справа № 208/6814/24
№ провадження 1-кс/208/1296/24
Іменем України
24 липня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024046160000261, внесеного 22.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
встановив:
Дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася до слідчого судді із погодженим з прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт виявлене та вилучене 22.07.2024 року майно, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 .
Прокурором та дізнавачем до початку судового засідання подано заяву про проведення розгляду клопотання про арешт майна за їх відсутністю, підтримують клопотання за зазначеними в ньому підставами.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не надавав.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.07.2024 року о 06.10 год. за адресою АДРЕСА_1 , працівниками поліції було зупинено автомобіль "ВАЗ 2106" д.н. НОМЕР_2 ДП під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки документів пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 , з явними ознаками підробки.
За даним фактом СД Кам'янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046160000261 від 22.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
22.07.2024 року під час перевірки документів у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке мало ознаки підробки, а саме: некоректний мікродрук, відсутні меланжеві волокна. Також перевіривши за інформаційною системою Національної поліції було встановлено, що водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , було видано на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.07.2024 під час огляду місця події було оглянуто, поміщено до спец пакету № RIC 2223390 та вилучено до Кам'янського РУП посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ № 2641.
В цей же день постановою дізнавача зазначене посвідчення було визнано речовим доказом.
Оскільки встановлено підстави та мету застосування арешту, дізнавач просила клопотання задовольнити, підставою арешту майна є те, що майно визнано речовим доказом та має доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення, так як містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.
Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки:1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Тому враховуючи вимоги ст. 170 КПК України, обставини встановлені під час розгляду клопотання у їх сукупності, позиції дізнавача, який довів обґрунтованість заявленого клопотання, а тому враховуючи що підставою клопотання є необхідність проведення ряду процесуальних дій в межах кримінального провадження, а тому з метою його збереження, унеможливлення пошкодження та знищення, що може призвести до нівелювання доказової бази, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 131-132, 170-171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході огляду 22.07.2024 року майно, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 .
Виконання ухвали про арешт майна покласти на дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .
Скасування арешту майна проводиться в порядку передбаченому ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1