Справа № 761/26270/24
Провадження № 1-кс/761/16941/2024
24 липня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, Кременчуцького району, с. Червона Знам'янка, громадянина України, з вищою освітою, засновник та директор ТОВ " АДРЕСА_1 БУД", ГО "АФЕРА.СТОП", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023100000001398 від 13.12.2023,
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023100000001398 від 13.12.2023.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001398 від 13.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 22.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраним у кримінальному проваджені доказами, копії яких долучено до клопотання.
Слідчий у своєму клопотанні посилається на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може:
?переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
?незаконно впливати на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, на думку слідчого до ОСОБА_5 необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою. Вказала, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний дізнавшись про особу похилого віку, яка проживає одна, вирішив заволодіти її майном, шляхом підроблення лікарської довідки про смерть та заповіту, в той же час, потерпіла жива, свідоцтво про смерть складено на основі підроблених документів, з 2022 року ОСОБА_5 представляється, як власник квартири та здає її в оренду. Просила клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 950 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а аткож долучила додаткові документи.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, звернув увагу на підстави внесення відомостей до ЄРДР, зазначив, що ОСОБА_5 раніше в рамках даного кримінального провадження допитано в якості свідка, однак вказаний протокол відсутній в матеріалах клопотання. Потерпілу в рамках даного кримінального провадження було допитано лише один раз де було зазначено, що остання не хворіє на психічні захворювання, водночас у протоколі впізнання вона вказує, що познайомилась з ОСОБА_5 у лікарні, наразі взагалі невідомо чи взагалі жива потерпіла, оскільки в жодному протоколі не вказано її місце проживання, вказав, що потерпіла сама передала ОСОБА_5 заповіт, який виявився фіктивним. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення є необґрунтовані, не актуальні та жодним чином не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, вважав, що розмір застави вказаний в клопотання є надмірним та неспівмірним, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 , підтримав позицію захисника, зазначив, що не виготовляв жодних довідок та документів, зазначив, що після того, як йому передали свідоцтво про смерть, останній пішов до нотаріуса та подав заяву про відкриття спадщини, більше жодних дій не вчиняв, вказав, що певний період часу проживав в квартирі, а потів почав здавати квартиру в оренду, щоб оплатити за неї комунальні витрати. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідча суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали, документи, що долучено в судовому засіданні, вважає за доцільне вказати на таке.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000001398 від 13.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до особи підозрюваного (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 22.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України. Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_5 є причетним до дій пов'язаних з незакінченим замахом на заволодіння правом на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018); у пособництві у підробленні офіційного документу, який видається нотаріусом та який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надає певні права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України; у використані завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочинів, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначені кримінальні правопрушення.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування і суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За кримінальні правопорушення, у вчиненні якоих підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими кримінальними правопорушеннями.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків так і потерпілої, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 хоча раніше і не судимий, в той же час підозрюється у вчиненні кримінального проступку та тяжких кримінальних правопорушень. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 22.07.2024 року, а також те, що на даний час не встановлено всі фактичні обставини, досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, направлені, в тому числі, на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, що свідчить, про те що підозрюваним можуть бути умисно створені та спотворені будь-які документи, які він може в подальшому надавати органу досудового розслідування та суду на підтвердження своєї невинуватості.
З огляду на це, слідча суддя вважає, що ОСОБА_5 ймовірно може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження речі та документи, які на цій стадії кримінального провадження ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність таких ризиків, як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, незаконний вплив на свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
В той же час, слідчою суддею враховується дані щодо особи ОСОБА_5 , якій має місце реєстрації та проживання, є засновником та директором ТОВ "АФЕРА.СТОП", ПП "БЕВЗОВ.ІНВЕСТ.БУД", ГО "АФЕРА.СТОП", раніше не судимий.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
При розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставин передбачених, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором у судовому засіданні не було надано суду відповідних, беззаперечних доказів відповідної аргументації щодо необхідність взяття під варту підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вказане, а також те, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, за встановленим у судовому засіданні місці проживання та покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, який на думку слідчої судді, із урахуванням викладеного вище, в достатній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
?прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
?утриматися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду
за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом та строк дії покладених на нього обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 22 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідча суддя ОСОБА_9