29 липня 2024 року Справа № 280/7005/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Король Алли Миколаївни (70030, Запорізька область, Запорізький район. с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17)
про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
26.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Король Алли Миколаївни (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та нечинними і скасувати в цілому нижче названі розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області:
розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 24.05.2023 № 48-ОД «Про направлення працівників виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та службового автомобіля до ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 05.06.2023 № 58-ОД «Про оповіщення військовозобов'язаних»;
розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 07.06.2023 № 60-ОД «Про внесення змін до розпорядження сільського голови від 05 червня 2023 року № 58-ОД «Про оповіщенню військовозобов'язаних»;
розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 05.02.2024 № 20-ОД «Про оповіщення військовозобов'язаних» з моменту прийняття.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову - зупинити дію оскаржуваних розпоряджень негайно.
Також, до позовної заяви додано заяву щодо поновлення строку звернення до суду.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривні.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру (оскаржуються чотири різні розпорядження відповідача), за які слід сплатити судовий збір у розмірі 3 875,84 грн. (обчислений як 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, помножений на 4, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Однак, позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Звідси, позивачу необхідно надати докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 2 664,64 грн.
Також, частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує, крім іншого, розпорядження відповідача від 24.05.2023 № 48-ОД, від 05.06.2023 № 58-ОД, від 07.06.2023 № 60-ОД.
Отже, звернувшись до суду 26.07.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на необізнаність зі змістом даних розпорядженнь через їх ненадання відповідачем для ознайомлення та не оприлюднення у встановлений законодавством спосіб. Крім того, посилається на запровадження в Україні воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду із цим позовом суд виходить з наступного.
У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі № 360/221/24 строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом із тим, до позовної заяви будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не додано.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач знав про прийняття оскаржуваних розпоряджень, проте, як він зазначає, не був обізнаний із їх змістом.
Водночас, суду не надано доказів того, що позивач звертався до відповідача із письмовими запитами щодо надання розпоряджень від 24.05.2023 № 48-ОД, від 05.06.2023 № 58-ОД.
Так, 31.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання для ознайомлення розпорядження та повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак із даної заяви неможливо встановити, яке саме розпорядження мав на увазі заявник.
Також, із заяви від 09.06.2023 про надання для ознайомлення матеріалів справи за доповідною ОСОБА_2 не вбачається, що дана справа містить оскаржувані розпорядження.
Крім того, у заяві від 08.06.2023 позивач самостійно підтверджує, що у цей день (08.06.2023) він отримав ксерокопію розпорядження від 07.06.2023 № 60-ОД. Отже, із даним розпорядженням позивач ознайомився 08.06.2023, що спростовує доводи про необізнаність із ним.
Щодо покликань позивача на запровадження в Україні воєнного стану слід зазначити, що введення воєнного стану, безумовно, повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС України. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Суд зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск процесуального строку, встановленого законом.
Відтак, суд доходить висновку, що у заяві про поновлення строків звернення до суду не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення позивачем всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Позивач не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Звідси, наведені підстави пропуску строку звернення до суду є суб'єктивними, не підтверджені належними та достовірними доказами, а тому не можуть вважатися поважними.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Крім того, суд звертає увагу, що у прохальній частині позовної заяви зазначені вимоги про вжиття заходів забезпечення позову - зупинення дії оскаржуваних розпоряджень негайно.
Проте, за змістом частин першої, четвертої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отже, КАС України визначає порядок подання заяв про забезпечення позову; натомість, такий порядок не передбачає зазначення заяви про забезпечення як одного з пунктів позовної заяви, без дотримання вимог частин першої, четвертої статті 152 КАС України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 2 664,64 грн.; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження розпоряджень відповідача від 24.05.2023 № 48-ОД, від 05.06.2023 № 58-ОД, від 07.06.2023 № 60-ОД, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко