Провадження № 1-кп/679/109/2024
Справа № 679/1191/24
26 липня 2024 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нетішин Хмельницької області, Україна, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Нетішин Хмельницької області, Україна, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
На розгляді Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив, що необхідно продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування або суду, оскільки обвинувачена, яка не має міцних соціальних зв'язків, з огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення, може мати на меті ухилення від явки до суду, в тому числі може покинути місце проживання; можливість впливу обвинуваченою на потерпілого, який не допитаний, з метою перешкоджання повному та всебічному розгляду справи, а також може продовжити вчиняти злочини. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації вищевказаних ризиків.
Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.07.2024 ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження, внесеного 20.05.2023 до ЄРДР за № 12024244000000844, було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово (крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану) на строк досудового розслідування, строк дії ухвали до 26 липня 2024 року включно. Покладено на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
При вирішенні питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Положеннями статтей 21, 24, 43 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Ризики, вказані прокурором, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, вивченням особи підсудної, яка не має міцних соціальних зв'язків, що не заперечується стороною захисту.
На переконання суду, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту належним чином сприяє виконанню обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Відомостей про те, що обвинувачена порушувала будь-які обов'язки, покладені на неї судом, суду не надано.
На підставі викладеного, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченою ОСОБА_4 , покладених на неї процесуальних обов'язків, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, усунення можливості впливу на потерпілого, а також з метою запобігання спробам вчинити інший злочин суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, задовольнивши клопотання прокурора, що буде сприяти виконанню обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків належним чином.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 182, 194, 196, 291, 315, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченій залишати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово (крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану та за виключенням випадків необхідності отримання термінової медичної допомоги) строком на два місяці, тобто до 26 вересня 2024 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися у житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1