79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.06.2024 Справа № 813/2616/18
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Громадської організації «Інститут політичних технологій», м. Львів,
до відповідача 1: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 2: Львівської міської ради, м. Львів,
про: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. Громадська організація «Інститут політичних технологій» 20.06.2018 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача «Про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2 в порядку та строки встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету відповідача 2 від 28.11.2014 № 892 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає відповідач 2» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії відповідача 2;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо підготовки та візування проекту ухвали відповідача 2 "Про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу" в порядку та строки встановлені в додатку 1 Рішення та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії відповідача 2;
- зобов'язати відповідачів підготувати та винести на розгляд найближчої чергової сесії відповідача 2 проект ухвали по питанню приватизації способом викупу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 26,7 кв. м, що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 8 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
1.2. Львівський окружний адміністративний суд 29.10.2018 виніс рішення, відповідно до якого позов задовольнив частково. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 та 05.06.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасовано, провадження у справі за позовом Громадської організації «Інститут політичних технологій» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії закрито.
1.3. Крім цього, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 справу № 813/2616/18 за позовом Громадської організації «Інститут політичних технологій» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії передано до Господарського суду Львівської області.
1.4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача 23.11.2017 за вх. № 2-30906/АП-2302 та вх. № 2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2 в порядку та строки, встановлені в додатку 1 Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада»;
- зобов'язано відповідача 1 підготувати та подати відповідачу 2 проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 26,7 кв. м, що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 104,1 кв.м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
1.5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2021 касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2020 у справі № 813/2616/18 в частині задоволення позову про покладення обов'язку на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій» скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.
1.6. Згідно з автоматизованим розподілом справи між суддями 11.01.2022 справу передано до розгляду судді Матвіїву Р.І. Ухвалою суду від 17.01.2022 справу прийнято до провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема 07.02.2022 відповідачем 1 подано пояснення стосовно спору з урахуванням постанови касаційного суду в даній справі, а 15.03.2023 провадження у справі зупинено.
1.7. Провадження у справі поновлено 01.04.2024, оскільки 27.03.2024 позивачем долучено висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження.
1.8. У судовому засіданні закрито підготовче провадження 01.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.05.2024. Судове засідання з розгляду справи по суті 22.05.2024 відкладено зі стадії вступних слів на 12.06.2024.
1.9. У судовому засіданні 12.06.2024 суд, з'ясувавши обставин справи та дослідивши докази, після заслуховування судових дебатів вийшов до нарадчої кімнати.
1.10. Після виходу суду з нарадчої кімнати представники учасників справи не з'явились у судове засідання, відтак фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу після виходу суду із нарадчої кімнати не здійснювалось.
1.11. У судовому засіданні 12.06.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Позивач звертався із заявою про включення орендованих ним приміщень за адресою м. Львів, пл. Ринок, 7 та АДРЕСА_2 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
2.2. Позивач вважає, що не розглянувши його заяву та не надавши у встановлений законом термін відповіді щодо розгляду заяви, відповідачем порушено вимоги Конституції України, спеціального приватизаційного законодавства України та інші нормативно правові акти України. Позивач вважає, що посилання відповідача 1 на п. 3.16 Ухвали є необґрунтованими, оскільки п 3.16 Ухвали зазначено, що орендар (суборендар) приміщень комунальної власності має переважне право на викуп орендованого майна у разі, якщо він орендує (суборендує) приміщення, в яких за згодою орендодавця він здійснив поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, за рахунок власних коштів вартістю не менше 25 відсотків від ринкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення), тобто даний пункт слугує пріоритетом для орендаря (суборендаря) та не обмежують позивача щодо реалізації права на звернення в передбаченому порядку щодо приватизацію об'єкта комунальної власності м. Львова способом викупу.
2.3. Відповідач 1 позовні вимоги заперечує. Зазначає, що бездіяльність Львівської міської ради щодо підготовки та візування проекту ухвали відсутня, так як це не повноваження Львівської міської ради, а Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, яке є окремою юридичною особою. Оскільки проект ухвали не готувався, то і подавати на розгляд сесії Львівської міської ради не було що. Згідно з поясненнями, наданими 07.02.2022, сторона стверджує, що аукціон чи конкурс на спірний об'єкт не проводився, тому спірний об'єкт не може вважатися таким, що не був проданий на аукціоні чи за конкурсом; позивач не має права на викуп приміщень, оскільки не здійснював невід'ємних поліпшень за згодою орендодавця. Через дотримання порядку викупу комунального майна у відповідача 1 був лише один правомірний варіант поведінки - відмовити у підготовці ухвали міської ради про приватизацію майна шляхом викупу, що і було зроблено листом від 20.07.2018.
2.4. Відповідач 2 заперечив проти позову, зазначивши, що за загальним правилом приватизація державного і комунального майна здійснюється на конкурентних засадах, зокрема способом аукціону. Проте передбачений і викуп - неконкурентний спосіб продажу об'єкта приватизації одному покупцю. Так, 23.11.2017 позивачем на адресу відповідача 1 подано заяви про приватизацію способом викупу орендованих приміщень на пл. Ринок, 7 та пл. Ринок, 8. Однак позивачем до його заяв про приватизацію способом викупу не було долучено доказів здійснення ним поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості. Письмова згода на здійснення невід'ємних поліпшень позивачу з боку Управління комунальної власності - орендодавця - не надавалась. Тому умови викупу, визначені ст. 18 Закону, не дотримані; позивач не має права на приватизацію спірних нежитлових приміщень способом викупу в силу положень закону та місцевого нормативно-правового акту (Програми приватизації). Враховуючи це, Управління комунальної власності заяви позивача та додані матеріали повернуло, тобто відмовило в наданні адміністративної послуги, а проект ухвали про включення приміщень по пл. Ринок, 7 та пл. Ринок, 8 до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу, не готувався.
3. ВКАЗІВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
3.1. Верховний Суд 22.12.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2020 у справі № 813/2616/18 в частині задоволення позову про покладення обов'язку на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій» скасував, справу у цій частині передав на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вказані судові рішення залишив без змін.
3.2. Судами обох інстанцій з урахуванням положень статті 11 Закону України «Про малу приватизацію» не досліджувалося питання про те, чи є визначені позивачем у позові об'єкти такими, що не були продані на аукціоні, за конкурсом, отже судами не забезпечено однакове застосування закону.
3.3. Судами обох інстанцій не досліджувалося та не встановлено, чи здійснив позивач за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. Отже, судами і у цьому випадку не забезпечено однакове застосування закону.
3.4. Судам належало дослідити, чи виникли у позивача легітимні очікування щодо позитивного для позивача, з огляду на зміст позовних вимог, варіанту проекту ухвали про включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
3.5. Для усунення вказаної неповноти з метою правильного вирішення спору у даній справі у частині покладення на відповідача 1 обов'язку підготувати та подати відповідачу 2 проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем, судові рішення в цій частині вирішення спору підлягають скасуванню, а справу у цій частині належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
4.1. Позивач є орендарем приміщень за адресою м. Львів, пл. Ринок, 7 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 26,7 кв. м) та пл. Ринок, 8 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 104,1 кв. м) на підставі договорів оренди від 24.10.2013 і від 26.12.2013, які діяли до 24.10.2018 та до 26.12.2018 відповідно. Потім експерт в 2024 році долучає до висновку нові договори оренди.
4.2. Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», відповідно до п. 5 якої договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
4.3. Фондом державного майна України 26.07.2022 надано офіційне роз?яснення (лист від 26.07.2022 № 10-16-9742 «Стосовно приведення строку договору оренди у відповідність із мінімальним строком у період воєнного стану»), відповідно до якого договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
4.4. Таке автоматичне продовження договорів оренди на період дії воєнного стану в подальшому при продовженні таких договорів не буде вважатися першим продовженням, оскільки строк договору було збільшено не за порядком продовження договору оренди, визначеним у статті 18 Закону про оренду, а було визначеним Постановою на період воєнного часу. Враховуючи зазначене, суд встановив, що договір оренди № Г - 11731-19 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.03.2019 та договір оренди № Г- 11732-19 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.03.2019 є автоматично продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
4.5. Ухвалою Львівської міської ради від 20.07.2017 внесено зміни в ухвалу від 12.07.2012 № 1661 щодо затвердження програми приватизації майна комунальної власності та затверджено перелік об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. У вказаному переліку об'єктів на пл. Ринок, 7 і 8 немає.
4.6. Згідно із внесеними змінами передбачено, що орендарі мають право до 31.12.2017 звернутися до Львівської міської ради із заявою про приватизацію об'єкта шляхом викупу: орендарі мають переважне право викупу, якщо вони орендують приміщення, в яких за згодою орендодавця здійснено поліпшення, які неможливо відокремити від відповідно об'єкта без заподіяння йому шкоди, за рахунок власних коштів, вартістю не менше 25 % від ринкової вартості майна. Якщо у термін до 31.12.2017 потенційний покупець не подав заяву на приватизацію об'єкта шляхом викупу, то подальша приватизація такого майна можлива лише способом продажу на аукціоні.
4.7. Позивач 23.11.2017 звернувся до голови депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міської ради із листом від 22.11.2017 про сприяння у позитивному розгляді клопотання і включення приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Заявник зазначив у листі, що 22.11.2017 ним подано пакет документів на включення приміщень до такого переліку (реєстраційні номери 2-30906/АП-2302 і 2-30904/АП-2302).
4.8. Постійною комісією з питань комунальної власності Львівської міської ради прийнято рішення 07.12.2017, відповідно до якого комісія не заперечувала щодо включення пропонованого позивачем об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, та рекомендовано Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради включити дані нежитлові приміщення до переліку таких об'єктів.
4.9. Листом від 29.01.2018 № 2302-664 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило позивача про формування переліку об'єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації, зазначивши, що вказаний перелік затверджує Львівська міська рада, і що про прийняте міською радою рішення заявник буде повідомлений до 30.06.2018.
4.10. Рішення чи іншого документа від Львівської міської ради у вказаний строк позивачу не надано. Натомість листом від 20.07.2018 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради позивача повідомлено про повернення документів щодо включення орендованих приміщень до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, так як набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до якого орендарю встановлено певні умови для отримання права на викуп майна.
4.11. Крім цього, позивач звертався до відповідача 1 із заявами про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень на пл. Ринок 7 і 8. Заяв у справі немає, однак їх отримання відповідачем 1 визнається у листі останнього від 03.03.2020. До такої заяви позивач долучав документи, копії яких подано 18.11.2022 суду. Такими документами є:
- висновки про визначення культурної цінності об'єктів культурної спадщини - житлових будинків на пл. Ринок, 7 і на пл. Ринок, 8, надані Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 12.02.2020,
- перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 7: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
- висновок про вартість майна на пл. Ринок, 7 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 26,7 кв. м), затверджений 22.03.2019,
- локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 7 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень), підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року,
- перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 8: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
- висновок про вартість майна на пл. Ринок, 8 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 104,1 кв. м), затверджений 22.03.2019,
- локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 8 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень) на монтаж ввідно-розподільчого пристрою об'єкта, на прокладання до ввідно-розподільчого щита, на придбання устаткування, меблів, підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року.
4.12. За результатами розгляду заяв позивача від 03.01.2020 відповідач 1 листом від 03.03.2020 відповів, що у зв'язку з отриманням позивачем права на оренду нежитлового приміщення на пл. Ринок 7 і 8 на позаконкурсній основі, Управління не має підстав для надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, тому повертає пакет документів.
4.13. Позивач подав висновок, яким описано, що невід'ємні поліпшення стосуються енергозабезпеченості приміщень і виконані у вигляді таких робіт: прокладання електричних мереж, монтаж кабельних ліній, монтаж трансформатора, вартість таких робіт - по приміщеннях 6-1-6-3 становить 3 263,82 тис. грн, по приміщеннях 24-11-24-6 - 8 494,59 тис. грн.
4.14. Відповідно до висновку ринкова вартість приміщення на пл. Ринок, 7 - 4 618 800,00 грн, на площі Ринок, 8 - 18 159 600,00 грн.
5. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги, надіслані суду для розгляду на новому розгляді, в частині зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 кв. м, що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою АДРЕСА_2 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
5.2. Відповідно до обставин справи, у тому числі визнаних і підтриманих судами вищих інстанцій, спірні відносини виникли на час подання заяви позивачем - 23.11.2027.
5.3. Так, заяву позивач подав під час дії Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Обов'язок відповідача 1 розглянути заяву позивача та прийняти рішення про включення нерухомого майна до переліку об'єктів або відмови у цьому, становив 30 днів, який не був ним виконаний, що вказує на наявність в його діях бездіяльності.
5.4. Відповідач 1 повернув позивачу документи 20.07.2018 (коли вже діяв Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набув чинності 07.03.2018) незважаючи на те, що 07.12.2017 Комісія не заперечувала щодо включення пропонованого позивачем об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, та рекомендувала відповідачу 1 включити нежитлові приміщення до переліку таких об'єктів. Тобто у позивача були легітимні очікування щодо розгляду його заяви у встановлені терміни та вирішення питання щодо можливості включення вказаного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу.
5.5. Із такими висновками погодився Верховний Суд, переглядаючи перше рішення суду в цій справі. Тобто, бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача 23.11.2017 за вх. № 2-30906/АП-2302 та вх. № 2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2, є доведеною і повторному дослідженню та доказуванню не підлягає.
5.6. Спірною залишається обставина стосовно того, чи були підстави зобов'язувати відповідача 1 підготувати та подати відповідачу 2 проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
5.7. Так, станом на дату подання позивачем заяви про включення нерухомого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, також станом на період, визначений п. 4 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 892 від 28.11.2014 щодо строку надання адміністративної послуги, який становить 30 днів, процедура приватизації була врегульована Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який втратив чинність 07.03.2018 у зв'язку з набранням чинності новим Законом.
5.8. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону, який набув чинності 07.03.2018, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
5.9. Таким чином, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлює умови, за наявності яких виникає право на приватизацію державного або комунального майна шляхом його викупу.
5.10. За змістом ч. 1 ст. 51 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А, зокрема окреме індивідуально визначене майно. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
5.11. Частиною 2 статті 51, частиною 2 статті 162 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об'єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об'єктами малої приватизації. Викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
5.12. Статтею 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснювалася шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).
5.13. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» включення об'єктів малої приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, здійснюється з ініціативи, зокрема покупця.
5.14. З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об'єктів малої приватизації до продажу.
5.15. Стаття 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачала, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами (ч. 1). Порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України (ч. 3).
5.16. Під час нового розгляду справи у поясненнях від 07.02.2022 відповідач 1 стверджує, що спірний об'єкт не може вважатися таким, що не був проданий на аукціоні чи за конкурсом.
5.17. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 182 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
5.18. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений наказом Фонду державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі Порядок № 439).
5.19. Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439 викуп об'єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об'єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено чинним законодавством України.
5.20. Виходячи з аналізу наведених вище норм колегія суддів дійшла висновку, що у виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об'єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
5.21. Тобто викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положення статті 11, статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу. Тотожні тлумачення вказаних норм права викладено і у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 922/623/20, ухваленій у неподібних правовідносинах.
5.22. Виконуючи вказівки Верховного суду та досліджуючи, чи здійснив позивач за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна, суд зазначає, що із поданих позивачем доказів, а саме експертного висновку, встановлено, що позивачем на спірних об'єктах здійснено невід'ємні поліпшення, які стосуються енергозабезпеченості приміщень і виконані у вигляді таких робіт: прокладання електричних мереж, монтаж кабельних ліній, монтаж трансформатора. Вартість таких робіт - по приміщеннях 6-1-6-3 становить 3 263,82 тис. грн, по приміщеннях 24-11-24-6 - 8 494,59 тис. грн, тоді як ринкова вартість приміщення на пл. Ринок, 7 становить 4 618 800,00 грн, на площі Ринок, 8 - 18 159 600,00 грн. Тобто 25% від 4 618 800,00 грн становить 1 154 700,00 грн, а від 18 159 600,00 грн - 4 539 900,00 грн, що відповідно є меншим від вартості поліпшень, здійснених позивачем на суми: 3 263,82 тис. грн і 8 494,59 тис. грн.
5.23. Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов?язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
5.24. У п. 4.35 постанови від 22 грудня 2021 року Верховний Суд констатував, що судами обох інстанцій не досліджувалося та не встановлено, чи здійснив позивач за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об?єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання для цілей оренди майна. У п. 4.45 постанови від 22.12.2021 Верховний Суд надав вказівку: «під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об?єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства».
5.25. Саме з метою забезпечення виконання вищевказаної вказівки Верховного Суду позивач звертався за отриманням висновків експерта з питань, чи виконані невід?ємні поліпшення, та якщо так, то якими є структура, обсяг та вартість поліпшень. Позивачем отримано висновок експерта за результатами проведення будівельно - технічного експертного дослідження № 2/2-24 від 15.02.2014, наданого судовим експертом Маркус Яковом Ісааковичем , зміст якого описаний вище.
5.26. У постанові 29 жовтня 2019 року у справі № 905/2236/18 Верховний Суд виснував наступне: «Що ж до доводів Прокурора про здійснення Підприємцем оплати поліпшень по капітальному ремонту 18.11.2016, тобто після звернення 20.09.2016 до Управління, як порушення порядку приватизації у розумінні статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", то такі доводи були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та були відхилені ними, оскільки на момент прийняття рішення про приватизацію орендованого майна, а саме 15.02.2017, орендарем здійснено та оплачено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого манна, яке неможливо відокремити від відповідного об?єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
5.27. Також судами зазначено, що 20.09.2016 Підприємець звернувся до Управління із заявою від 19.09.2016 про включення до переліку об?єктів, що підлягають приватизації, на що Рада листом від 26.09.2016 № 03-08-1327 повідомила, що перелік об?єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, формується та затверджується без визначення способу приватизації. 16.01.2017 Підприємцем надано аудиторський висновок, яким підтверджується фінансування невід?ємних поліпшень на суму більш ніж 25 % ринкової вартості об?єкта, за якою він був переданий в оренду, визначеної суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання для цілей оренди майна. Отже лише після вказаних дій Радою прийнято рішення від 01.02.2017 N 76, яким дозволено приватизацію спірного об?єкту та визначено спосіб приватизації шляхом викупу».
5.28. Враховуючи зазначене, на новому розгляді позивач підтвердив здійснення ним невід'ємних поліпшень орендованого майна.
5.29. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у позивача виникли легітимні очікування щодо позитивного для позивача, з огляду на зміст позовних вимог, варіанту проекту ухвали про включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем, оскільки він здійснив вимоги, передбачені законом для такої процедури.
5.30. Враховуючи в сукупності обставини справи і обгрунтованість першої позовної вимоги про бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача 23.11.2017 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2, суд визнає доведеними підстави для зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв. м, що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою м. Львів, пл. Ринок, 8, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій».
5.31. Водночас суд зауважує, що задоволення цього позову не є втручанням у дискреційні повноваження органу самоврядування стосовно прийняття ним конкретного рішення за наслідками розгляду отриманого проекту. Однак з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача на забезпечення розгляду його звернення і прийняття рішення органом місцевого самоврядування за результатом такого розгляду, та з метою дотримання принципів правової визначеності в діях органу самоврядування та легітимного очікування позивача, позовна вимога (предмет позову під час нового розгляду не змінювався) повинна бути задоволена судом у заявленій позивачем та переданій на новий розгляд касаційним судом редакції.
6. СУДОВІ ВИТРАТИ
6.1. Верховний Суд вказав, що судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
6.2. Так, на новому розгляді розглянуто одну позовну вимогу - про зобов'язати відповідачів підготувати та винести на розгляд найближчої чергової сесії відповідача 2 проект ухвали по питанню приватизації способом викупу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 26,7 кв. м, що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою: АДРЕСА_2 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
6.3. Водночас попереднє рішення суду від 27.10.2020 в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача від 23.11.2017 залишене без змін. Тобто така позовна вимога на новому розгляді не переглядається, однак постановлена на користь позивача.
6.4. За подання позову з трьома вимогами позивач сплатив 1 762,00 грн. Враховуючи задоволення двох вимог, відшкодуванню позивачу підлягає 1 174,67 грн за розгляд справи в першій інстанції. За подання апеляційної та касаційної скарг на рішення суду Управління комунальної власності сплатило 7 929,00 грн і 10 572,00 грн судового збору відповідно. Так як рішення по суті прийнято не на користь відповідача, то і понесені ним судові витрати залишаються за ним.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Передану Верховним Судом на новий розгляд до суду першої інстанції позовну вимогу про покладення обов'язку на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій», задовольнити.
2. Зобов'язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) підготувати та подати Львівській міській раді (79008, Україна, Львівська обл., місто Львів, площа Ринок, будинок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 04055896) проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій».
3. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) на користь Громадської організації «Інститут політичних технологій» (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 8, ідентифікаційний код 25554202) 1 174, 67 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26.07.2024.
Суддя Матвіїв Р.І.