16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/969/24
Провадження № 3/730/486/2024
"29" липня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Димитров Донецької області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні дитину 2023 року народження, не працюючого, є особою з інвалідністю ІІІ групи, проживаючого без реєстрації на території України за адресою: АДРЕСА_1 , який 19.03.2024 року притягувався до відповідальності за ст. 183; ч. 1 ст. 178, 03.04.2024 року - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
за ч. 2 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності), будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 23.07.2024 року близько 18-40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлював погрози, образи, виражався нецензурною лайкою в сторону своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто щодо особи, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон), за місцем її проживання в АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Вказаних висновків суд дійшов, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 викладене у протоколі підтвердив, зазначив, що дійсно вчинив дії, що зазначені у протоколі, проте, просить врахувати, що вказане зробив виключно через дії самої потерпілої, оскільки вони більше разом не живуть, а потерпіла не дає йому бачитися з дитиною, а тому він так вчинив.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені у протоколі. Зазначила, що ОСОБА_1 постійно вживає алкогольні напої, а потім приходить до неї додому, дебоширить та буянить, веде себе агресивно. Свідками цього є батьки та діти. Також вказане бачать мешканці села, однак, останні не хочуть свідчити, оскільки бояться ОСОБА_1 Вже не соромиться застосовувати фізичну силу. Так, він у процесі чергового насильства штовхнув матір ОСОБА_2 .
Через постійні агресивні дії ОСОБА_1 потерпіла почуває себе беззахисною, виснаженою, у постійному стресі, його боїться. Як себе захистити, не знає, зверталася до поліції, дільничний казав, що допоможе, однак жодних дій не відбувається, поліція не допомагає, а ОСОБА_1 продовжує щодо неї вчиняти агресивні дії та з неї насміхатися. Після того, як приїжджає поліція, він стає ще більш агресивним.
Просить у суду допомоги та захисту, не розуміє, як себе та дітей відгородити від ОСОБА_1 , оскільки вони його бояться, він їх не соромиться та вчиняє насильство при них.
Згідно ст. 1 Закону у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: … 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; 5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 12) протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; 15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності; 17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 3 Закону передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Стамбульська конвенція визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні, або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
З урахуванням того, що згідно Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Також, Конституція декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Як убачається з матеріалів цієї справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення; відомостями, що містяться у матеріалах у їх сукупності, у т. ч. рапортом працівника поліції, копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, письмовими та наданими в судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Також, суд враховує, що домашнє насильство, відповідно до положень ст. 173-2 КУпАП, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Таким чином, характер вчиненого порушення з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідчить про наявність в його діях складу даного правопорушення - вчинення домашнього насильства у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст.ст. 33, 35 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 статті 173-2 КУпАП, , яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Також, у цій справі суд вважає звернути увагу на таке.
Як зазначено у правовій позиції ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов'язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Як зазначається у ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
А тому, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, з метою реалізації комплексного підходу до вирішення проблеми насильства, суд вважає за необхідне направити ОСОБА_1 до Борзнянської міської ради Ніжинського району Чернігівської області для проходження програми для кривдників строком на 6 місяців, який, за потребою, може бути продовжений на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Також, судом встановлено, що фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний спір щодо графіку побачень батька з дитиною. Через даний спір страждає сама дитина, щодо якої наявний спір, а також інша дитина, що є свідком домашнього насильства.
А тому, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей, можливого їх захисту та допомоги останнім, вважаю за необхідне про вказану ситуацію повідомити службу у справах дітей Борзнянської міської ради для перевірки можливого порушення прав дітей у вказаній сім'ї та, за наявності обставин, відповідного реагування у межах законодавства, в тому числі, й можливої допомоги батькам в частині вирішення питання побачень батька з дитиною.
Також, враховуючи повідомлені в судовому засіданні потерпілою дані щодо бездіяльності поліції на агресивні дії з боку ОСОБА_1 щодо неї, вважаю за необхідне про вказане повідомити ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області - для відома та вжиття заходів у відповідності до чинного законодавства.
Крім того, з пояснень потерпілої убачається, що остання не знає, як себе поводити та куди звертатися у випадках вчинення щодо неї домашнього насильства, вона боїться кривдника, насильство щодо неї та її дитини продовжується, юридичних алгоритмів захисту від насильства вона не знає.
У такому випадку, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає програму для постраждалої особи - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Стаття 23 вказаного Закону передбачає, що суб'єктами, відповідальними за виконання програм для постраждалих осіб, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для постраждалих осіб, організовує та забезпечує проходження такими особами зазначених програм за їхньою згодою.
Типовою програмою для постраждалих осіб, яка затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 13 жовтня 2021 року № 587, передбачено комплекс заходів, спрямованих на позбавлення від емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі особи (далі - постраждала особа) здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Пункт 6 Програми передбачає, що постраждалі особи проходять цю Типову програму за власним бажанням. Таким чином, судом роз'яснено потерпілій її право на проходження Типової програми для постраждалих осіб.
У судовому засіданні ОСОБА_2 виявила бажання пройти таку програму, а тому копію даної постанови необхідно направити до Борзнянської міської ради для відому та виконання в цій частині.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Одночасно суд повторно роз'яснює потерпілій, що у відповідності до законодавства України, люди, що постраждали від домашнього насильства, мають право на безоплатну медичну, юридичну та психологічну допомогу. Таким чином, потерпіла має отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката. Для цього варто звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).
Потерпіла має право звернутися до суду із заявою про видачу судом обмежувального припису.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 36,173-2, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 годин.
Направити ОСОБА_1 до Борзнянської міської ради Ніжинського району Чернігівської області (м. Борзна, вул. П. Куліша, буд. 104 Ніжинського району Чернігівської області) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 6 (шість) місяців.
Зобов'язати Борзнянську міську раду Ніжинського району Чернігівської області повідомити про виконання ОСОБА_1 програми для кривдників.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність згідно ст. 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Копію постанови направити до ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області - для відома та вжиття заходів у відповідності до чинного законодавства.
Копію постанови надіслати службі у справах дітей Борзнянської міської ради - для виконання.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_2 її право на самостійне звернення до Борзнянської міської ради для проходження, за її власним бажанням, Типової програми для постраждалих осіб, для чого Борзнянська міська рада має забезпечити та організувати проходження такої програми.
Копію постанови направити сторонам у справі, а також Борзнянській міській раді - для відому та виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Ріхтер В.В.