Справа № 761/25966/24
Провадження № 1-кс/761/16747/2024
19 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Чугуїв Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження № №42024000000000168 від 26.01.2024, -
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за фактом створення злочинної організації, керівництва такою та участі у ній з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, які було виділено впродовж 2023-2024 років для КЕВ міста Луганськ і КЕУ міста Харків на закупівлю деревини (дров наступних порід: бук, береза, ясен, граб, в'яз, акація, клен, дуб, модрина), вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, у якому підозрюються ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України.
16.07.2024 о 22 год 10 хв ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України
У цей же день ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації та за ч. 2 ст. 27, ч. 4 - ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в складі злочинної організації.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим його утриманням у Київському слідчому ізоляторі, строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розмір застави у кримінальному провадженні.
На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000168 від 26.01.2024 за фактом створення злочинної організації, керівництва такою та участі у ній з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, які було виділено впродовж 2023-2024 років для КЕВ міста Луганськ і КЕУ міста Харків на закупівлю деревини (дров наступних порід: бук, береза, ясен, граб, в'яз, акація, клен, дуб, модрина), вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, у якому підозрюються ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України.
16.07.2024 о 22 год 10 хв ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України
У цей же день ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації та за ч. 2 ст. 27, ч. 4 - ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в складі злочинної організації.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом огляду речей від 09.05.2024 - мобільного телефону марки «Samsung M32, модель «SM-M325FV/DS», який знаходиться у володінні ОСОБА_15 , що був вилучений 30.04.2024 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , з додатками №№ 2, 3, 4;
- протоколом огляду речей від 04.05.2024 - мобільного телефону марки «Xiaоmі Redmi», модель « НОМЕР_1 », який знаходиться у володінні ОСОБА_16 , що був вилучений 30.04.2024 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протоколом огляду речей від 04.05.2024 - мобільного телефону марки «iPhone», модель SE, який знаходиться у володінні ОСОБА_17 , що був вилучений 30.04.2024 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_5 ;
- висновок експерта за результатами товарознавчого дослідження №17/04/2024 від 17.04.2024;
- висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-24/7603-ТВ від 08.07.2024;
- висновком судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-24/7606-ТВ від 08.07.2024;
- висновком судової економічної експертизи № СЕ-19/103-24/9106-ЕК від 16.07.2024;
- аналітичний продукт №9.3/3.3.1/5559-24 від 12.07.2024;
- аналітичний продукт №9.3/3.3.1/5550-24 від 12.07.2024;
- іншими зібраними матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 16.07.2024, вчинив зазначені кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслдівання є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється в участі в злочинній організації з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні умисних, корисливих, корупційних кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів та санкція за які безальтернативно передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційних злочинів, якими є правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, не передбачено.
Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, реальність та невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі, яке може бути застосоване в разі доведення винуватості та встановлення обвинувальним вироком суду, ОСОБА_4 може розцінити ухилення від кримінальної відповідальності як менш негативне явище для себе ніж власне відбування покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за інкриміновані злочини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Вказаний ризик варто оцінювати з урахуванням інших факторів, які підтверджують можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слід зазначити, що ОСОБА_4 , приймаючи участь в злочинній організації спільно з іншими її членами, протиправно заволодів бюджетними коштами в загальній сумі 89 705 389,80 грн, які надають йому змогу забезпечити життя за межами України, тобто існує ризик втечі з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Також, ОСОБА_4 зареєстрований в місті Луганську, проживає на території іншої області, ніж та, в якій розташований орган досудового розслідування, що свідчить про те, що він може виїхати в тому числі на тимчасово окуповану територію України та ухилятись від виконання процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
Суд також враховує, що відповідно до внесених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 69 змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, військовослужбовців не віднесено до переліку осіб, які на час дії воєнного стану маю право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження, тому ОСОБА_4 , являючись начальником КЕУ м. Харкові та являючись військовослужбовцем, має право вільно перетинати державний кордон.
Окрім цього, ОСОБА_4 має право виїзду за межи території України (підстави для виїзду невстановлені), в нього наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 03.12.2018, виданий Слобідським відділом у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області, на підставі якого в період з 11.04.2024 по 23.04.2024 виїжджав за кордон через ПП Маяки-Удобне (молдовська ділянка кордону).
Таким чином, ОСОБА_4 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію України.
На той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час проводиться досудове розслідування інших епізодів протиправної діяльності створеної ОСОБА_10 злочинної організації, до складу якої також входить ОСОБА_4 , пов'язаної із розкраданням бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених для КЕУ м. Харків, їх подальшої легалізації (відмивання) шляхом придбання рухомого та нерухомого майна всіма її членами, залучення до такої діяльності інших службових осіб, які наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, прийняттям рішень (наказів, розпоряджень), укладанням господарських договори, у тому числі рішень щодо розпорядження бюджетними коштами, підтримання з ними зв'язок шляхом листування та переписок в месенджерах, а тому може вживати заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінальних правопорушень.
Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , являючись начальником КЕУ м. Харків, добре володіє інформацією щодо його фінансово-господарської діяльності, усі працівники підприємства якого знаходяться під його підпорядкуванням, у зв'язку із чим, знаходячись на свободі, може здійснювати тиск на них шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що у свою чергу може призвести до неможливості притягнення його до кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 може чинити вплив на фізичних осіб-підприємців, якими поставлялася продукція до очолюваного йому підприємства, інших пов'язаних з цим осіб, з метою вчинення дій, спрямованих на знищення доказів у кримінальному провадженні, інших дій, які завадять швидкому, повному та неупередженому розслідуванню.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається детектив у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв'язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
У зв'язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У клопотанні детектив, посилаючись на положення п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, просив не визначати розмір застави.
Однак, суд зазначає, що п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України визначає право, а не обов'язок суду не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, оскільки детективом у клопотання та прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано неможливість визначення застави, суд вважає за необхідне, враховуючи тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення злочинів, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 грн.
Даний розмір застави слідчий суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 22 год. 10 хв. 16 липня 2024 року, тобто до 14 вересня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити до 14 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1