Справа № 182/2827/24
Провадження № 2-н/761/513/2024
29 липня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 ,-
У травні 2024 року заявник звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із вищевказаною заявою, в якому просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , з нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
29 травня 2024 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали заяви були направлені за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, обгрунтовуючи це тим, що відповідач зареєстрований у Шевченківському районі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею ст. 30 ЦПК України передбачено випадки виключної підсудності справ. Зокрема, згідно ч. 1 цієї статті, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місце знаходженням цього майна або основної його частини.
Вимоги ЦПК щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення або перерахунок заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються процесуальні норми щодо виключної підсудності справ.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, а також у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 638/1988/17.
Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Предметом позову у даній справі є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг, що надаються за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Місцезнаходження нерухомого майна не відноситься до території Шевченківського району м. Києва.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.
Частиною 1 статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції. (підсудності).
Згідно положення п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 30, 31 ЦПК України цивільна справа підлягає направленню за підсудністю до Нікопольського районного суду Дніпропетровської області як помилково надіслана.
Керуючись ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 378 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 - передати на розгляд до Нікопольського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій АНОХІН