Ухвала від 26.07.2024 по справі 308/12091/24

Справа № 308/12091/24

1-кс/308/4472/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого 2-го відділення СВ Управління СБ України в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 22024070000000085 від 11.06.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України,

встановив:

Старший слідчий 2-го відділення СВ Управління СБ України в Закарпатській області капітан юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 22024070000000085 від 11.06.2024.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається та те, що 25.07.2024 о 15.50 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

26.07.2024 ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий вказує, що відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» було оголошено загальну мобілізацію, яка триває на теперішній час.

Частиною 4 статті 35 Конституції України визначено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

ОСОБА_4 , який був обізнаний про воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та проведення мобілізації, будучи членом релігійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ 43361601, АДРЕСА_2 ), за грошову винагороду організував протиправний механізм отримання військовозобов'язаними особами фіктивних документів про членство їх у вказаній релігійній організації, а саме: здійснював пошук та підбір майбутніх членів братства, яким при зустрічі пропонував виготовлення фіктивних документів про приналежність до релігійної організації та сповідування релігії, за переконаннями якої забороняється проходження військової служби за грошову винагороду від 1000 до 1500 доларів США, виготовляв фіктивні документи про приналежність до вказаної релігійної організації, при цьому вказуючи дату прийняття до братства кінцем 2021 року.

18.07.2024 ОСОБА_4 під час особистої зустрічі запропонував організувати виготовлення документів про приналежність до релігійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та сповідування релігії, за переконаннями якої забороняється проходження військової служби, військовозобов'язаному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за грошову винагороду у розмірі 1500 доларів США, для подальшого використання вказаних документів з метою непроходження військової служби під час мобілізації.

Надалі ОСОБА_4 сприяв виготовленню вищевказаних документів, які підписані керівником вказаної релігійної організації ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_8 про зустріч для передачі виготовлених документів та отримання відповідно грошових коштів у розмірі 1500 доларів США, яка відбулася близько 15 год. 30 хв. 25.07.2024 в кафе «Фантазія», що за адресою: АДРЕСА_3 . Після передачі виготовлених на ім'я ОСОБА_8 документів та отримання обумовленої грошової винагороди, о 15 год. 50 хв. 25.07.2024 ОСОБА_4 був затриманий уповноваженою службовою особою.

Таким чином на думку слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а саме перешкоджанні проведенню мобілізації, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах. На даний час ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КК України, на думку сторони обвинувачення, в ході досудового розслідування встановлено їх наявність, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам відносно ОСОБА_4 , слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на два місяці, оскільки інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, посилаючись на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у т. ч. ризику покинути країну.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що дійсно вчиняв дії, про які йдеться у клопотанні, однак вважав, що він таким чином допомагає громадянам, а не вчиняє кримінальне правопорушення. Повідомив, що будучи членом релігійної організації активно займається благодійністю: допомагає пораненим військовим та людям похилого віку. Зазначив, що він розлучений, проживає разом з батьками похилого віку, виховує доньку, яка проживає з колишньою дружиною, має на теперішній час нестабільний дохід, страждає на біполярний розлад. Бажає активно сприяти слідству у розкритті кримінального правопорушення.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив, що ОСОБА_4 бажає і буде співпрацювати зі слідством. Проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив з тих підстав, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків чи інших учасників кримінального процесу, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню його клієнт не має, а навпаки, бажає допомагати у розкритті злочину, буде виконувати покладені на нього обов'язки. Просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Заслухавши позицію прокурора щодо внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Друге відділення СВ Управління СБ України в Закарпатській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000085, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

25.07.2024 о 15.50 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

26.07.2024 ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а саме: перешкоджання проведенню мобілізації.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 24.07.2024; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.07.2024; протоколі огляду місця події від 25.07.2024; протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 25.07.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються сторона обвинувачення дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'ять до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи на обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , який є громадянином України середнього віку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлучений, раніше не судимий, без постійного місця роботи та стабільного доходу, слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Дане положення наділяє правом, а не зобов'язує не визначати розмір застави.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інших даних про особу, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу сімдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028 грн.), відповідно становить 211 960 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: не залишати місце проживання ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176, 177-178, 183, 186, 193, 194,309, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати (обрати) щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 вересня 2024 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Строк тримання під вартою рахувати із 25.07.2024 року із 15 год. 50 хв.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, - у 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 211 960 грн. 00 коп. (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 21 вересня 2024 року включно виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії зазначеної ухвали - до 21.09.2024 року включно.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошений 29.07.2024 о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
120651448
Наступний документ
120651450
Інформація про рішення:
№ рішення: 120651449
№ справи: 308/12091/24
Дата рішення: 26.07.2024
Дата публікації: 31.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.10.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 26.07.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
24.07.2024 14:00 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.07.2024 14:20 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.07.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
02.08.2024 08:15 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.08.2024 08:20 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.08.2024 08:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.08.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
12.09.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд
19.09.2024 13:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
23.09.2024 15:05 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.10.2024 11:00 Закарпатський апеляційний суд