29 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1695/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити ді,
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про:
- визнання протиправним та скасування рішення п'ятдесят третьої сесії Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 15.09.2023 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язання Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він звернувся до Побузької селищної ради із заявою від 11.09.2023 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, але 15.09.2023 року на сесії селищної ради, де був присутній позивач, було незрозумілим зміст прийнятого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою. 22.09.2023 року направлений адвокатський запит про надання інформації, на який надано неповну відповідь, з огляду на ненадання рішення п'ятдесят третьої сесії Побузької селищної ради від 15.09.2023 року. Позивач зазначає, що за змістом отриманої відповіді стало відомо про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з протиправних та вигаданих підстав.
Рух справи:
26.03.2024 р. суддею Момонт Г.М. у порядку передбаченому ч.1 ст.39 КАС України та відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України подано заяву про самовідвід, за результатом розгляду якої винесено ухвалу від 26.03.2024 року.
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. ухвалою від 01.04.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 15.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
09.05.2024 року позивачем направлено клопотання про витребування доказів у зв'язку з, як на його думку, наміром відповідача здійснити фальсифікацію доказів по справі (а.с.36).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року витребувані додаткові докази.
28.05.2024 року до суду надійшов відзив на позов Побузької селищної ради (надалі відповідач, а.с.44-45) подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2023 року Побузькою селищною радою 15.09.2023 року на засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища вирішено відмовити у наданні дозволу ОСОБА_1 . Вирішення заяви ОСОБА_1 винесено на вирішення ради, проте в результаті обговорень Побузькою селищною радою 15.09.2023 року рішення прийнято не було. В подальшому, 09.11.2023 року за заявою ОСОБА_1 прийнято рішення Побузькою селищною радою №810, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 року витребувані додаткові докази.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року повторно витребувані додаткові докази.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами процесуальні заяви та докази, суд , -
ОСОБА_1 звернувся до Побузької селищної ради із заявою від 11.09.2023 року про надання дозволу на виготовлення проектної документації із землеустрою щодо передання в оренду земельної ділянки (надалі перша заява, а.с.8), яка розглядалась на п'ятдесят третій сесії селищної ради за участю позивача.
У протоколі засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Побузької селищної ради від 15.09.2023 року відображено розгляд заяви ОСОБА_1 , за результатом якої вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (а.с.9-10).
Згідно Витягу з протоколу п'ятдесят третьої сесії селищної ради восьмого скликання від 15.09.2023 року при розгляду заяви ОСОБА_1 були заслухані ОСОБА_2 , який рекомендував відмовити у наданні дозволу, оскільки запитувана ділянка є спадщиною ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який зазначив, що запитувана ділянка нікому не належить, та ОСОБА_3 , яка зазначила, що запитувана ділянка є її спадщиною, яку своєчасно не було оформлено. За результатом голосування, рішення не прийнято (а.с.12-13).
Адвокат Венгаренко Т.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Побузької селищної ради із адвокатським запитом з проханням отримання заяви ОСОБА_1 ,, протоколу та/або рішення, висновку комісії з земельних питань за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , протокол та рішення позачергової сесії 53 скликання від 15.09.2023 та технічний носій з відеофіксацією позачергової сесії 53 скликання від 15.09.2023 (а.с.5-6).
Побузька селищна рада надала відповідь на адвокатський запит до якого додані копії запитуваних документів (а.с.7-13).
ОСОБА_1 звернувся до Побузької селищної ради із заявою від 11.09.2023 року про надання дозволу на виготовлення проектної документації із землеустрою щодо передання в оренду земельної ділянки (надалі - друга заява, а.с.8), яка розглянута на п'ятдесят п'ятій сесії селищної ради.
Пунктом 1 рішення п'ятдесят п'ятої сесії восьмого скликання Побузької селищної ради від 09.11.2023 року №810 ''Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва'' відмовлено ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, оскільки подані матеріали не відповідають вимогам законів, так як до заяви не додано графічні матеріали на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.46-47).
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Згідно пункту 14 частини 4 статті 42 Земельного Кодексу України (надалі ЗК України) сільський, селищний, міський голов: представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Отже, відповідач згідно вищевказаними нормами закону, зобов'язаний вирішувати питання щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні, за результатом розгляду такого питання має бути прийняте рішення.
Так, згідно інформації, розміщеної на офіційному веб сайті Побузької селищної ради (https://pobuzka-miskrada.gov.ua/deputatskij-korpus-viii-sklikannya-09-36-03-02-12-2020/) депутатський корпус ради складається із 20 депутатів, а відтак рішення селищної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 11 і більше депутатів.
У Витягу з протоколу п'ятдесят третьої селищної ради восьмого скликання від 15.09.2023 року на сесії присутні 13 депутатів (а.с.49-50), які за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 проголосували ''за'' - 0, ''проти'' - 7, ''утримались'' - 6, ''не голосували'' - 7.
Отже, вказані обставини свідчать про те, що на п'ятдесят третій сесії Побузької селищної ради 15.09.2023 року рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 не прийнято.
Позивач зазначає, що отримавши відзив на позов, у якому відповідачем зазначено про те, що його заява від 11.09.2023 року була розглянута на п'ятдесят п'ятій сесії ради та було прийнято рішення №810, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою стверджує про фальсифікацію, з огляду на те, що ним була подана іще одна заява про надання дозволу від 16.10.2023.
Усі прийняті рішення Побузькою селищною радою 15.09.2023 та 09.11.2023 року відображені на офіційному сайті селищної ради.
Отримавши заяву позивача відповідач був зобов'язаний вирішити окреслене в ній питання саме на пленарному засіданні, а не одноособово посадовою особою селищної ради.
При цьому, після отримання відзиву на позов, позивач не скористався право зміни предмету позову, тобто предметом спору є правомірність та законність ''рішення п'ятдесят третьої сесії Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 15.09.2023 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва по АДРЕСА_1 у селі Капітанка''.
Проте, як встановлено під час розгляду справу такого рішення, як правового акту індивідуальної дії, у правовій площині, не існує, тобто відсутній предмет спору.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, заява позивача від 11.09.2023 року мала б бути розглянути на пленарному засіданні та за результатом якої відповідач зобов'язаний був прийняти рішення протягом одного місяця, тобто до 11.10.2023 року.
Інформації про те, що станом на день звернення позивача до суду із позовом (22.03.2024) за його заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою від 11.09.2023 року розглянута, матеріали справи не містить. Більш того, аналізуючи зміст письмової інформації відповідача від 22.07.2024 року (а.с.60), суд дійшов висновку, що заява позивача від 11.09.2023 року, станом на день розгляду справи в суді, не була розглянута.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 03.08.2023 у справі №300/3771/22 (адміністративне провадження № К/990/16617/23).
Судом установлено, що заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 11.09.2023 року не розглянута відповідачем у місячний строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Отже у даному спорі відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 11.09.2023 року, а не як, зазначено позивачем, шляхом винесення протиправного рішення.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не підлягає задоволенню, з огляду на її передбачність.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його затверджені, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для затвердження проекту землеустрою та з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X ''Перехідних положень'' ЗК України.
Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, відтак суд не вбачає за можливим здійснювати за відповідача перевірку відповідності заяви позивача та можливості наданні такого дозволу з урахуванням підпункту 5 пункту 27 Розділу X ''Перехідних положень'' ЗК України.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою від 11.09.2023 року, протягом одного місяця, з дня набрання законної сили цим рішенням.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при з частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2411,40 грн, вказуючи, що оплата судового збору відбувається за дві немайнові позовні вимоги. Водночас, предметом спору у даному позові є одна немайнова вимога - це оскарження рішення, а вимога про зобов'язання вчинити певні дії, у даному позові, є похідною позовною вимогою, і яка не підлягає окремій оплаті за таку вимогу. Тобто, позивач оплатив судовий збір у більшому розміні на 1211,20 грн. Заяви про повернення надміру сплаченого судового збору до суду не надходило.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, вул. Незалежності, 5) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2023 року щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 11.09.2023 протягом одного місяця, з дня набрання законної сили рішення суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК