просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 липня 2024 року м. Харків Справа № 913/191/24
Провадження №1/913/191/24
За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ
до відповідача - Фермерського господарства "АДОНІС-АГРО", с. Преображенне Сватівського району Луганської області
співвідповідача - фізичної особи Чернецького Олександра Антоновича , м. Сватове Луганської області
про стягнення 1 155 732 грн. 18 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Крейтор В.С.
За участю в режимі відеоконференції представника позивача адвоката Роя В.Л. (довіреність № 7608-К-О від 31.08.2021) та представника відповідачів адвоката Заворотнього А.В. (ордери № 1183236 від 16.04.2024; № 1187004 від 16.04.2024);
Суть спору: про солідарне стягнення 998528 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 89601 грн.75 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 67602 грн. 28 коп. комісії за заявкою від 18.02.2020 про надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі".
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX - з 05 годин 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, до 12.08.2024.
Згідно відповіді від 27.03.2024 № 512819 на запит з Єдиного державного демографічного реєстру, який зроблений судом, за відповідними параметрами підтверджена особа Чернецького Олександра Антоновича з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Сватівська міська територіальна громада (UA44100110000061602) Луганської області (24.02.2022), на території якої зареєстровані відповідачі.
Судом наступним чином враховується, що юридичною адресою відповідача є Луганська область, с. Преображене Сватівського району та Луганська область, м. Сватове, вул. Сонячна, буд. 11.
Так, оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до с. Преображене Сватівського району та м. Сватове Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження та розгляд справи направив на електронну адресу alexandr.chernetsky71@gmail.com ухвалу суду від 01.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк. 79) та здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).
Мінсоцполітики у листі № 8486/0/2-24/3 від 10.04.2024 повідомило господарський суд, що Чернецький Олександр Антонович фактично проживає: АДРЕСА_2 з 10.02.2024; ця ж адреса вказана для листування.
Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи Чернецького О.А. суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.
Суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
09.09.2014 Фермерське господарство "Адоніс-Агро" (відповідач) звернулося до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (позивач) із Заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Заявою на відкриття рахунку (арк. справи 10).
08.05.2019 керівник Фермерського господарства "Адоніс-Агро" Чернецький О.А. через систему інтернет-банкінгу із використанням кваліфікованого електронного підпису голови господарства підписав Анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (арк. справи 11-14).
18.02.2020 Фермерським господарством "Адоніс-Агро" в особі голови Чернецького О.А. було підписано Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі".
Як вказано у документі, підписанням цієї Заявки на підставі ст. 634 ЦК України Клієнт у повному обсязі приєднався до розділу "1.1 Загальні положення" та підрозділу "3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" в Інтернеті за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором через припинення щомісячних платежів за графіком.
Підставами позову також є правовідносини сторін за договором поруки № P1629181335620548050 від 17.08.2021, який був укладений в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, тому йдеться про застосування солідарної відповідальності позичальника (відповідача) та поручителя (співвідповідача) у відповідності до ст. 554 ЦК України.
Оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 998528 грн. 15 коп., за процентами у сумі 89601 грн. 75 коп. (за період з 02.02.2022 по 18.08.2022) та з комісії у сумі 67602 грн.28 коп. (за період з 01.03.2022 по 01.01.2024), тому позивач звернувся до суду.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву від 09.05.2024 проти позову заперечують з посиланням на відсутність письмової форми укладеної кредитної угоди, не підписання ФГ "Адоніс-Агро" Анкети-заяви клієнта юридичної особи про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг тощо. Відповідач зазначає про відсутність письмової згоди сторін на використання факсиміле з боку банку при підписанні Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відсутність відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, який використаний при підписанні Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі". В обґрунтування заперечень відповідач посилається на відповідну правову позицію Верховного Суду, застосовану при розгляді справ № 342/180/17, № 876/29/21.
Таким чином, оскільки відповідач заперечує кредитні правовідносини, а вважає, що має місце позика, він склав контррозрахунок вимог, які визнаються на суму 919543 грн 62 коп.
У відповіді на відзиви від 04.06.2024 позивач доводи відповідачів відхиляє та посилається на належне підписання усіх угод з відповідачами, той факт, що кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису на підставі ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Позивач вважає, що відповідачі порушують такий стандарт поведінки, як добросовісність, оскільки вдаються до суперечливої поведінки у спірних правовідносинах тощо.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.
Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли 09.09.2014, коли ФГ "Адоніс Агро" (відповідач) звернулося до АТ Комерційного банку "Приватбанк" (позивач) із Заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Заявою на відкриття рахунку.
Оригінали цих документів були надані позивачем для огляду у засіданні за відповідним клопотанням представника відповідачів.
Крім цього, 08.05.2019 відповідач підписав Анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.
18.02.2020 сторони підписали Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі".
Відповідач заперечує належне укладання цих правочинів з посиланням на правову позицію згідно постанови Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, зокрема, про те, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк", а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідач звертає увагу на зміст преамбули Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі", згідно якої Клієнт на підставі ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднався до розділу "1.1 Загальні положення" та підрозділу "3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" в Інтернеті за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Проте, суд не погоджується з таким обґрунтуванням відповідача, оскільки виходить з аналізу таких процесуальних елементів позову, як предмет та підстава. Як відомо, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд звертає увагу відповідачів на розрахунок ціни позову (арк. справи 29-41, т. 1), з якого вбачається, що станом на 18.02.2020, коли було підписано Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" залишок поточної заборгованості клієнта складав 922738 грн 97 коп., але у подальшому у березні ФГ "Адоніс Агро" відбулось обнулення та зафіксовано нульове дебетове сальдо щодо тіла кредиту та процентів, тому суд вважає, що договірне регулювання спірних правовідносин сторін відбувається за умовами тільки вказаної вище Заявки, борг за якою почав утворюватися з 11.03.2020, проценти з 11.03.2020, комісія з 01.03.2022.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
За таких обставин Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Анкета-заява клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг не регулюють спірних правовідносин, тому суд не оцінює заперечення відповідача щодо підписання цих документів, вони виходять за межі підстав та предмету позову.
Заявка на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" підписана сторонами належним чином: позивачем - 17.02.2020 та головою ФГ "Адоніс-Агро" Чернецьким О.А. - 18.02.2020, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 25.03.2024 (арк. справи 23, т. 1).
Оскільки позивач звертався до суду через систему "Електронний суд" та до позову додав електронні докази, у т.ч. Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі", цей доказ є оригінальним, а тому у суду немає сумнівів у його належності.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 (справа № 554/5090/16-к), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
З огляду на викладене, представник відповідачів, який наполягав на витребуванні у позивача та огляді оригіналу електронного доказу - Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі", у ході дослідження судом матеріалів справи відмовився від цього клопотання.
За таких обставин суд встановив, що за Заявкою на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 998528 грн 15 коп., що підтверджується доданими до справи виписками по рахунку, які на підставі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затв. постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, які здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
До матеріалів справи долучено довідку про розміри встановлених кредитних лімітів Фермерському господарству "Адоніс-Агро" від 26.03.2024 № 20240227РВ0000000563, згідно якої встановлені наступні кредитні ліміти: 18.02.2020 - 1 000 000 грн 00 коп.; 17.04.2020 - 990 000 грн 00 коп.; 10.11.2020 - 1 000 000 грн 00 коп.; 01.03.2022 - 998528 грн 15 коп., 17.08.2022 - 0 грн 00 коп. (арк. справи 28, т. 1).
Таким чином, між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За Заявкою на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" істотними є наступні умови кредитного договору: мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточний платежів клієнта; вид кредиту: овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту: 10 000 грн 00 коп.; максимальний розмір ліміту: 2 000 000 грн 00 коп.; розмір відсоткової ставки: 18 % річних; пільговий період: 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3; термін користування кредитом: 12 місяців.
Відтак, регулювання правовідносин сторін здійснюється розділом 3.2.1 "Кредитний ліміт на поточний рахунок".
Згідно з п. 3.2.1.1.1 кредитного договору Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" - позивач у справі, зобов'язався здійснювати обслуговування ліміту клієнта Фермерського господарства "Адоніс-Агро" шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надавався в обмін на зобов'язання клієнта - відповідача у справі - повернути його, сплатити проценти та комісії.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 кредитного договору ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку (3.2.1.1.4).
Строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору (п. 3.2.1.6.1 кредитного договору).
Банк зобов'язаний здійснювати платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту. При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта фактично є сумою використаного клієнтом кредиту в цей день (п.п. 3.2.1.2.1.4 кредитного договору).
Клієнт зобов'язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 кредитного договору; сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором та тарифами банку; здійснювати погашення кредиту не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.4.1 цього договору.
За змістом п. 3.2.1.2.2.11 кредитного договору сторони узгодили, що обов'язковою умовою надання кредиту є активний поточний рахунок клієнта, відкритий в банку.
Для розрахунку процентів за користування лімітом встановлюється фіксована процентна ставка (п. 3.2.1.4.4). Сторони в порядку ч. 1 ст. 212 ЦК України узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процента ставка за користування кредитом може бути підвищена банком. Розмір процентної ставки, яка може бути підвищена банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що банк повідомляє клієнта на свій вибір у спосіб, визначений п. 3.2.1.1.5 кредитного договору.
Обов'язковою умовою надання кредиту клієнту - юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між банком та поручителем Умови поручительства визначаються у договорі поруки між банком та поручителем. У випадку невиконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком, як солідарні боржники (п.п. 3.2.1.3.1, 3.2.1.3.2 кредитного договору).
