29 липня 2024 року Справа № 160/16612/24 провадження №ЗП/280/113/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та не виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року, за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, за період з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року, обчисленої виходячи з величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зобов'язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди із включенням до неї всіх передбачених законодавством нарахувань, за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., за період з 01.01.2024р. по 31.01.2024р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення фінансування виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., за період з 01.01.2024р. по 31.01.2024р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України провести фінансування для виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 22481 грн., за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., за період з 01.01.2024р. по 31.01.2024р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 справу передано голові цього суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.
Розпорядженням. голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 №89 справу передано до Третього апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 справу передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
23.07.2024 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляду судді Семененко М.О.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Підхід до розуміння поняття зміст позовних вимог також висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22, де Суд вказав, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, та у такий спосіб, який не допускає множинного тлумачення.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача 2 провести фінансування для виплати позивачу суддівської винагороди за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р. - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 22481 грн.
При цьому, визначений позивачем розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за цей період 22481 грн не узгоджується зі зімтом інших позовних вимог, у яких позивач визначає такий розмір в сумі 2481 грн.
Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву, у якій слід уточнити позовні вимоги щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р, який на думку позивача підлягає застосуванню при обчисленні суддівської винагороди.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Необхідно звернути увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем оспорюється бездіяльність відповідачів, яка пов'язана з ненарахуванням та невиплатою позивачу суддівської винагороди за період з 19.07.2022 по 31.01.2024.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі відносини врегульовані положеннями статті 233 КЗпП України.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Позивач заявляє про порушення свого права у період з 19.07.2022 по 31.01.2024, водночас, позов подано до суду 26.06.2024, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску позивачем не подано.
Позивач ототожнює початок строку зверення до адміністративного суду з даним позовом з датою отримання довідок про нараховану суддівську винагороду за спірний період, а тому вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущений.
Водночас, таке твердження позивача є помилковим, оскільки застосоване у статті 122 КАС України положення “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Крім того, протиправна бездіяльності також має свій початок, який обчислюється з моменту, коли відповідний суб'єкт владних повноважень мав обов'язок вчинити конкретну дію, проте не вчинив.
Слід зазначити, що суддівська винагорода виплачується судді щомісяця, при цьому, з огляду на положення статті 30 Закону України "Про оплату праці", при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про розмір здійсненої виплати, у тому числі, загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат.
Отже, за умови виконання роботодавцем вищенаведеного обов'язку, позивач повинен був та мав можливість дізнатись про порушення свого права під час отримання відповідної виплати, розмір якої він вважає неналежним.
Таким чином, дата отримання довідок, долучених до матеріалів справи, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення свого права.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1-ч.2ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, у якій необхідно уточнити позовні вимоги щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період з 19.07.2022р. по 31.12.2022р.;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко