Рішення від 18.07.2024 по справі 916/2869/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2869/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2869/22

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Спорт-Сервіс” (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 30199721), 2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-Парк” (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 9, код ЄДРПОУ 38953542), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Одесабуд” (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 11, кв. 6, код ЄДРПОУ 40246416)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26)

про припинення права, розірвання договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні дільники

Представник:

Від прокуратури: Капустін М.В. посвідчення;

Від позивача: Асташенкова О.І. самопредставництво;

від відповідачів - 1. Нікішев О.В. ордер;

2. Бойко І.О. ордер;

3. Паук О.І. ордер;

Від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спорт-Сервіс”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-Парк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Одесабуд” та до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

1. Визнати незаконними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ “Одесабуд”, ТОВ “Лідер-Парк”, ТОВ “Спорт-Сервіс” дозволу на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 за № ІУ013210722347

2. Скасувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 за № ІУ013210722347, виданий ТОВ “Одесабуд”, ТОВ “Лідер-Парк”, ТОВ “Спорт-Сервіс” на об'єкт будівництва “Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території”.

3. Припинити право на виконання будівельних робіт на підставі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить об'єктів із наслідками (CC3) №ІУ013210722347 від 19.08.2021, виданого ТОВ «Одесабуд», ТОВ «Лідер-Парк», ТОВ «Спорт-Сервіс».

4. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,6000 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, укладений 11.03.2002 між Одеською міською радою та ТОВ «Спорт-Сервіс», зареєстрований в реєстрі за № 565/42, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 31125542 від 08.04.2019, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1808077451101.

5. Зобов'язати ТОВ «Спорт-Сервіс» повернути Одеській міській раді земельну ділянку площею 0,6000 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7 кадастровий номер 5110137500:29:005:0035 в стані на день укладення договору оренди землі.

6. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, укладений 31.10.2019 між Одеською міською радою та ТОВ «Лідер-Парк», зареєстрований в реєстрі за №678, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 33945088 від 31.10.2019, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1950710551101.

7. Зобов'язати ТОВ «Лідер-Парк» повернути Одеській міській раді земельну ділянку площею 0,0724 га що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034 в стані на день укладення договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2022р. провадження по справі №916/2869/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

21.11.2022р. за вх. №26467/22 до суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

27.12.2022р. за вх. №2-1254/22 до суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої зявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Одесабуд», ТОВ «Лідер-Парк», ТОВ «Спорт-Сервіс», а також іншим фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та 9, в межах земельних ділянок розташованих за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та 9 (кадастрові номери 5110137500:29:005:0034 та 5110137500:29:005:0035).

Ухвалою суду від 29.12.2023р. заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 27.12.2022 за вх.№2-1254/22 про забезпечення позову у справі №916/2869/22 було задоволено повністю. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “Спорт-Сервіс”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Лідер-Парк”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Одесабуд” а також іншим фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та 9, в межах земельних ділянок розташованих за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 та 9 (кадастрові номери 5110137500:29:005:0034 та 5110137500:29:005:0035).

Ухвалою суду від 15.02.2023р. клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 21.11.2022р. за вх. №26467/22 про залучення третьої особи було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

14.04.2023р. за вх.суду№12211/23 до суду від Одеської обласної прокуратур надійшло клопотання про залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України до участі у справі № 916/2869/22, як правонаступника Державної архітектурно-будівельної інспекції України

16.05.2023р. за вх. суду №16185/23 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.

17.05.2023р. за вх. суду 16337/23 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява, згідно якої заявник зокрема просить суд заяву про зміну предмету позову не розглядати.

Ухвалою суду від 25.05.2023р. заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 17.05.2023р. за вх. ГСОО№16337/23 в частині повернення заяви про зміну предмету позову задоволено, заяву Одеської обласної прокуратур за вх.суду№16185/23 від 16.05.2023р. про заяви про зміну предмету позову по справі №916/2869/22 повернуто заявнику.

17.05.2023р. за вх. суду 16337/23 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява, згідно якої заявник зокрема просить суд позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради у справі № 916/2869/22 залишити без розгляду в частині позовних вимог до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Крім того просить суд клопотання про залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України до участі у справі № 916/2869/22, як правонаступника Державної архітектурно-будівельної інспекції України не розглядати.

Ухвалою суду від 25.05.2023р. заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 17.05.2023р. за вх. ГСОО№16337/23 в частині залишення частини позовних вимог без розгляду було задоволено. Позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради в частині позовних вимог про визнання незаконними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ “Одесабуд”, ТОВ “Лідер-Парк”, ТОВ “Спорт-Сервіс” дозволу на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 за № ІУ013210722347 та скасування дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 за № ІУ013210722347, виданого ТОВ “Одесабуд”, ТОВ “Лідер-Парк”, ТОВ “Спорт-Сервіс” на об'єкт будівництва “Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території” залишено без розгляду. Клопотання Одеської обласної прокуратур за вх.суду№12211/23 від 14.04.2023р. про залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України до участі у справі № 916/2869/22, як правонаступника Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без розгляду.

Отже, з урахуванням задоволення заяви Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 17.05.2023р. за вх. ГСОО№16337/23 в частині залишення частини позовних вимог без розгляду, предметом розгляду дійсної справи є позовні вимоги Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спорт-Сервіс”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-Парк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Одесабуд” та до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про

1) розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,6000 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035 (далі земельна ділянка площею 0,6000 га), укладеного 11.03.2002 між Одеською міською радою та ТОВ «Спорт-Сервіс», зареєстрованого в реєстрі за № 565/42, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 31125542 від 08.04.2019, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1808077451101 (далі договір оренди від 11.03.2002);

2) зобов'язання ТОВ «Спорт-Сервіс» повернути Одеській міській раді земельну ділянку площею 0,6000 га в стані на день укладення договору оренди землі від 11.03.2002;

3) розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034 (далі земельна ділянка площею 0,0724 га), укладеного 31.10.2019 між Одеською міською радою та ТОВ «Лідер-Парк», зареєстрованого в реєстрі за №678, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 33945088 від 31.10.2019, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1950710551101 (далі договір оренди від 30.10.2019);

4) зобов'язання ТОВ «Лідер-Парк» повернути Одеській міській раді земельну ділянку площею 0,0724 га в стані на день укладення договору оренди землі від 30.10.2019;

5) припинення право на виконання будівельних робіт на підставі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить об'єктів із наслідками (CC3) №ІУ013210722347 від 19.08.2021, виданого ТОВ «Одесабуд», ТОВ «Лідер-Парк», ТОВ «Спорт-Сервіс» (далі дозвіл на виконання будівельних робіт).

Позов мотивований істотним порушенням ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» умов договорів оренди від 11.03.2002 та від 30.10.2019, а саме незаконною забудовою земельних ділянок площею 0,6000 га та 0,0724 га поза волею їх власника -міської ради.

Зокрема, прокурор зазначає, що на вказаних земельних ділянках, що надавались Одеською міською радою виключно для експлуатації та обслуговування, а також для реконструкції та обслуговування вже розташованих на них об'єктів нерухомості, ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», при цьому також із залученням третьої особи ТОВ «Одесабуд», яка взагалі не має жодних прав на ці землі, без отримання відповідного на те дозволу власника земельних ділянок розпочато та здійснюється нове будівництво одного об'єкту, що не передбачено договорами та свідчить про порушення їх істотних умов, відповідно, є підставою для їх розірвання, повернення земель власнику у тому статі, що був на момент укладення договорів.

Прокурор зауважив, що Одеська міська рада, як власник земельних ділянок, передаючи їх оренду ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», об'єктивно розраховувала на дотримання умов їх використання на їх повернення після закінчення терміну дії оренди у відповідному стані, що був на момент передачі. Проте, нове будівництво, що здійснюється ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» (із залученням ТОВ «Одесабуд»), на двох земельних ділянках одного об'єкту нерухомого майна призводить до того, що їх власник буде позбавлений можливості (права) використовувати своє майно (земельні ділянки) після закінчення строку дії договорів. Нове будівництво має наслідком істотної зміни стану та умов використання земельних ділянок, чим порушуються права Одеської міської ради як власника на вільне та самостійне визначення умов використання власного майна.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради, прокурор зазначив, що остання, будучі обізнаною про виявлені правопорушення та маючи відповідні повноваження, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси не зверталась за їх захистом до суду з відповідним позовом.

В письмових поясненнях (вх № 29210/22 від 21.12.2022) ТОВ «Спорт-Сервіс», заперечуючи проти задоволення позову, зазначило, зокрема, про безпідставність та необґрунтованість доводів прокурора щодо нецільового використання земельної ділянки площею 0,6000 га під час виконання будівельних робіт.

Також зазначено, що Одеська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, який здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, висловлює своє відношення до майбутньої долі спірної земельної ділянки шляхом затвердження відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що власне і є її волевиявленням з наведеного питання, яке діє до моменту скасування чи внесення змін до затвердженої містобудівної документації.

Посилаючись на план зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 № 1316-VII, звертає увагу, що земельна ділянка за адресою м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035 розміщена в зоні Г-4 - культурна та спортивна зона, яка призначена для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо, де одним з переважних видів використання території є розміщення спортивних клубів, а одним з супутніх - розміщення готелів, центрів обслуговування туристів. Це також підтверджується отриманими підприємством містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об'єкту будівництва.

Отже станом на момент спірних правовідносин та вже після укладення договору оренди від 11.03.2002, Одеська міська рада власними рішеннями висловила своє відношення до можливості розміщення на земельній ділянці площею 0,6000 га готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, тим самим визначив майбутню долю цієї земельної ділянки.

