Справа № 234/576/22
Провадження № 6/202/419/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
23 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про розстрочення виконання рішення суду, заінтересована особа: ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення вихідної допомоги,-
Заявник Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулося в особі представника через систему «Електронний суд» до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про розстрочення виконання рішення суду.
Заявник вказав, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2024 року у справі №234/576/22 задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення вихідної допомоги.
Заяву обґрунтовує тим, що починаючи з 2014 року територія ліцензованої діяльності відповідача знаходиться в зоні проведення АТО. Внаслідок бойових дій у Донецькій області газові мережі та споруди на них зазнали чисельні пошкодження або в окремих випадках повністю знищені. Протягом 2015 року у зв'язку з веденням бойових дій та проведення АТО призупинено діяльність 9 відокремлених структурних підрозділів відповідача на непідконтрольних Україні території. За 2021 рік збиток відповідача склав 2163449,0 тис. грн., що вдвічі більше, ніж збиток у 2020 р. Поточні зобов'язання і забезпечення відповідача перевищували оборотні активи на 5 178146,0 тис. грн. Станом на 31.12.2021 р. основні засоби відповідача балансовою вартістю 5108,0 тис. грн., що складає 0,041% загальної кількості активів, знаходились в податковій заставі.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан з 05-30 год 24.02.2022 р., який неодноразово продовжувався та триває наразі.
Внаслідок активних бойових дій з 23.05.2022 року ТОВ «Оператор ГТС України» зупинило транспортування природного газу на території Донецької області, що унеможливлює здійснення відповідачем своєї ліцензійної діяльності на цій території та отримання доходів від розподілу газу та інших видів діяльності. Загальний рівень розрахунків за всіма категоріями споживачів за період січень-квітень 2022 р. складає лише 29,5%.
Станом на 13.10.2022 р. внаслідок збройної агресії російської федерації проти України загальна вартість активів відповідача, що було знищено або пошкоджено складає 103 838,0 тис. грн.
Станом на 01.11.2023 року внаслідок збройної агресії російської федерації проти України попередня загальна вартість активів відповідача, що було знищено або пошкоджено складає 1235572,20 тис. грн.
Торговельна дебіторська заборгованість населення за природний газ станом на 31.12.2022 складає 3 283 107,0 тис. грн., в т.ч. 3 150 435, 0 тис. грн. заборгованість населення на підконтрольній Україні території, 132 672,0 тис.грн. заборгованість населення на тимчасово окупованій території. Торговельна дебіторська заборгованість населення за розподіл природного газу станом на 31.12.2022 складала 130 347,0 тис. грн. У 2022 році фінансові результати Товариства характеризуються як негативні, а саме збиток склав 3691 646,0 тис. грн, що майже у 3 рази більш, ніж збиток у 2021 році.
За змістом Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2023 відповідачем отримано чистий збиток в сумі 619 897,0 тис. грн. Збиткова господарська діяльність відповідача значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов'язань такою категорією споживачів, як населення, що проживає в межах Донецької області.
Поряд з цим, статтею 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479 від 29.07.2022 р., заборонено підвищення тарифів на послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів. Тобто зазначений мораторій стосується безпосередньо відповідача та впливає на фінансовий стан, оскільки замороження тарифу послуги, які надаються споживачам за основним видом діяльності Відповідача не покриває витрат на надання таких послуг. З урахуванням вказаного законодавчого обмеження, відповідач вимушений застосовувати тарифи, затверджені Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Донецькоблгаз» від 22.12.2021 № 2746, структура яких не враховує реальний обсяг витрат на здійснення такої діяльності.
Наведені обставини спричинили надзвичайно важкий фінансовий стан Відповідача, який істотно обмежує його можливості виконати судове рішення у справі №234/576/22.
Просили суд розстрочити виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2024 року у справі № 234/576/22 на один рік з дня його прийняття шляхом сплати рівними частинами по 77 035,79 грн. щомісячно до 25 числа відповідного календарного місяця.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 липня 2024 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.,
Ухвалою судді від 11.07.2024 р. заяву про розстрочення виконання рішення прийнято до розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, про що свідчить доставлення судових повісток до електронних кабінетів. Заяв та клопотань не надійшло. Неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.04.2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська судом було ухвалено рішення по справі № 234/576/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення вихідної допомоги. Відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 -задоволені. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 924429 (Дев'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 48 коп.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2024 року залишено без змін.
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Чинне цивільне процесуальне законодавство України пов'язує розстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.
Відповідно до роз'яснень п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Суд враховує, що закон не передбачає конкретного вичерпного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено 12 жовтня 2021 року. Проте в порушення приписів ст.116 КЗпП України відповідач не провів з ним повний розрахунок при звільненні. Тобто відповідач, станом на сьогодні, вже більше двох років не виплачує йому належну суму вихідної допомоги при звільненні, та позивач за захистом своїх прав був вимушений звернутися до суду.
Суд також приймає до уваги, що Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» не надає доказів про відсутність або недостатність грошових коштів на банківських рахунках підприємства для виконання зобов'язань перед відповідачем та вважає, що збитковість підприємницької діяльності відповідача не є винятковою обставиною.
Крім того суд зазначає, що факт неможливості виконати грошові зобов'язання є підставою для ініціювання таким боржником процедури банкрутства, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна,1, ЄДРПОУ:03361075) про розстрочення виконання рішення суду, заінтересована особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення вихідної допомоги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.П. Слюсар