22 липня 2024 року справа №2а-11901/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 78220,00 грн.
Ухвалою від 04.01.2011 суддею Кузьмичем С.М. відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 04.01.2011 суддя Кузьмич С.М. закінчив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.
Ухвалою від 16.03.2011 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-2163/11/1370 за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації автомобіля.
У відповідності до розпорядження керівника апарату суду Львівського окружного адміністративного суду №11-Р від 16.02.2012 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи” у зв'язку з припиненням повноважень судді Кузьмича С.М. пов'язаного з прийняттям на пленарному засіданні Верховною радою України Постанови № 4370-IV від 09.02.2012 щодо обрання на посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду безстроково, у відповідності до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справ.
22.02.2012 після повторного автоматизованого розподілу для розгляду даної справи визначено суддю Мричко Н.І.
Ухвалою від 23.02.2012 прийнято до провадження адміністративну справу.
Ухвалою від 26.06.2024 суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 26.06.2024 суд допустив заміну первісного позивача у справі Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова її правонаступником Головним управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 78220,00 грн. Оскільки відповідач не вживає жодних заходів для сплати податку, позивач вважає, що існують достатні підстави для стягнення з нього податку в судовому порядку.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, належним чином повідомлений про розгляд справи.
У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дачу, час та місце розгляду справи.
За приписами частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМУСУ у Львівській області від 31.08.2010 № 9/2074 подало ДПА у Львівській області додаткову інформацію про фізичних осіб, якими протягом 2008-2010 років здійснювалась перша реєстрація вантажних автомобілів в Україні та сплата податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби.
Відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 проведено першу реєстрацію в Україні транспортних засобів:
- 23.09.2009 автомобіля FIAТ DUCATO 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- 05.08.2009 автомобіля MERSEDES-BENS SPRINTER 312 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- 07.10.2009 автомобіля MERSEDES-BENS VITO 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів при першій реєстрації транспортного засобу, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 78220,00 грн (за реєстрацію автомобіля FIAТ DUCATO 1999 року випуску - 28000,00 грн, автомобіля MERSEDES-BENS SPRINTER 312 1998 року випуску - 28740,00 грн, автомобіля MERSEDES-BENS VITO 1998 року випуску - 21480,00 грн.
Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 03.11.2010 року № 29835/9/19-023/1448 на рахунок відкритий у ВДК у Залізничному районі по коду бюджетної класифікації 12020200 «Податок з власників транспортних засобів» надходжень від ОСОБА_1 08.10.2009 в сумі 21480,00 грн, 06.08.2009 в сумі 28740,00 грн, 25.09.2009 в сумі 28000,00 не було.
Вважаючи достатніми підстави для стягнення з відповідача податоку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 78220,00 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до статті 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Частинами п'ятою-восьмою статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» визначено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Згідно із частиною шостою статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Таким чином, з урахуванням наведених вище норм законодавства, проведенню державної реєстрації транспортного засобу обов'язково передує попередня сплата за нього податку з власників транспортних засобів.
Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність посадових осіб, які здійснили таку реєстрацію.
Відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення такого з відповідача.
На момент реєстрації транспортних засобів на ім'я відповідача, діяв єдиний на території України «Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку, такий є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно абзацу першого пункту 3 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Згідно з частиною четвертою пункту 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС №379 (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
Згідно з пунктом 3.11 Інструкції, після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції, для проведення реєстрації транспортного засобу посадовими особами РЕП ДАІ приймаються до розгляду письмові заяви власників транспортного засобу.
Згідно з пунктом 3.2 Інструкції, особа власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи встановлюється на підставі паспорта громадянина України або іншого документа, що його замінює.
Таким чином, обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до відповідного органу заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами. При цьому здійснюючи державну реєстрацію транспортного засобу, органи, що здійснюють реєстрацію наділені правом перевіряти сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством (та які є обов'язковими при реєстрації таких транспортних засобів). У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи, що здійснюють реєстрацію відмовляють у реєстрації транспортного засобу, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля.
Суд звертає увагу, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за особу податку з власників транспортних засобів. Довідка про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів та розрахунок заборгованості з податку не є належними доказом наявності боргу по узгодженому податковому зобов'язанні щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки податковим органом не доведено беззаперечними, належними та допустимими доказами обставин та підстав виникнення у відповідача податкового зобов'язання, тому й відсутні законні підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів.
За таких обставин, ураховуючи встановлені судом обставини, суд вказує на відсутність підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 78220,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 далі - КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 29.07.2024.
Суддя Мричко Н.І.