Подання прокурором даного позову в інтересах Одеської міської ради порушує принцип добросовісності (заборони суперечливої поведінки).

Щодо дій ДАБІ з видачі дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Спорт-Сервіс» зазначило, що ДАБІ діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Окремо ТОВ «Спорт-Сервіс» звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 420/7564/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022, встановлено відсутність з боку ТОВ «Спорт-Сервіс», ТОВ «Лідер-Парк» та ТОВ «Одесабуд» дій з самочинного будівництва.

Прокурор у відповіді на відзив (вх № 427/22 від 05.01.2023) заперечував проти доводів ТОВ «Спорт-Сервіс», викладених останнім в письмових поясненнях (вх № 29210/22 від 21.12.2022), зокрема, зазначив, що позовна вимога розірвати договір оренди від 11.03.2002 щодо земельної ділянки площею 0,6000 га обґрунтована порушенням відповідачем вимог статей 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі», а також пунктів 1.2., підпунктів 3.3.2., 3.4.1., 3.4.2. договору оренди від 11.03.2002 під час здійснення нового будівництва нерухомості за відсутності згоди Орендодавця, а не нецільовим використанням спірної земельної ділянки.

Щодо містобудівної документації прокурор зазначив, що вона визначає умови та обмеження використання відповідної території м. Одеси для містобудівних потреб та не надає автоматичного права ТОВ «Спорт-Сервіс», ТОВ «Лідер-Парк» та ТОВ «Одесабуд» самостійно визначати та змінювати вид використання земельної ділянки поза волею її власника. Так, взагалі ТОВ «Спорт-Сервіс» і ТОВ «Лідер-Парк» не позбавлені права реконструювати належні їм об'єкти нерухомості, однак отримання містобудівних умов та обмежень не дозволяє використовувати земельну ділянку для іншої мети, ніж вказано у договорах оренди.

09.01.2023 від ТОВ «Лідер-Парк» надійшов відзив на позовну заяву (вх № 721/23), доводи, аргументи та вимоги в якому загалом ідентичні тим, які викладені ТОВ «Спорт-Сервіс» в письмових поясненнях (вх № 29210/22 від 21.12.2022) (за винятком лише того, що у цьому відзиві мова йде про договір оренди від 30.10.2019 і земельну ділянку площею 0,0724 га відповідно).

Прокурор у відповіді на відзив (вх № 852/23 від 10.01.2023) також заперечував проти доводів ТОВ «Лідер-Парк», викладених останнім у відзиві на позовну заяву (вх № 721/23 від 09.01.2023).

Окремо наголошував, що дозвіл на виконання будівельних робіт, що виданий ДАБІ, оспорюється не з підстав, передбачених ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а в силу того що такий дозвіл суперечить волі Одеської міської ради як власника земельних ділянок в частині умов їх використання.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 за клопотанням прокурора призначено у цій справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлені наступні питання:

1) які об'єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 0,6000 га, що перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002 ?;

2) які об'єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 0,0724 га, що перебуває в оренді ТОВ «Лідер- Парк» від 31.10.2019 ?;

3) чи існують на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:29:005:0035 об'єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності ТОВ «Спорт-Сервіс», для експлуатації яких передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 11.03.2002, а саме будинок адміністративно-побутового призначення та тенісні корти ?;

4) чи існують на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:29:005:0034 об'єкт нерухомості, який належать на праві приватної власності ТОВ «Лідер-Парк», для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування якої передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 31.10.2019, а саме адміністративна будівля ?.

04.01.2024 до суду надійшов висновок експертів судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2023 № 23-4273, згідно якого:

- по першому питанню: на земельній ділянці площею 0,6000 га, що перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002 розташований незавершений будівництвом об'єкт «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території»;

- по другому питанню: на земельній ділянці площею 0,0724 га, що перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк» від 31.10.2019 розташований незавершений будівництвом об'єкт «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території»;

- по третьому питанню: на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:29:005:0035 відсутні об'єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності ТОВ «Спорт-Сервіс», а саме нежилі будівлі адміністративно-побутового призначення та тенісні корти (згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН від 14.07.2005) для експлуатації яких передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 11.03.2002;

- по четвертому питанню: на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:29:005:0034 відсутній об'єкт нерухомості, а саме 2-х поверхова будівля загальною площею 483 кв.м. (згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН від 28.10.2008), яка належить на праві приватної власності ТОВ «Лідер-Парк», для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування якої передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 31.10.2019.

