вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про повернення заяви про скасування судового наказу
29.07.24 Справа № 917/2262/23
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» про скасування судового наказу від 08.01.2024 року (вх. №8885 від 25.06.2024 р.) у справі №917/2262/23
за заявою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Захисників України, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500
до боржника Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА», 1 тупик вулиці Садової, 3, м. Лубни, Полтавська область, 37500
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 43 824,64 грн заборгованості,
25.12.2023 року від Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" до суду надійшла заява до боржника Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 року у розмірі 43 824,64 грн за період з 01.11.2021 року по 30.09.2023 року (вх. № 2435/23).
08.01.2024 року судом видано судовий наказ про стягнення з Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" 43 824,64 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021 року за період з 01.11.2021 року по 30.09.2023 року та 268,40 грн витрат по сплаті судового збору.
16.02.2024 року до Господарського суду Полтавської області від Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» надійшла заява (вих. № 2105) про скасування судового наказу.
Ухвалою від 20.02.2024 року суд повернув заяву Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» про скасування судового наказу (вх. № 2105 від 16.2.2024 року) у справі №917/2262/23, оскільки вказана заява не відповідала вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України - боржник (код ЄДРПОУ 21050410) не зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Судом встановлено, що матеріали заяви та копію ухвали від 20.02.2024 року боржник отримав 27.02.2024 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а. с. 60).
25.06.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» надійшли заява про скасування судового наказу (вх. № 8885) та клопотання про поновлення строк для подання такої вказаної заяви (вх. № 8886).
Суд дослідивши матеріали заяви приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частини 2 статті 158 ГПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення боржник отримав копію судового наказу від 08.01.2024 року та заяву про видачу судового наказу з додатками 05.02.2024 року (а. с. 51). Тому, відповідно до норм чинного законодавства, боржник мав право подати заяву про скасування судового наказу до 26.02.2024 року включно.
Суд зазначає, що повторно заявником подано заяву про скасування наказу разом із заявою про поновлення строку лише 25.06.2024 року.
У клопотанні про поновлення строку заявник зазначив, що копію судового наказу він отримав 05.02.2024 року та 16.02.2024 року звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, але ухвалою суду від 20.02.2024 року вказана заява була повернута. Дану ухвалу суду боржник отримав 27.02.2024 року. Також заявник зазначає, що 28.02.2024 року ним було знову направлено заяву про скасування судового наказу через систему "Електронний суд", однак через технічні причини дану заяву було направлено лише сторонам по справі, а не суду. Про дану технічну несправність боржник дізнався 21.06.2024 року.
Суд зазначає, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо поновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Враховуючи вказане вище, господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Саме лише подання заяви про поновлення строку для заяви про скасування судового наказу не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
Встановлений Законом строк для подачі заяви про скасування судового наказу необхідний для забезпечення рівності процесуального становища сторін.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, боржник посилається лише на те, що йому до 21.06.2024 року не було відомо про ту обставину, що заява про скасування судового наказу, яка за його твердженням, подана через систему "Електронний суд" 28.02.2024 року, не була отримана судом через технічні причини.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях у справах "Чірікоста і Віола проти Італії", "Каракуця проти України" сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 № 925/125/14, від 02.06.2020 у справі № 910/17792/17.
Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку боржника, який протягом тривалого часу (майже 4 місяці) не цікавився розглядом своєї заяви, не користувався наданими йому процесуальними правами відповідно до норм законодавства, а це вказує на те, що заявник безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у наказному провадженні.
Крім цього, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення боржника, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк подання заяви про скасування судового наказу від 08.01.2024 року по справі №917/2262/23 пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу задоволенню не підлягає.
Отже, подана заява про скасування судового наказу (вх. № 8885 від 25.06.2024 року) не відповідає нормам статтям 157,158 ГПК України, а саме подано з порушенням строків і не надано підтвердження про поважність причини пропущення даного строку.
За приписами ч.2 ст. 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Оскільки заява про скасування судового наказу (вх. №8885 відм 25.06.2024 року) (з додатками) та клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу (вх. № 8886 від 25.06.2024 року) у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 119, 157, 158, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Малого приватного підприємства виробничо - комерційного центру «ТАРРА» про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу (вх. № 8886 від 25.06.2024 року).
2. Повернути Малому приватному підприємству виробничо - комерційного центру «ТАРРА» заяву про скасування судового наказу Господарського суду Полтавської області від 08.01.2024 року по справі № 917/2262/23 (вх. № 8885 від 25.06.2024 року).
Ухвала підписана 29.07.2024 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя О. М.Тимощенко