Справа № 766/12196/23
н/п 2/766/6842/24
18 липня 2024 рок Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого - судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Коваленко Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Херсонської міської ради, третя особа - державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Гудима Олег Борисович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява адвоката Коваленко Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Херсонської міської ради, третя особа - державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Гудима Олег Борисович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді: земельної ділянки площею 0,0453 га, кадастровий номер 6510100000:17:002:0387, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №714654; 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину; 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином місцем відкриття спадщини є місто Херсон. Позивач в установлений законом строк звернувся до нотаріуса для консультації, щодо прийняття спадщини, де йому в усній формі було роз'яснено, що оскільки він проживав разом з дружиною на день її смерті, то заяву про прийняття спадщини подавати не треба. Позивач дійсно проживав зі своєю дружиною приблизно з 2000 року за адресою: АДРЕСА_2 та після смерті дружини місце свого проживання не змінив.
Згодом звернувшись до Першої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском строку (був зареєстрований за іншою адресою) та рекомендовано звернутися до суду.
Враховуючи наведене та вважаючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин через запровадження військового стану по всій території України, проживав разом з дружиною на момент її смерті, але був зареєстрований за іншою адресою, просить суд визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дружини - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Рух справи.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2023 року відкрито провадження у справу та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області 08.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, при винесені рішення покладався на розсуд суду.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.11.1974 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 560.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №276.
Після її смерті відкрилася спадщина на: земельну ділянки площею 0,0453 га, кадастровий номер 6510100000:17:002:0387, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №714654; 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Збутевич О.В. 31.05.2005 року; 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину,виданого державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Збутевич О.В. 31.05.2005 року.
ОСОБА_1 в установлений законом строк звернувся до нотаріуса для консультації, щодо прийняття спадщини, де йому в усній формі було роз'яснено, що оскільки він проживав разом з дружиною на день її смерті, то заяву про прийняття спадщини подавати не треба.
Як вбачається з акту про проживання особи без реєстрації, складеного 05.01.2024 року керівником ТОВ «КП «Центр» Островською Н., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав разом з дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 з 2000 року по день смерті дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини продовжує проживати за вказаною адресою без реєстрації.
Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 01.11.2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.
З листа Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради від 06.05.2024 року вих. №14-04-10/2612 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 15.07.1998 року. Інформації щодо реєстрації інших осіб, відповідно до відомостей реєстру територіальної громади відсутня.
Наведені докази вказують, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.
Так, у відповідності дост.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно дост.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав вчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133,від 18 квітня 2022 року № 259,від 18 травня 2022 року № 341,від 12 серпня 2022 року № 573,від 7 листопада 2022 року № 757, а також від6 лютого 2023 року № 58 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті дружини та не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що він проживав разом з дружиною з 2000 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_4 (без реєстрації) і вважав себе таким, що прийняв спадщину, а також у зв'язку з введенням воєнного стану по всій території України та постійними обстрілами м. Херсону.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст.76 ЦПК України докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалість три місяці.
Керуючись ст.ст. 4,10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 362, 364 ЦПК України,ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позов адвоката Коваленко Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Херсонської міської ради, третя особа - державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Гудима Олег Борисович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.
Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.А. Скрипнік