08.02.2024 від ТОВ «Спорт-Сервіс» надійшло клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи (вх № 5192/23), на вирішення якої поставити наступні питання:

1) чи можливо приведення незавершеного об'єкту будівництва, який розташований на земельних ділянках площею 0,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, та перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002, та площею 0,0724 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, та перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк» від 31.10.2019 до технічного стану, в якому перебували об'єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності ТОВ «Спорт-Сервіс», для експлуатації яких передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 11.03.2002, та ТОВ «Лідер-Парк», для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування якої передавалась вказана земельна ділянка в оренду товариству відповідно до договору від 31.10.2019 ?;

2) чи є технічно можливим знесення об'єкту незавершеного об'єкту будівництва, який розташований на земельних ділянках площею 0,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, та перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002, та площею 0,0724 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, та перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк» від 31.10.2019 ?;

3) чи є безпечним знесення об'єкту незавершеного об'єкту будівництва, який розташований на земельних ділянках площею 0,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, та перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002, та площею 0,0724 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, та перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк» від 31.10.2019 ?;

4) чи впливатиме на оточуючу забудову знесення об'єкту незавершеного об'єкту будівництва, який розташований на земельних ділянках площею 0,6000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, та перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі договору від 11.03.2002, та площею 0,0724 га, що розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, та перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк» від 31.10.2019 ?.

В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ «Спорт-Сервіс» зазначає, що на спірних земельних ділянках згідно Реєстру речових прав на нерухоме майно знаходяться об'єкти нерухомої власності, які, як вважає ТОВ «Спорт-Сервіс», під час виконання будівельних робіт стали частиною незавершеного об'єкту будівництва, дозвіл на зведення якого на даний час є діючим. У разі задоволення позову постане питання щодо можливості чи неможливості приведення незавершеного об'єкту будівництва до первісного стану, який відповідатиме техніко-економічним параметрам об'єктів нерухомості, які належать на праві власності підприємствам та розміщувалися на орендованих земельних ділянках та чи є це технічно можливим, безпечним та чи не впливатиме це негативно на оточуючу забудову.

Окремо наголошує, що раніше проведена у цій справі експертиза на вказані питання відповіді не містить. У висновку експертів хоча і презюмується, що на орендованих земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомості, які належать підприємствам на праві власності, втім не досліджено причини їх відсутності та не встановлено об'єктивну неможливість їх відновлення і так само не досліджено питання чи є технічним та безпечним звільнення орендованих земельних ділянок від розміщеного на них незавершеного об'єкту будівництва, та чи не впливатиме це негативно на оточуючу забудову.

Прокурор, заперечуючи проти задоволення вказаного клопотання, в письмових поясненнях (вх № 6886/24 від 20.02.2024) зазначив про його необґрунтованість та безпідставність.

01.03.2024 від ТОВ «Спорт-Сервіс» надійшла заява (вх № 8631/24) про виклик в судове засідання експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Ярована В.М. та Степанкевича С.С., які проводили судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу в рамках даної справи, а також залученого до участі у її проведення штатного інженера - геодезіста ЛЗТОЗ та ДПЗ ОНДІСЕ Стеця С.Л. для з'ясування у них певних обставин

01.03.2024 від ТОВ «Лідер-Парк» надійшло клопотання (вх. № 8730/24) про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/17952/22

Клопотання мотивоване тим, що предметом позову у справі № 420/17952/22 є вимоги про скасування рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 №ІУ013210722347 та припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі такого дозволу. Отже від результатів розгляд справи № 420/17952/22 залежить дія такого дозволу та подальша наявність у відповідачів права на виконання будівельних робіт, а звідси і результати розгляду даної справи.

07.03.2024 від ТОВ «Спорт-Сервіс» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 9671/24), в яких відповідач навів орієнтований перелік питань, для відповіді на які він звернувся до суду з клопотанням про виклик експертів (вх № 8631/24 від 01.03.2024).

07.03.2024 від прокурора надійшли заперечення на клопотання про виклик експерта (вх. № 9692/24 від 07.03.2024), а також заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі (вх. № 9693/24 від 07.03.2024).

Ухвалою суду від 15.03.2024 заяву ТОВ «Спорт-Сервіс» (вх. №8631/24 від 01.03.2024), з урахуванням додаткових пояснень (вх. №9671/24 від 07.03.2024) задоволено частково, викликано у судове засідання, призначене на 27.03.2024 о 12:00 судових експертів Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Ярована В.М. та Степанкевича С.С., які проводили судову будівельно - технічну та земельно - технічну експертизу в рамках справи № 916/2869/22, а також залученого до участі у її проведенні штатного інженера - геодезиста ЛЗТОЗ та ДПЗ ОНДІСЕ Стеця С.Л. для надання відповіді на питання, зазначені в пунктах 1-2, та 9-11 додаткових пояснень (від 07.03.2024 за вх.№9671/24), стосовно проведення експертного дослідження та складання висновку.

Ухвалою суду від 15.03.2024 задоволено клопотання Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (від 27.03.2024 за вх.№12759/24) та відкладено підготовче засідання на 11.04.2024.

Ухвалою суду від 11.04.2024 у зв'язку з неявкою в судове засідання судових експертів, підготовче засідання відкладено на 19.04.2024.

В судове засідання 19.04.2024 з'явився прокурор, представники позивача та відповідачів, судові експертів Ярован В.М., Степанкевич С.С. та Стець С.Л. Останні відповіли на питання представника ТОВ «Спорт-Сервіс».

Ухвалою суду від 19.04.2024 підготовче засідання відкладено на 29.04.2024.

29.04.2024 від ТОВ «Спорт-Сервіс» надійшли письмові пояснення (вх. № 17317/24), в яких відповідач вкотре наголосив про необхідність задоволення його клопотання (вх № 5192/23 від 08.02.2024) та призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 29.04.2024 підготовче засідання відкладено на 06.05.2024.

В судовому засіданні 06.05.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Спорт-Сервіс» (вх № 5192/23 від 08.02.2024) про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи та клопотання ТОВ «Лідер-Парк» (вх. № 8730/24 від 01.03.2024) про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ «Спорт-Сервіс» (вх № 5192/23 від 08.02.2024), суд виходив з наступного.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В першу чергу суд зауважує, що фактично, необхідність призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи обґрунтована лише тим, що, на думку ТОВ «Спорт-Сервіс», на спірних земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомої власності, які під час виконання будівельних робіт стали частиною нового незавершеного об'єкту будівництва.

Водночас, суд зазначає, що ці доводи ТОВ «Спорт-Сервіс» спростовуються наявними в матеріалах цієї справи містобудівними умовами та обмеженнями для проектування будівництва, затвердженими Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 № 01-06/178, а також дозволом на виконання будівельних робіт від 19.08.2021 за №ІУ013210722347, в яких прямо передбачено по-перше: здійснення саме нового будівництва, а не реконструкції, а по-друге: що таке нове будівництво здійснюватиметься за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк».

Крім того, фактична відсутність на спірних земельних ділянках належних ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» об'єктів нерухомості, для експлуатації та обслуговування, а також для реконструкції та обслуговування яких надавались землі в орендне користування, підтверджується висновком експертів судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2023 № 23-4273, проведеної в межах даної справи на виконання ухвали суду від 21.06.2023.

Щодо доводів заявника з приводу з'ясування обставин можливості/неможливості відновлення цих об'єктів нерухомості, чи є технічним та безпечним звільнення орендованих земельних ділянок від розміщеного на них незавершеного об'єкту будівництва, та чи не впливатиме це негативно на оточуючу забудову, суд зазначає наступне.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Так, предметом позову й цій справі є вимоги розірвати договори оренди, зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки їх власнику в стані на день укладення цих договорів та припинити їх право на виконання будівельних робіт.

Підставою позову визначено істотне порушення відповідачами умов договорів, а саме здійснення незаконної забудови земельних ділянок поза волею їх власника.

Отже до предмета доказування у даній справі входить, зокрема, встановлення судом факту надання/ненадання згоди власника земель на їх забудову, чи є це істотним порушенням умов договорів, відповідно, підставою для їх розірвання, і в залежності від висновків суду щодо наявності підстав для розірвання договорів, застосовувати наслідки припинення договорів - зобов'язання повернути Орендодавцеві земельні ділянки в стані на день укладення цих договорів.

Тобто вимога зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки Одеській міській раді в стані на день укладення цих договорів є виключно наслідком припинення орендних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що запропоновані заявником питання, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, не входять до предмета доказування у даній справі, а призначення та проведення будівельно-технічної експертизи у даному випадку не призведене до встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, суд зазначає, що безпідставне та необґрунтоване призначення та проведення судової експертизи, та, відповідно, зупинення провадження у справі, має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

За таких підстав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «Спорт-Сервіс» про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи (вх № 5192/23 від 08.02.2024).

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ «Лідер-Парк» (вх. № 8730/24 від 01.03.2024), суд виходив з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Отже для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Як вже зазначалось, предметом позову у даній справі є вимоги розірвати договори оренди, зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки їх власнику в стані на день укладення цих договорів та припинити їх право на виконання будівельних робіт.

Підставою позову визначено істотне порушення відповідачами умов договорів, а саме здійснення незаконної забудови земельних ділянок поза волею їх власника. Отже до предмета доказування у даній справі входить, зокрема, встановлення судом факту надання/ненадання згоди власника земель на їх забудову, чи є це істотним порушенням умов договорів, відповідно, підставою для їх розірвання, і в залежності від висновків суду щодо наявності підстав для розірвання договорів, застосовувати наслідки припинення договорів - зобов'язання повернути Орендодавцеві земельні ділянки в стані на день укладення цих договорів.

В свою чергу предметом позову у справі № 420/17952/22 є вимоги визнати протиправною бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, визнати незаконним та скасування рішення ДАБІ України щодо видачі цього дозволу та припинити право ТОВ «Спорт-Сервіс», ТОВ «Лідер-Парк» та ТОВ «Одесабуд» на виконання будівельних робіт.

Суд погоджується, що дійсно справа № 420/17952/22 є пов'язаною зі справою №916/2869/22, проте підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є не лише пов'язаність справ, а і об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Суд зазначає про те, що сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 420/17952/22, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті в межах даної справи №916/2869/22.

Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.

Зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

Вказане вище у сукупності свідчить про відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи №916/2869/22 до розгляду справи № 420/17952/22, а тому підстави для зупинення провадження у даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України відсутні.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Як вже зазначалось, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради, прокурор зазначив, що остання, будучі обізнаною про виявлені правопорушення та маючи відповідні повноваження, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси не зверталась за їх захистом до суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором направлялись Одеській міській раді повідомлення від 13.09.2022 № 15/1/1-1320ВИХ-22 та від 20.09.2022 № 15/1/1-1364 ВИХ-22, в яких повідомлялось про виявлені правопорушення з метою вжиття вичерпних заходів реагування.

Докази, що Одеська міська рада зверталась до суду з відповідним позовом матеріали справи не містять.

17.10.2022 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направив Одеській міській раді відповідне повідомлення, а 27.10.2022 звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.

Так, як вбачається з матеріалів цієї справи, на замовлення ТОВ «Спорт-Сервіс», ПП «Місто Н» у 2001 році розроблено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Спорт-Сервіс» для експлуатації і обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів (а.с.42-52 т.1), відповідно до якого, дану земельну ділянку віднесено до земель населених пунктів - земель громадського призначення - земель фізичної культури та спорту - код 1.12.7 Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 за № 14-1-7/1205. Така інформація міститься у вихідній земельно-кадастровій інформації, пояснювальній записці та технічному завданні, що містяться у вищевказаному проекті землеустрою.

У пояснювальній записці до проекту (а.с.45, т. 1) зазначено, що на час обстеження на земельній ділянці знаходяться: будинок адміністративно-побутового призначення, тенісні корти, літні майданчики з благоустроєм та декоративний басейн. Будівлі та споруди знаходяться у власності ТОВ «Спорт-Сервіс» на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2001 року № 014430.

Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001 № 3066-ХХІІІ (а.с.35, т. 1): вилучено з користування ДСК «ЧМП» земельну ділянку площею 0,400 га (за її згодою); затверджено проект відведення земельної ділянки, який є додатком № 1 до рішення; надано ТОВ «Спорт-Сервіс» земельну ділянку, загальною площею 0,600 га (код згідно Українського класифікатору цільового використання землі - 1.12.7. - землі фізичної культури та спорту), в тому числі: земельну ділянку, площею 0,200 га, із земель міста; земельну ділянку, площею 0,400 га, із земель ДСК «ЧМП», за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7, у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном на 49 років, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.

11.03.2002 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Спорт-Сервіс» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.03.2002 за № 565/42, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 за №3066-ХХІІІ, надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 6000 кв.м, що знаходиться у м. Одесі в Приморському районі, Лідерсовський бульвар, під номером сім, згідно плану земельної ділянки (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. Зазначена земельна ділянка, загальною площею 6000 кв.м: земельна ділянка 2000 кв.м. - із земель міста, земельна ділянка площею 4000 кв.м - із земель ДСК «ЧМП», надається у володіння і користування Орендаря, терміном на 49 років (до 28.12.2050), для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.

Відповідно до п. 1.3. договору оренди від 11.03.2002 зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення позивача.

Підпунктами 3.1.1., 3.1.3. договору оренди від 11.03.2002 визначено, що Орендодавець має право: вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за її цільовим призначенням згідно з п. 1.2. цього договору, додержання Орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вимагати дострокового розірвання договору у разі невиконання Орендарем його обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержувати вимог, встановлених Законом України «Про оренду землі», виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України (підпункт 3.4.1. договору оренди від 11.03.2002).

На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (п. 6.2. договору оренди від 11.03.2002).

Договір оренди від 11.03.2002 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 11.03.2002 та зареєстровано в реєстрі за №2612.

Виконавчим комітетом Одеської міської 08.08.2006 видано ТОВ «Спорт-Сервіс» свідоцтво про право власності на об'єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7, та який в цілому складається з будівель літ. «А», літ. «Б», загальною площею 337,7 кв.м., навісу літ. «В», відображених у технічному паспорті від 14.07.2005. Також в матеріалах справи міститься витяг від № 16.08.2006 № 11563100 про реєстрацію за ТОВ «Спорт-Сервіс» права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі спортивного комплексу, за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 7 (а.с.53-55 т.1)

Крім того, рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5049-VІІ (а.с.56, т. 1): затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:29:005:0034) площею 0,0724 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови) за адресою: м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 9; надано ТОВ «Лідер-Парк» вказану земельну ділянку в оренду на 20 років, цільове призначення - В.03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання - для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі; затверджено проект договору оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «Лідер-Парк».

31.10.2019 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Лідер-Парк» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1., 2.1. якого Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради від 31.07.2019 № 5049-VІІ, передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0724 га, місце розташування: м. Одеса, бульвар Лідерсовський, 9. Земельна ділянка площею 0,0724 га у тому числі по угіддях: - капітальна одноповерхова - 0,0327 га; - під проїздами, проходами та площадками - 0,0397 га.

Відповідно до п. 2.2. договору оренди від 31.10.2019 на земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта: 240867651101, що належить Орендодавцю, державна реєстрація права власності проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2013, номер запису: 3827457, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, № 14538343 від 13.12.2013 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Пунктом 3.1. договору оренди від 31.10.2019 визначено, що договір укладено на 20 років, для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.

Також в п. 5.1. договору оренди від 31.10.2019 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду орендарю для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.

Згідно з п. 5.2. договору оренди від 31.10.2019 категорія земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель В.03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).

За умовами п. 7.1. договору оренди від 31.10.2019 після припинення його дії Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Підпунктами 9.1.1., 9.1.3. договору оренди від 31.10.2019 визначено, що Орендодавець має право: вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за її цільовим призначенням згідно з п. 5.1. цього договору, додержання Орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вимагати дострокового розірвання договору у разі невиконання Орендарем його обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підпунктами 9.4.1., 9.4.3. договору оренди від 31.10.2019 передбачено, що Орендар зобов'язаний: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержувати вимог, встановлених Законом України «Про оренду землі» виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного в п. 5.1. договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.

За умовами п. 12.3 договору оренди від 31.10.2019 оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір оренди від 31.10.2019 посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 01.08.2014 та зареєстровано в реєстрі за № 687.

31.10.2019 за ТОВ «Лідер-Парк» зареєстровано право оренди земельної ділянки, про що свідчить відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.63 т.1).

Судом встановлено та сторонами по справі не заперечується, що земельна ділянка площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110137500:29:005:0035), що перебуває в оренді ТОВ «Спорт-Сервіс», межує з земельною ділянкою площею 0,0724 га (кадастровий номер 5110137500:29:005:0034), що перебуває в оренді ТОВ «Лідер-Парк».

В подальшому, наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 № 01-06/178 за замовленням ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» затверджені містобудівні умови та обмежень для проектування будівництва «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території» (а.с.9-18 т.2).

З вищевказаних містобудівних умов і обмежень вбачається, що для їх отримання ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» надали до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, зокрема, копії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок, свідоцтва про право власності, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державного земельного кадастру.

21.08.2021 ДАБІ України надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013210722347, відповідного до якого:

- замовники: ТОВ «Спорт-Сервіс», ТОВ «Лідер-Парк», а також ТОВ «Одесабуд»;

- генпідрядник: ТОВ «Наяда-Сервіс»;

- найменування будівництва: «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території»;

- місце розташування об'єкта: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 7, 9;

- вид будівництва: Нове будівництво.

- клас наслідків: СС3.

Як вже зазначалось раніше, в матеріалах цієї справи містить висновок експертів судової земельно-технічної експертизи від 30.12.2023 № 23-4273, яким підтверджено, що на земельних ділянках площею 0,6000 га та площею 0,0724 га відсутні об'єкти нерухомості, які належать на праві власності ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», для експлуатації та обслуговування, а також для реконструкції та обслуговування яких ним були надані ці землі, натомість там розташований незавершений будівництвом об'єкт - «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території».

Предметом позову у цій справі є вимоги розірвати договори оренди, зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки їх власнику в стані на день укладення цих договорів та припинити їх право на виконання будівельних робіт з підстав істотного порушення відповідачами умов договорів, а саме незаконною забудовою земель.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора, виходячи з наступного.

Підстави для розірвання договору визначені ЦК України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до положень ст. 93 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції станом на момент здійснення будівництва) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції станом на момент здійснення будівництва) визначено, що оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у ст. 32 Закону України «Про оренду землі», згідно з ч. 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).

При цьому за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України поряд із істотним порушенням договору другою стороною, підстави розірвання договору можуть бути передбачені у договорі та законі.

Умовами договорів від 11.03.2002 та від 30.10.2019 на Орендарів покладено обов'язки виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватися вимог, встановлених Законом України «Про оренду землі», виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

На думку прокурора, таким істотним порушенням відповідачами умов договорів у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України є здійснення відповідачами забудови земельних ділянок поза волею їх власника - Одеської міської ради.

Так, згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, дослідивши обставини цієї справи, суд приходить до висновку, що здійсненню відповідачами забудови земельних ділянок площею 0,6000 га та площею 0,0724 га слугувала та передувала активна участь в такому процесі органів влади, у тому числі і Одеської міської ради.

Зокрема, як вбачається з матеріалів цієї справи та зазначалось раніше, наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 № 01-06/178 за замовленням ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» затверджені містобудівні умови та обмежень для проектування будівництва «Будівництво готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром, в межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді, за рахунок знесення об'єктів нерухомості, які знаходяться у власності за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та Лідерсівський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території» (а.с.9-18 т.2).

В подальшому, ДАБІ України надано дозвіл ТОВ «Спорт-Сервіс», ТОВ «Лідер-Парк» та ТОВ «Одесабуд» на виконання відповідних будівельних робіт.

Тобто перш ніж розпочати нове будівництво на спірних земельних ділянках, відповідачі отримали у встановленому законом порядку відповідну дозвільну на це документацію.

При цьому, суд звертає увагу, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, спеціально уповноваженим органом Одеської міської ради з питань містобудування та архітектури, який підзвітний і підконтрольний Одеській міській раді.

За таких обставин, Одеська міська рада не могла не бути обізнаною із намірами ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», що спростовує доводи прокурора про самовільні дії відповідачів.

Суд враховує також те, що з моменту отримання відповідачами дозволу на виконання робіт по день звернення прокурора до суду з даним позовом жодних заборон з приводу нового будівництва міською радою не висловлювалось, хоча за умовами договорів на неї покладено обов'язок здійснювати контроль за використанням земельних ділянок.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70, 71 рішення).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересамю

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, п. 58, ЕСНR 2002-VІІІ).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20).

Враховуючи викладе, суд зазначає, що ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк», отримуючи від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмежень для проектування будівництва, а в подальшому дозвіл на виконання будівельних робіт, мали «законні очікування» на відповідну добросовісну поведінку органів влади з цього приводу та «розумно покладалися» на неї.

Натомість, спочатку Одеська міська рада (в особі її спеціально уповноваженого на те органу, який підзвітний і підконтрольний їй) затверджує містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва, а згодом, після отримання відповідачами дозволу на виконання будівельних робіт та, як наслідок, здійснення будівництва, намагається оспорити їх право вчиняти ці дії, що вочевидь порушує принцип добросовісності (заборони суперечливої поведінки).

Суд зазначає, що оскільки право на здійснення будівництва набуте відповідачами в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність (у тому числі у вигляді розірвання договорів оренди та, як наслідок, зобов'язання повернути земельні ділянки міській раді в стані на день укладення цих договорів) за вказані процедури не може покладатися на відповідачів, які розраховували на їх належність та легітимність.

Крім того, судом також враховується, що прокурором не надано до матеріалів цієї справи жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про використання відповідачами земельних ділянок не за цільовим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України, та (або) доказів того, що будівництво здійснюється відповідачами з порушенням державних будівельних стандартів, норм і правил.

Що стосується посилання прокурора на те, що ТОВ «Одесабуд» не має жодних прав на спірні землі, суд зазначає, що це жодним чином не спростовує вищевказаних висновків суду, враховуючи також те, що вказана особа лише зазначена як один із замовників в дозволі на виконання будівельних робіт № ІУ013210722347 від 21.08.2021 і не набувала жодних прав користувача спірних земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши обставини цієї справи та докази у сукупності, суд приходить до висновку, що у даному випадку прокурором не наведено передбачених законом підстав для розірвання договорів оренди землі від 11.03.2002 та від 30.10.2019 у зв'язку з порушенням орендарями істотних умов у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, отже відсутні підстави для їх розірвання та, як наслідок, зобов'язання ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» повернути Одеській міській раді земельні ділянки площею 0,6000 га та площею 0,0724 га в стані на день укладення цих договорів оренди землі.

Щодо позовної вимоги припинити право на виконання будівельних робіт на підставі дозволу на виконання будівельних робіт щодо нового об'єкту нерухомості, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на момент отримання дозволу на виконання будівельних робіт), відповідно до якої дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Оскільки прокурором не доведено, що на орендованих земельних ділянках ТОВ «Спорт-Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» здійснюють будівництво з порушенням норм земельного законодавства, суд приходить до висновку і про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги припинити право відповідачів на виконання цих будівельних робіт.

Інші доводи та аргументи учасників справи, з урахуванням всіх обставин даної справи у сукупності, не спростовують висновок суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на Одеську обласну прокуратуру.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 129, 145, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Сервіс» (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 30199721), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Парк» (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 9, код ЄДРПОУ 38953542) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесабуд» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 11, кв. 6, код ЄДРПОУ 40246416) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26) - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Одеську обласну прокуратуру (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552).

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29.12.2022, якою заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спорт-Сервіс» (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 30199721), Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер-Парк» (65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бульвар, 9, код ЄДРПОУ 38953542) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесабуд» (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 11, кв. 6, код ЄДРПОУ 40246416), а також іншим фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та 9, в межах земельних ділянок розташованих за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсівський бульвар, 7 та 9 (кадастрові номери 5110137500:29:005:0034 та 5110137500:29:005:0035).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29 липня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна