Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23.07.2024м. ХарківСправа № 922/1132/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська зернова компанія"
провизнання трудових відносин припиненими
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1.
відповідача - не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "СЗК", в якій просить суд визнати припиненими трудові відносини між Директором ТОВ "СЗК" громадянином України ОСОБА_1 та ТОВ "СЗК" на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Фактичними підставами позову є позбавлення позивача можливості самостійно припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням, оскільки останнім не було прийнято рішення про його звільнення у зв'язку з непроведенням загальних зборів учасників.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1132/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/1132/24 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/1132/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні по суті 02.07.2024 у справі №922/1132/24 була оголошена перерва на 23.07.2024 об 11:00 год.
Присутній у судовому засіданні по суті 23.07.2024 позивач позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 23.07.2024 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "СЗК".
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Заслухавши вступне слово позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Згідно з протоколом установчих зборів від 03.08.2021 №1, зокрема, було створено господарське товариство ТОВ "СЗК", засновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Призначено на посаду директора ТОВ "СЗК" позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу ТОВ "СЗК" від 04.08.2021 №1-К ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ "СЗК" з 04.08.2021.
Статутом ТОВ "СЗК" передбачено, що Загальні збори Учасників є вищим органом Товариства. До виключної компетенції Загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства (пункт 10.1., підпункт 10.11.7. пункту 10.11).
Пунктом 12.3. Статуту ТОВ "СЗК" передбачено, що виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор.
26.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до засновників ТОВ "СЗК" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із заявою про звільнення з посади директора ТОВ "СЗК" за власним бажанням. Вказана заява разом із повідомленням від 27.02.2024 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ "СЗК" на 28.03.2024 була надіслана зазначеним особам засобами поштового зв'язку 27.02.2024, про що свідчать описи вкладення до поштового відправлення. Порядок денний зборів: звільнення керівництва Товариства.
Позивач стверджує, що призначені на 28.03.2024 Загальні збори учасників ТОВ "СЗК" не відбулися, у зв'язку з чим не були виконані вимоги трудового законодавства та не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора ТОВ "СЗК".
Посилаючись на наведені вище обставини позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Як передбачено статтею 28 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
У відповідності до частини першої статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
До компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Згідно з частиною дванадцятою статі 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Отже Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Таким чином, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку (частиною дванадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема строк здійснення ним повноважень; права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "СЗК" на підставі рішення установчих зборів ТОВ "СЗК" (протокол від 03.08.2021 №1). Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження укладення між сторонами трудового договору (контракту).
Оскільки трудовий договір (контракт) не укладався, сторони не мають спору стосовно припинення такого договору, тому норми Кодексу законів про працю України, зокрема стаття 38, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
При цьому, позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
Відповідно до частини тринадцятої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства.
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено частиною першою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Пунктом 11.1. Статуту ТОВ "СЗК" встановлено, що Загальні збори учасників скликаються у випадках , передбачених законодавством або Статутом, а також, зокрема, з ініціативи виконавчого органу Товариства.
Виконавчий орган Товариства скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланової дати проведення Загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (пункти 11.10., 11.11., 11.12. Статуту).
За частинами другою-п'ятою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
При цьому, директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частини сьомої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (частина тринадцята статті 39 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
При цьому директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до дня скликання загальних зборів учасників повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга).
Відповідно до вимог статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
Як було встановлено вище, позивач надіслав учасникам (засновникам) ТОВ "СЗК" повідомлення від 27.02.2024 про проведення 28.03.2024 о 10-:00 год. за адресою місцезнаходження відповідача Загальних зборів учасників ТОВ "СЗК".
З огляду на заплановану дату проведення загальних зборів учасників - 28.03.2024, враховуючи вимоги пункту 11.11. Статуту ТОВ "СЗК" та частини третьої статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", директор товариства зобов'язаний був повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до цієї дати.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто з наступного дня після надсилання повідомлення повинно сплинути не менше 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів.
Враховуючи те, що Загальні збори учасників ТОВ "СЗК" були призначені на 28.03.2024, то повідомлення про їх проведення повинно було надіслано не пізніше 26.02.2024 з метою дотримання мінімального 30-денного строку, як то передбачено Статутом та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ "СЗК" були надіслані на адреси засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 27.02.2024, що підтверджується описами вкладення до поштового відправлення, тобто за 29 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже недотримання позивачем визначеного Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом порядку скликання загальних зборів учасників товариства з власної ініціативи не дає правових підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин.
Окрім цього, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, зокрема, показань свідків, акт про неможливість проведення Загальних зборів та/або неявку учасників, що 28.03.2024 за місцезнаходженням відповідача не були проведені Загальні збори учасників ТОВ "СЗК" у зв'язку з неявкою засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначений час.
Вирішуючи вказану справу по суті спору судом прийнято до уваги те, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а саме недотримання позивачем порядку скликання Загальних зборів учасників ТОВ "СЗК", суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі є не обґрунтованими, а відтак суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "29" липня 2024 р.
Суддя Н.С. Добреля