За управлінням фінансовим інструментом клієнт сплачує банку комісію, яка розраховується як відсотки, в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 грн 00 коп. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується сплачується клієнтом першого числа місяця, що слідує за звітним (п. 3.2.1.4.11 договору).
Пунктом 3.2.1.4.2 кредитного договору визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт при закритті банківського дня сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.
Сторони домовились, що у разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними (п. 3.2.1.4.3 кредитного договору).
У відповідності до 3.2.1.4.13 кредитного договору при несплаті комісії, процентів у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Терміни позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.1.5.10 кредитного договору).
Цей договір набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 3.2.1.6.2 кредитного договору).
В заявці на отримання послуг наведено тарифи: комісія за користування кредитним лімітом (сплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн 00 коп. - 0,5% (п. 17 тарифів);
- щоденне нарахування процентів при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводиться 1-го числа кожного місця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30 днів - 18 % (п. 18 тарифів);
- проценти, у разі не погашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнулінню (з моменту виникнення простроченої заборгованості) - 36% річних (п. 19 тарифів).
З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає цей кредитний договір належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов'язки сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 18.02.2020 у сумі 998528 грн 15 коп.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
За умовами кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.
Станом на 18.02.2021 (дата закінчення строку кредитування) відповідач не мав простроченої заборгованості за наданим кредитом, тому відповідно до п. 3.2.1.6.1 кредитного договору відбулась автоматична пролонгація строку користування кредитом на наступні 12 місяців.
Станом на 18.08.2022 заборгованість відповідача за кредитом у сумі 998528 грн 15 коп. була винесена на прострочення, тому банк припинив нарахування процентів. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок по рахунках відповідача вбачається, що банком за користування кредитом нараховувались проценти в розмірі 16,5% річних, залишок заборгованості за процентами склав 89601 грн 75 коп.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є проценти за користування кредитом, нараховані з 02.02.2022 по 18.08.2022 в сумі 89601 грн 75 коп.
Щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд вважає ці вимоги обґрунтованими не повністю.
Так, у зв'язку з тим, що п. 3.2.1.6.1 передбачає пролонгацію договору за умови його своєчасного і повного виконання, після виникнення прострочення у сплаті боргу та процентів за кредитом строк кредитування припинився, а тому нарахування щомісячної комісії після спливу такого строку є порушенням принципів справедливості та добросовісності у цивільному обороті. Суд вважає, що на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за дії по управлінню фінансовим інструментом, які позичальником фактично не отримуються, оскільки договір припинився.
Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за комісією за період з 01.03.2022 по 18.08.2022 в сумі 16677 грн 64 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. У задоволенні решти вимог по комісії слід відмовити.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.08.2021 між АТ Комерційним банком "Приватбанк", як кредитором, та Чернецьким Олександром Антоновичем , як поручителем, укладено договір поруки № P1629181335620548050 (арк.. справи 24-27, т. 1), за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на відповідний поточний рахунок у розмірі 1 000 000 грн 00 коп., по поверненню кредитору кредиту у строк до 18.02.2022, з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору: по сплаті кредитору процентів за користування кредитом тощо.
Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитним коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі. При укладенні цього договору поручитель дає свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень.
Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 договору поруки).
Згідно з п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Договір поруки підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 25.03.2024 (арк. справи 27).
Отже, з огляду на умови договору поруки, позивач вважає наявним у нього права вимоги до співвідповідача, як поручителя, щодо погашення заборгованості за укладеним з відповідачем кредитним договором.
Щодо правовідносин поруки, то вони регулюються Цивільним кодексом України та ст. 554 якого, зокрема, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Отже, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов'язань, вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.02.2020 визнаються судом правомірними та обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 998 528 грн 15 коп., заборгованості за процентами в сумі 89 601 грн 75 коп., заборгованості за комісією в сумі 16 677 грн 64 коп..
Щодо заперечень відповідача за відзивом, то суд проаналізував їх вище у мотивувальній частині рішення при оцінці доказів у справі.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У задоволенні решти заборгованості з комісії слід відмовити з підстав, вказаних вище.
Витрати по судовому збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Питання по витратах на професійну правничу допомогу не вирішується, оскільки представник відповідачів подав про це відповідну заяву у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до Фермерського господарства "АДОНІС-АГРО", с. Преображенне Сватівського району Луганської області та співвідповідача - фізичної особи Чернецького Олександра Антоновича , м. Сватове Луганської області про стягнення 1 155 732 грн. 18 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "АДОНІС-АГРО", с. Преображенне Сватівського району Луганської області, ідент. код 35130334 та Чернецького Олександра Антоновича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстр. номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 - 998528 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 89601 грн.75 коп. заборгованості за процентами, 16677 грн. 64 коп. комісії та 13257 грн. 69 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволені решти позову відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 29.07.2024.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА