Справа № 308/8865/24
29 липня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участю секретаря судових засідань Гефнер К.-С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та своє утримання, щомісячно з дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною трьох років.
Позов обґрунтовує тим, що 12.02.2021 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Від даного шлюбу народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх двох років стосунки у подружжя погіршились, зникло взаємопорозуміння та взаємоповага, що спричинило часті сварки, які негативно впливають на психологічний стан дитини. З кінця лютого 2024 року подружжя не веде спільного господарства, проживають окремо та малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач постійної участі в утриманні та вихованні дитини не бере.
Виходячи з обставин сімейного життя позивача з відповідачем, а також той факт, що відповідач самоусунувся від будь-якого виконання батьківських обов'язків, від матеріального утримання своєї доньки, постійне проживання дитини разом з матір'ю, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та 5000 грн. на утримання дружини, ОСОБА_1 , щомісячно з дня пред'явлення позову до суду до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років. Позивачка також зазначає, що відповідач є здоровим та працездатним, отримує дохід, немає на утриманні інших осіб. Окрім цього, позивачка стверджує, що відповідач отримує неофіційний дохід з власного меблевого бізнесу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив про розгляд справи без його участі. Проти позову не заперечує.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , її батьками згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.10.2023 є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не розірвано, однак подружжя не проживає разом, а малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю. Відповідач належним чином не допомагає у вихованні та забезпеченні дитини. Позивачка не може самостійно забезпечувати належний рівень життя для себе та дитини, оскільки самостійно виховує та доглядає за донькою, яка потребує материнської уваги, відтак і сама потребує матеріальної допомоги на своє утримання.
Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Щодо стягнення аліментів на утримання дружини.
Згідно з ч.ч.8, 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч.ч.2, 4, ст.84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами ч.6 ст.84 СК України визначено право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.
Статтею 85 СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною, до досягнення останньою трирічного віку.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Згідно зі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя.
В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13.06.2018 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує позицію відповідача, який не заперечує проти задоволення позову.
Положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини, в розмірі 7000 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов'язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі, а також стягувати 5000 грн. щомісячно на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною три річного віку.
Згідно з ч.1 ст.79 СК України аліменти на утримання одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 1211,20 гривні судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст.180-184, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання дружини в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. до досягнення дитиною трьох річного віку, починаючи з 22 травня 2024 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 2110 від 26.03.2021 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , Місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий органом 2123 від 19.07.2021 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 29.07.2024.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник