65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2149/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2149/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. П'ясецького А, буд 12; код ЄДРПОУ 22396671)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Винно-коньячний завод “Ольвія” (65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6-В; код ЄДРПОУ 43753797)
Про стягнення 148063,22 грн.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Винно-коньячний завод “Ольвія” про стягнення 148063,22грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2024р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2149/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвал суду в систему “Електронний суд”, які доставлені в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідками про доставку документів в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” відповідно до видаткової накладної №1/2707/0089 від 27 липня 2023 р. було поставлено відповідачу товари (18 найменувань) (надалі - «Товар») на загальну суму 395212,58 грн.
Кількість, асортимент, ціна та загальна вартість Товару була попередньо узгоджена між Постачальником та Покупцем шляхом надання Товариством рахунку на оплату №9788 від 26 травня 2023 р., згідно якого відповідачем 04.07.2023 р. було здійснено часткову передоплату Товару у сумі 200484,90 грн. (платіжна інструкція №567 від 04.07.2023 р.).
Зі змісту видаткової накладної №1/2707/0089 від 27 липня 2023 р. вбачається, що відповідачем отримано Товар 27 липня 2023 р., зауваження щодо кількості та якості поставленого Товару відсутні.
Таким чином, як вказує позивач, ним на підставі усної домовленості з відповідачем передано останньому Товар, що підтверджується відповідними товаросупровідними документами, підписаними зі сторони позивача та відповідача.
Також позивачем було зауважено суду, що письмового договору щодо купівлі-продажу (поставки) товару між сторонами не укладалося.
Як вказує позивач, оплата поставленого відповідно до видаткової накладної №1/2707/0089 від 27 липня 2023 р. товару в повному обсязі здійснена відповідачем не була.
У зв'язку з цим позивачем було направлено відповідачу претензію-вимогу щодо оплати заборгованості за поставлений товар вих. №20231116/1 від 16.11.2023 р., у якій просив погасити заборгованість за видатковою накладною №1/2707/0089 від 27 липня 2023р. у розмірі 194727,68 грн. протягом 3-робочих днів з моменту отримання цієї претензії-вимоги. 08 грудня 2023 р.
За поясненнями позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого Товару у розмірі 14727,68 грн. згідно платіжної інструкції №4893 від 08.12.2023 р.
12 грудня 2023 р. відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого Товару у розмірі 20000,00 грн. згідно платіжної інструкції №4946 від 12.12.2023 р. та 20 лютого 2024 р. було здійснено часткову оплату отриманого Товару у розмірі 20000,00 грн. згідно платіжної інструкції №729 від 20.02.2024 р.
Таким чином, за посиланням позивача, станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою відповідачем не оплачено вартість поставленого за видатковою накладною №1/2707/0089 від 27 липня 2023 р. Товару у розмірі 140000,00 грн.
За поясненнями позивача, станом на 14.05.2024 року розмір заборгованості становить: 148063,22 грн., з яких: 140000,00 грн. - основного боргу, 3981,21 грн. - інфляційне збільшення боргу та 4082,01 грн. - 3% річних.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як з'ясовано судом, Товариством з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” відповідно до видаткової накладної №1/2707/0089 від 27 липня 2023 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 395212,58 грн.(а.с. 24,т.1).
Судом з'ясовано, що відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого Товару у розмірі 14727,68 грн. згідно платіжної інструкції №4893 від 08.12.2023 р.(а.с. 21, т.1).
12 грудня 2023 р. відповідачем було здійснено оплату отриманого Товару у розмірі 20000,00 грн. згідно платіжної інструкції №4946 від 12.12.2023 р. та 20 лютого 2024 р. було здійснено часткову оплату отриманого Товару у розмірі 20000,00 грн. згідно платіжної інструкції №729 від 20.02.2024 р.(а.с. 20, а.с. 23, т.1).
Також судом враховано, що 04.07.2023 р. було здійснено часткову передоплату Товару у сумі 200484,90 грн. (платіжна інструкція №567 від 04.07.2023 р.).(а.с. 18, т.1).
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 140000,00 грн. підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 4082,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3981,21 грн.
Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі,
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Винно-коньячний завод “Ольвія” (65101, Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 6-В; код ЄДРПОУ 43753797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техніка для бізнесу” (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. П'ясецького А, буд 12; код ЄДРПОУ 22396671) заборгованість за видатковою накладною №1/2707/0089 від 27 липня 2023р. у розмірі 140000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 3981 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 21 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повний текст рішення складено 29 липня 2024 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Суддя Т.Г. Д'яченко