ МІШН" 26.07.2022 здійснено попередню оплату в сумі 147840,00 дол. США (платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від 25.07.2022) на користь нерезидента "Shonora Trading Private Limited Compani", Ефіопія. Товар по авансу від 26.07.2022 на суму 147840,00 дол. США (граничний строк - 21.01.2023) надійшов від фірми-нерезидента "Shonora Trading Private Limited Compani" (Ефіопія) в повному обсязі, однак з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на загальну суму 147 840,00 дол. США згідно з митною декларацію від 25.03.2023 ІМ40 ДЕ № 23UA209170023594U5 (CMR № 23032023 від 23.02.2023).
ТОВ «!Фест Кофі Мішн» надав лист Торгової палати Ефіопії та галузевих асоціацій від 12.04.2023 № 01-614/242/506 щодо причин, які призвели до затримки доставки кави всупереч умовам зовнішньоекономічного договору від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55, зокрема: якість кави для сезону збору врожаю 2021 та 2022 років була нижчою за стандартну; у зв'язку з війною змінено порт призначення на порти Бельгії та Польщі.
Відповідно до розділів 8, 9 зовнішньоекономічного договору від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55 місцем відвантаження є порт Джибуті Ефіопія, а портом призначення - порт «Антверпен» (Бельгія).
ІІ Між позивачем (Покупець) та нерезидентом "Shonora Trading Private Limited Compani" (Ефіопія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір від 09.12.2021 № ЕТH-2022-29 про купівлю товару (кава). На виконання умов договору від 09.12.2021 № ЕТН-2022-29 ТОВ «!Фест Кофі Мішн» 08.02.2022 здійснено попередню оплату за товар на користь нерезидента Shonora Trading Private Limited Compani (Ефіопія) на суму 159 168,00 дол. США (платіжний документ від 08.02.2022 № 7). У свою чергу нерезидент Shonora Trading Private Limited Compani (Ефіопія) здійснив поставку товару в порту «Антверпен» (Бельгія) (без увезення товару на територію України) на загальну суму 159 168,00 дол. США, що підтверджується актом приймання-передачі від 19.09.2022 №189 та коносаментом від 18.09.2022 № 3219492243. На підтвердження імпорту товару без його ввезення на територію України надано копії документів щодо продажу такого товару за межами України нерезиденту !Fest Coffee Mission Spolka z о. о. (Польща), зокрема: - зовнішньоекономічний договір від 10.08.2022 № 10/08/22ЕТН29, укладений між ТОВ «!Фест Кофі Мішн» (Продавець) та нерезидентом IFest Coffee Mission Spolka z o. o. (Покупець); - акт приймання-передачі від 19.09.2022 № 190, підписаний ТОВ «!Фест Кофі Мішн» (Продавець) та нерезидентом IFest Coffee Mission Spolka z о. о. про передачу товару в порту «Антверпен» (Бельгія) на суму 161 088,00 дол. США; - банківська виписка від 08.02.2023 на суму 130 000,00 дол. США; - банківська виписка від 09.02.2023 на суму 31 088,00 дол. США. За результатами перевірки наданих документів встановлено порушення граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією ТОВ «!Фест Кофі Мішн» з імпорту товарів за зовнішньоекономічним договором від 09.12.2021 № ЕТН-2022-29 на суму 159 168,00 дол. США (момент здійснення операції - 08.02.2022, граничний термін розрахунків - 07.02.2023) на: - 1 день (08.02.2023) у розмірі 130 000,00 дол. США; - 2 дні (08.02.2023 - 09.02.2023) у розмірі 29 168,00 дол. США.
III. Між позивачем (Покупець) та нерезидентом "Coffee Senses Ltda" (Бразилія) укладено зовнішньоекономічний договір від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 про купівлю товару (кава). На виконання умов зовнішньоекономічного договору від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 ТОВ «!Фест Кофі Мішн» 21.07.2022 здійснено попередню оплату за товар на користь нерезидента Coffee Senses Ltda (Бразилія) на суму 96 383,99 дол. США (платіжний документ від 21.07.2022 № 4). У свою чергу нерезидент Coffee Senses Ltda і здійснив поставку товару в порту «Антверпен» (Бельгія) (без увезення товару на територію України) на загальну суму 96 383,99 дола. США, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.11.2022 № 716 та коносаментом від 14.11.2022 № 219615462. На підтвердження імпорту товару без його ввезення на територію України надано копії документів щодо продажу такого товару за межами України нерезиденту !Fest Coffee Mission Spolka z о. о. (Польща), зокрема: - зовнішньоекономічний договір від 15.11.2022 № 15/11/22 BRAZ-02-06, укладений між І ТОВ.«!Фест Кофі Мішн» (Продавець) та нерезидентом !Fest Coffee Mission Spolka z o. o. о. (Покупець); - акт приймання-передачі від 15.11.2022 № 717, підписаний ТОВ «!Фест Кофі Мішн» j (Продавець) та нерезидентом !Fest Coffee Mission Spolka z о. о. про передачу товару в порту І «Антверпен» (Бельгія) на суму 98 304,00 дол. США; - банківська виписка від 07.02.2023 на суму 98 304,00 дол. США. За результатами перевірки наданих документів встановлено порушення граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією ТОВ «!Фест Кофі Мішн» з імпорту товарів за зовнішньоекономічним договором від 10.06.2022 № BRAZ-2022-02 на суму 96 383,99 дол. США (момент здійснення операції - 21.07.2022, граничний термін розрахунків - 16.01.2023) на 22 дні (17.01.2023 - 07.02.2023).
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до пункту 69.2. Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності
Згідно підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі Регламент).
Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Дія таких обставин може бути викликана:
- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
- непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
- умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.
Пунктом 3.3. Регламенту встановлено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно пунктів 6.1, 6.2 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Відповідно до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що підставою для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є наявність форс-мажорних обставин. Такі форс-мажорні обставини засвідчуються відповідним сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.
Суд зазначає, що лист Торгової палати Ефіопії та галузевих асоціацій від 12.04.2023 № 01-614/242/506 щодо причин, які призвели до затримки доставки кави всупереч умовам зовнішньоекономічного договору від 10.06.2022 № ЕТН-2022-55, зокрема: якість кави для сезону збору врожаю 2021 та 2022 років була нижчою за стандартну; у зв'язку з війною змінено порт призначення на порти Бельгії та Польщі не є належним доказом форс-мажорних обставин, так як контракт укладений під час військової агресії російської федерації проти України, зміна порту призначення не є у причинно-наслідковому зв'язку з військовою агресією, як і низька якість кави.
Позивач у позовній заяві зазначає, що Торгово-промислова палата України у листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини внаслідок дії воєнного стану та позивач попав під дію форс-мажорних обставин.
Суд такі пояснення вважає помилковими, так як частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Отже, лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. При цьому Закон № 2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції).
У зв'язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX (набрав чинності 07.03.2022), відповідно до якого Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнили п. 69.9 такого змісту: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
У подальшому, Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) внесені зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно якого визначено: «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.».
З огляду на викладене, саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (у цьому випадку Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) покладено обов'язок щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Як вбачається з вказаного п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що дія норми п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають із Закону № 2473-VIII, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено в даному випадку саме на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII, яка передбачає, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Водночас, задля усунення правової невизначеності та мінімізації конфліктних ситуацій щодо неоднакового тлумачення норм права Податковим кодексом України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платників податків.
Так, у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Презумпція сформульована як принцип у ст. 4 ПК України (п. 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у п. 56.21 ст. 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 300/2906/22.
З огляду на викладене, у період з 07.03.2022 по 27.05.2022 (81 день) відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» №2118-ІХ від 03.03.2022, перебіг строку завершення валютних операцій, визначений відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII та п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, був зупинений.
Тому, граничний строк розрахунку за валютними операціями позивача ТОВ «!Фест Кофі Мішн» з імпорту товарів за зовнішньоекономічним договором від 09.12.2021 № ЕТН-2022-29 на суму 159 168,00 дол. США був зупинений з 07.03.2022 по 27.05.2022 на 81 день, відповідно і граничний строк розрахунку за цими операціями збільшився на 81 день.
Отже, враховуючи вищевикладене, правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями від 09.12.2021 №ЕТН-2022-29 на суму 159 168,00 дол. США суд не знайшов, а отже сума пені 20661,55 грн нарахована протиправно.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 19126,18 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 310 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.11.2023 року №28505/13-01-10 частково на суму 20 661,55 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "!ФЕСТ Кофі Мішн" (79024, м. Львів, вул. Старознесенська, будинок 24- 26; код ЄДРПОУ 39571104) сплачений судовий збір в сумі 310 ( триста десять) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКухар Наталія Андріївна