справа № 208/3210/24
№ провадження 2/208/925/24
Іменем України
16 липня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.,
за участі - секретаря судового засідання - Шостак А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про зменшення розміру аліментів»,-
встановив:
1.Позиція позивача.
18 квітня 2024 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач - ОСОБА_1 , просить:
- змінити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_1 , на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ по справі № 208/2454/15 від 18 серпня 2015 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на теперішній час виникли передбачені законодавством України підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача, внаслідок чого позивач звертається з даним позовом. На підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року по справі № 208/2454/15 було присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавчий лист, виданий на виконання рішення направлено на примусове виконання до Заводського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ, де було відкрито виконавче провадження № 73500394. 13.10.2021 р. у позивача народилась друга дитина - син ОСОБА_3 . 10 січня 2024 року Баглійським районним судом видано судовий наказ по справі №207/25/24 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.01.2024 року. На даний час позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України. Аліменти утримуються із заробітної плати. Зазначені обставини свідчать про зміну матеріального та сімейного стану платника аліментів, що має наслідком зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно до виконавчого листа по справі № 208/2454/15.
2. Позиція відповідача.
Відповідач, ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій не заперечувала проти позовних вимог про зменшення розміру аліментів. Просила справу розглянути без її участі.
3. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
18 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріалами позовної заяви до ОСОБА_2 «про зменшення розміру аліментів» (а.с.2-4).
18 квітня 2024 року Ухвалою суду відкрито справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.22).
22 травня 2024 року через канцелярію суду подала заяву про перенесення розгляду справи (а.с.32).
16 липня 2024 року через канцелярію суду адвокат Баглай В.Є., яка діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 , подала заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.35).
16 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог (а.с.36).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
4. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , та відповідач, ОСОБА_2 мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року по справі № 208/2454/15 було присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
31 серпня 2015 року видано виконавчий лист по справі № 208/2454/15 на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 серпня 2015 року (а.с.10).
05 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73500394 з примусового виконання виконавчого листа № 208/8355/14 виданого 03 червня 2015 року (а.с.11).
13.10.2021 р. у позивача народилась друга дитина - син ОСОБА_3 (а.с.7).
10 січня 2024 року Баглійським районним судом видано судовий наказ по справі №207/25/24 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.01.2024 року (а.с.13).
5. Правові норми законодавства застосовані судом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частина 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правиламист. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд також зауважує, що визначений розмір аліментів не є незмінним і в разі подальшої зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, у якому зазначено, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Народження обумовлює зміну матеріального стану платника аліментів, оскільки зазначена обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат.
Звертаючись до суду з позовом сторона позивача просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з з усіх видів його заробітку (прибутку) до 1/6 з усіх видів його заробітку (прибутку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обґрунтовуючи це тим, що 13.10.2021 р. у позивача народилась друга дитина - син ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши й оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно до ч. ст.. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією від 18 квітня 2024 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, суд стягує з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі позову до суду 1211,20 грн..
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про зменшення розміру аліментів» - задовольнити в повному обсязі.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з розміру частини заробітку (доходу) на 1/6 частину заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Суддя Івченко Т. П.