"25" червня 2024 р.,
м. Київ
Справа № 911/850/24
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29041, місто Хмельницький, вулиця Героїв Майдану, будинок 12, поверх 8, код ЄДРПОУ 21312821)
до Приватного підприємства «Тент Модуль» (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 19, код ЄДРПОУ 34564841)
про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені у розмірі 1008106,00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
за участю представників:
позивача: Прохоров Євгеній Іванович,
відповідача: не з'явились,
Історія розгляду справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства «Тент Модуль» про стягнення не сплаченої у добровільному порядку накладеної пені у розмірі 1008106,00 грн на порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Господарський суд ухвалою від 08.04.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 15.04.2024 на 14:30. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
У судове засідання 15.04.2024 учасники справи не з'явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені. Враховуючи те, що заяв по суті спору від відповідача не надходило, суд відклав розгляд справи на 22.04.2024 на 14:45.
В засіданні 22.04.2024 брав участь представник позивача. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що строк подання відзиву не сплив, позаяк, кінцева дата подання відзиву 25.04.2024. Суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Одночасно суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 10.05.2024 (в разі отримання відзиву) та відклав розгляд справи на 13.05.2024 на 14:45.
У судове засідання 13.05.2024 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив. До суду подано відзив на позов та відповідь на відзив, які долучені до матеріалів справи. З огляду на це суд встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 24.05.2024. Розгляд справи відкладено судом на 27.05.2024 на 14:30.
Враховуючи закінчення строку підготовчого провадження, суд у засіданні 27.05.2024 призначив справу до розгляду по суті на 25.06.2024.
У судовому засіданні 25.06.2024 брав участь представник позивача. Суд, заслухавши заключний виступ представника позивача, прийняв рішення у справі.
Зміст позовних вимог
Звертаючись до господарського суду позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1008106,00 грн. При цьому позивач повідомив, що рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/19-р/к від 31.03.2023 у справі №72/30-21, згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на Приватне підприємство «Тент Модуль» накладено штраф у розмірі 1008106,00 грн.
Рекомендованим листом від 07.04.2023 №72-02/813 на адресу відповідача було направлено копію витягу з зазначеного рішення адміністративної колегії. У листі підприємство попереджалось, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення рішення було вручено 18.04.2023.
Двомісячний строк, протягом якого підприємство зобов'язано було сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 18.04.2023
За твердженнями позивача, 19.06.2023 відповідач звернувся з позовною заявою до господарського суду Хмельницької області про скасування рішення відділення від 31.03.2023 року №72/19-р/к. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 у справі №924/684/23 у позові відмовлено. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №924/684/23 рішення суду І інстанції залишено без змін.
Товариство сплатило штраф в повному обсязі лише 20.02.2024, що підтверджується платіжним дорученням №5520. Відділення не враховує до розрахунку пені період часу, протягом якого господарськими судами фактично здійснювався розгляд справи №924/684/23 про визнання рішення відділення від 31.03.2023 №72/19-р/к недійсним. Відділення нараховує пеню за періоди, коли розгляд справи фактично не здійснювався: з 20.06.2023 по 30.07.2023, з 16.11.2023 по 13.12.2023 та з 15.02.2024 по 19.02.2024.
Заперечення щодо позову
Відповідач вважав позовну заяву Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відзиві зазначалося, що частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю: або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Витяг з Рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 березня 2023 року №72/19-р/к отримано ПП «Тент Модуль» 18.04.2023 року. 19.06.2023, тобто з дотриманням двомісячного строку з дня одержання рішення, ПП «Тент Модуль» засобами поштового зв'язку звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом.
Відповідач не погодився з твердженнями позивача про те, що пеня підлягає нарахуванню за період з 20.06.2023 по 30.07.2023, тобто з моменту закінчення присічного двомісячного строку - 19.06.2023 до прийняття господарським судом Хмельницької області ухвали про відкриття провадження у справі - 31.07.2023.
Дійсно, ПП «Тент Модуль» засобами поштового зв'язку звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення. Варто звернути увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Днем первинного подання позовної заяви ПП «Тент Модуль» є 19.06.2023.
Подальші дії Господарського суду Хмельницької області та швидкість відкриття провадження у справі №924/684/23 не залежало від волі та дій ПП «Тент Модуль», враховуючи, що ПП «Тент Модуль» своєчасно та у встановлений процесуальним законом строк усунуло недоліки позовної заяви, тож ПП «Тент Модуль» не повинно нести відповідальність за затримку судового органу у відкритті провадження. Інакше це було б порушенням принципу правової визначеності, - вважає відповідач. Отже, нарахування позивачем пені у період з 20.06.2023 по 30.07.2023 (41 день) є необґрунтованим та неправомірним, адже позивач звернувся до суду 19.06.2023 і в силу приписів ч.3 ст.174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.
Повний текст рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 складено 22.11.2023, а тому, на переконання відповідача, з урахуванням приписів ст. 240 ГПК України, датою ухвалення рішення у справі №924/684/23 є саме 22.11.2023. Відповідач вважає, що фактично розгляд справи №924/684/23 здійснювався Господарським судом Хмельницької області з 19.06.2023 (дата подання позовної заяви) по 22.11.2023 (дата складення повного судового рішення).
ПП «Тент Модуль» 24.11.2023 звернулось до Північно-Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги. Лише 14.12.2023 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження у справі №924/684/23. Швидкість відкриття апеляційного провадження у справі №924/684/23 також не залежить від волі та дій ПП «Тент Модуль», враховуючи, що ПП «Тент Модуль» звернулось з апеляційною скаргою 24.11.2023.
Отже, нарахування позивачем пені у період з 16.11.2023 по 13.12.2023 року (28 днів) є необґрунтованим та неправомірним, адже датою ухвалення рішення у справі №924/684/23 є саме 22.11.2023, тобто дата складення повного судового рішення, а ПП «Тент Модуль» звернулось до Північно-Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 24.11.2023 і подальші строки та швидкість відкриття апеляційного провадження у справі №924/684/23 лежать поза волею та діями (чи бездіяльністю) ПП «Тент Модуль».
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тент Модуль» на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 у справі №924/684/23 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 року була надіслана для оприлюднення: 19.02.2024; зареєстрована: 20.02.2024; забезпечено надання загального доступу: 21.02.2024. При цьому, ПП «Тент Модуль» сплатило штраф відповідно до рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2023 року №72/19-р/к у справі №72/30-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в повному обсязі 20.02.2024, що підтверджується платіжним дорученням №5520.
Відповідач зосереджував увагу на тому, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 помилково вказано про те, що від імені позивача у судовому засіданні був присутнім представник - Логінова Т.Ю., адже Логінова Т.Ю. насправді є представником відповідача - Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Це підтверджується тим, що далі по тексту постанови апеляційного суду від 14.02.2024 суд вказує, що 19.12.2023 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому представник відповідача - Логінова Т.Ю. просить залишити без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 15.11.2023 у даній справі, а апеляційну скаргу ПП «Тент Модуль» - без задоволення.
Тобто, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 фактично була прийнята за відсутності ПП «Тент Модуль» та його представника. Про наявність постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 ПП «Тент Модуль» стало відомо (і могло стати відомим) лише після виготовлення повного тексту постанови та надіслання постанови для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тобто 19.02.2024.
Сплата штрафу на наступний день після виготовлення повного тексту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та надіслання постанови для оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказує на добросовісність ПП «Тент Модуль» та належне виконання рішення адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2023 року №72/19-р/к у справі №72/30-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в повному обсязі. У зв'язку відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач також заявив клопотання про зменшення пені вказуючи, що розмір пені який дорівнює розміру штрафу, що становить 10008106,00 грн є несправедливо непомірним тягарем для підприємства.
Висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами.
В силу положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом досліджено надану позивачем копію витягу з рішення від 31.03.2023 Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/19-р/к. Із зазначеного документу вбачається, що за результатами розгляду справи № 72/30-21 дії ФОП ОСОБА_2 і ПП «Тент Модуль» визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». На порушників накладено штрафи, зокрема, на ПП «Тент Модуль» штраф у розмірі 1008106 грн.
ПП «Тент Модуль» оскаржено означене рішення №72/19-р/к - подано позов до господарського суду Хмельницької області про скасування рішення №72/19-р/к від 31.03.2023. Провадження у справі за вказаним позовом відкрито 31.07.2023, а рішення прийнято 15.11.2023. За наслідками розгляду справи №924/684/23 Господарський суд Хмельницької області в задоволенні позову підприємства відмовив.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПП «Тент Модуль» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Ухвалою від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду, а постановою від 14.02.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
З платіжної інструкції №5520, копія якої долучена до справи, вбачається, що ПП «Тент Модуль» 20.02.2024 оплатило штраф відповідно до рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету № 72/19-р/к.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).
У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції". Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Згідно зі змістом п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч.2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного Комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими для виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного Комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладання штрафу.
Згідно наданої позивачем копії відстеження відправлення № 2900107065197, яким витяг з рішення направлявся відповідачу, лист було вручено ПП «Тент Модуль» 18.04.2023
Згідно з частиною 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок: строк який обчислюється місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Тож суд погоджується з твердженнями позивача, що двомісячний строк, протягом якого відповідач мав сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочався 18.04.2023 і закінчився 19.06.2023, зважаючи на те, що оскільки 18.06.2023 є вихідним днем. Оскільки штраф не був сплачений одразу, то позивач просив суд стягнути з відповідач пеню у порядку Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
В цій же частині зазначеної статті вказано, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відтак, суд вважає за необхідне вказати, що заявлена до стягнення пеня не може нараховуватися в період здійснення розгляду та перегляду господарськими судами справи № 924/684/23, тобто з моменту прийняття судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження до моменту ухвалення рішення та з моменту відкриття апеляційного провадження та до часу прийняття постанови.
Розглядаючи аргументи відповідача про неправильність визначення періодів нарахування пені, суд враховує сталу судову практику стосовно строків розрахунків пені за прострочення сплати штрафу, що накладений у відповідності до Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У пунктах 38-40 постанови Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21 зроблено наступні висновки: У застосуванні приписів статті 56 Закону № 2210 (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке. Абзацами 3-5 частини п'ятої зазначеної статті Закону № 2210 передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
На підставі цього суд відхиляє всі твердження відповідача щодо неправильності розрахунку позивачем пені.
Судом здійснено арифметичну перевірку розрахунку пені за розрахунками позивача та встановлено його правильність. При цьому враховано, що оскільки розмір пені не може перевищувати розміру штрафу відповідно до наведених вище положень Закону, то пеня за прострочення сплати штрафу за рішенням становить 1008106 грн.
Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд вказує, що у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21. Тож суд залишає без задоволення вказане клопотання відповідача.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов'язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Тент Модуль» (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 19, код ЄДРПОУ 34564841) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29041, місто Хмельницький, вулиця Героїв Майдану, будинок 12, поверх 8, код ЄДРПОУ 21312821) 1008106,00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106) та 15121,59 судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2024.
Суддя А.Ф. Черногуз