26 липня 2024 рокусправа № 380/13401/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (вул. Валова 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 19390819) до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни (вул. Пекарська 7, оф. 211, м. Львів, РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання недійсною та скасування постанови про стягнення винагороди, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Ідея Банк» до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, у якій позивач просить суд:
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про стягнення з боржника основної винагороди ВП 75268073 у розмірі 24224,00 грн. від 11.06.2024 року;
- зобов'язати приватного виконавця повернути надмірно сплачені кошти.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 11.06.2024 року винесено постанову про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні №75268073 у сумі 24224,00 грн. З вказаною постановою позивач не погоджується з огляду на те, що відповідачем безпідставно визначено виконавчий збір виходячи з розміру, встановленого для визначення виконавчого збору за виконання рішень немайнового характеру. Вважає, що державним виконавцем невірно визначена категорія спору і порядок виконання рішення, що це майновий спір і виконавчий збір мав би стягуватися в порядку п.2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Рішення суду та виданий на підставі цього рішення виконавчий документ зобов'язує AT «Ідея Банк» повернути кошти в сумі 17137,29 грн. Тому і виконавчий збір має стягуватися в сумі 1713,73 грн., тобто 10% від стягнутої суми.
Ухвалою суду від 26.06.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато 15.07.2024.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що 11.06.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75268073 з примусового виконання виконавчого листа №461/9996/20, виданого 21.05.2024 Галицьким районним судом м. Львова про зобов'язання АТ «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17137,29 грн, сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія), про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та надано боржнику строк виконання рішення протягом робочих 10 днів.
У відповідності до вимог частини 3 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» - Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 726), розмір основної винагороди приватного виконавця у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа становить вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Беручи до уваги наведене, основна винагорода приватного виконавця розраховується за наступним рівнянням: 8 х 3028,00 = 24224,00 грн.
11.06.2024 одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди, в якій наведено розрахунок та зазначено порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.
14.06.2024 боржник - АТ «Ідея Банк» платіжною інструкцією №4519271 перерахував кошти в сумі 42023,71 грн, з яких 17139,29 грн. повернення коштів по ВП№75268073, мінімальні витрати в сумі 662,42 грн., основна винагорода 24224,00 грн. по ВП№75268073. Кошти повернуті стягувачу платіжною інструкцією №1092 від 17.06.2024. Одночасно з настанням вищезазначених обставин винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважає, що виконавче провадження ВП№75268073 з примусового виконання виконавчого листа №461/9996/20 виданий 21.05.2024 про: зобов'язати Акціонерне товариство «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17 137,29 грн, сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) виконувалося згідно вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11.04.2024 у справі №461/9996/20 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» задоволено частково. Змінено рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 травня 2023 року. Зобов'язано Акціонерне товариство «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17 137,29 грн, сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія). Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2963,74 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 335,96 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
21.05.2024 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист №461/9996/20 про зобов'язання Акціонерне товариство «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17 137,29 грн. сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія).
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Наталією Михайлівною 11.06.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75268073 з примусового виконання виконавчого листа від 21.05.2024 №461/9996/20, якою, зокрема, стягнуто з боржника - АТ «Ідея Банк» основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24224 грн.
Одночасно, 11.06.2024 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 24224,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. про стягнення основної винагороди у розмірі 24224,00 грн., позивач звернувся із цим позовом до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, постанова Львівського апеляційного суду від 11.04.2024 у справі №461/9996/20, за якою відкрито виконавче провадження №75268073, мала майновий характер, відтак сума виконавчого збору має складати 10% від суми стягнення, а саме 1713,73 грн (10% від 17 137,29 грн), а не 24224,00 грн, як визначив відповідач.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06. 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону №1403-VIII встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6, 7 ст. 31 Закону №1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, яким визначено механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.
Пунктом 12 вказаного Порядку встановлено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду в розмірі 10 відсотків суми заборгованості із сплати аліментів у порядку, встановленому Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Розмір основної винагороди приватного виконавця у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, становить чотири розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а в разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Як вже зазначалось судом, постанову від 11.06.2024 про стягнення основної винагороди ВП №75268073 винесено приватним виконавцем на підставі виконавчого листа від 21.05.2024 №461/9996/20, виданого Галицьким районним судом м. Львова, яким, зокрема, зобов'язано Акціонерне товариство «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17 137,29 грн. сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія).
Отже, спірним у цій справі є різна оцінка сторонами суті вимог за виконавчим листом, який виконувався приватним виконавцем.
Суд враховує, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що постанова Львівського апеляційного суду від 11.04.2024 у справі №461/9996/20, в частині зобов'язання Акціонерне товариство «Ідея Банк» повернути кошти в розмірі 17 137,29 грн. сплачені ОСОБА_1 за кредитним договором № № P24.977.75972 від 30.08.2016, як плата за обслуговування кредитної заборгованості (комісія), має майновий характер, оскільки благо яке захищене вказаним рішенням підлягає грошовій оцінці. Відповідно, розмір виконавчого збору у даному випадку мав обраховуватися з урахуванням суми 17137,29 грн., яку постановою суду зобов'язано повернути, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість, постановою приватного виконавця від 11.06.2023 ВП №75268073 вирішено стягнути з АТ «Ідея Банк» основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24224,00 грн., тобто у розмірі 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, виходячи з того, що рішення у справі має немайновий характер.
Таким чином, сума винагороди приватного виконавця, яка підлягала стягненню з боржника АТ «Ідея Банк», становить 1713,72 грн., тобто 10% від суми 17137,29 грн.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд робить висновок, що постанова приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 11.06.2024 ВП №75268073 в частині стягнення з боржника АТ «Ідея Банк» основної винагороди приватного виконавця у розмірі 24224,00 грн. є протиправною та підлягає частковому скасуванню, оскільки приватним виконавцем неправомірно визначено суму основної винагороди, виходячи з того, що рішення у справі має майновий характер.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про стягнення з боржника основної винагороди від 11.06.2024 ВП №75268073 в частині стягнення з боржника Акціонерного товариства «Ідея Банк» основної винагороди приватного виконавця у розмірі 22510,28 грн. (24224,00 грн. - 1713,72 грн.).
Як наслідок, приватного виконавця слід зобов'язати повернути позивачу надмірно сплачену ним основну винагороду приватного виконавця у розмірі 22510,28 грн.
Крім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 9 та ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови приватного виконавця від 11.06.2024 ВП №75268073 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 22510,28 грн., в решті суми 1713,72 грн. залишити без змін.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 2119,60 грн., що становить 70% сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 242-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про стягнення з боржника основної винагороди від 11.06.2024 ВП №75268073 в частині стягнення з боржника Акціонерного товариства «Ідея Банк» основної винагороди приватного виконавця у розмірі 22510 (двадцять дві тисячі п'ятсот десять) грн. 28 коп. в решті суми 1713,72 грн. залишити без змін.
3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірову Наталію Михайлівну (вул. Пекарська 7, оф. 211, м. Львів, РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Акціонерному товариству «Ідея Банк» (вул. Валова 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 19390819) надмірно сплачену ним основну винагороду приватного виконавця у розмірі 22510 (двадцять дві тисячі п'ятсот десять) грн. 28 коп.
4. Визнати протиправною та скасувати пункт 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни від 11.06.2024 ВП №75268073 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі у розмірі 22510 (двадцять дві тисячі п'ятсот десять) грн., 28 коп., в решті суми 1713,72 грн. залишити без змін.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни (вул. Пекарська 7, оф. 211, м. Львів, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (вул. Валова 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 19390819) 2119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять гривень, 00 копійок) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 26.07.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович