вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/625/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Енерджі Юкрейн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика»
про стягнення 1 066 462,31 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Боженко В.М.
вiдповiдача: Даниленко Є.М.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Енерджі Юкрейн» (надалі ? позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» (надалі ? відповідач) про стягнення 1 066 462,31 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2024 року відкрито провадження у справі № 911/625/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.04.2024 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 12.04.2024 року відповідачем подано відзив на позов б/н від 11.04.2024 року.
У підготовчому засіданні 11.04.2024 року оголошено перерву на 25.04.2024 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 25.04.2024 року позивачем подано клопотання № 25/04/2024 від 25.04.2024 року про оголошення перерви в засіданні, відповідачем подано клопотання б/н від 25.04.2024 року про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 25.04.2024 року оголошено перерву на 16.05.2024 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 16.05.2024 року позивачем подано відповідь на відзив № 14/05/2024 від 14.05.2024 року.
У підготовчому засіданні 16.05.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 16.05.2024 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.05.2024 року.
В судовому засіданні 30.05.2024 року оголошено перерву в розгляді справи на 20.06.2024 року.
В судовому засіданні 20.06.2024 року представник позивача позовні вимоги (уточнені) підтримав, представник відповідача проти позову заперечував частково, частково просив зменшити штрафні санкції.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 20.06.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між ектропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі також ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею- продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» (далі - позивач, постачальник) отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.02.2020 року № 366.
Відповідно до п. 1.2.15. ПРРЕЕ Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднания. Початок виконання умов договору, передбаченого цими Правилами, може встановлюватися за погодженням сторін.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
13.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (далі відповідач, споживач) було підписано та подано позивачу заяву приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу №13082020 (далі - договір) із зазначенням дати початку постачання з 01.09.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднания є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Внаслідок укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.08.2020 №13082020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 5.4. договору розрахунковим періодом за цим договором календарний місяць.
За умовами п. 5.5. договору розрахунки Споживача цим Договором здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному договорі. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Пунктом 5.6 договору передбачено, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Відповідно до п. 5.7 договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинения постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочения оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозицій, яка є додатком 2 до цього Договору.
Згідно з п. 5.9 договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиці, яка є додатком до цього Договору. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцентування) Споживачем заяви- приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. (п. 13.1. договору).
У комерційній пропозиції що є додатком № 2 від 13.08.2020 до договору, сторони погодили, зокрема, ціни на електричну енергію; територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію; спосіб оплати.
Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції спосіб оплати: 30% від заявленого обсягу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, або інші умови на договірних засадах; 30% до 10 числа місяця постачання; 40% до 20 числа місяця постачання. Оплата послуг з розподілу електроенергії здійснюється шляхом 100% від заявленого обсягу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачания.
Також п. 5 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію виставляється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Оплата згідно з п.4 Комерційної пропозиції. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем. Прогнозована вартість (без ПДВ) розраховується на підставі прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ), що затверджена НКРЕКП у відповідному місяці постачання або на підставі фактичної ціни електроенергії за попередній місяць. В разі якщо день проведення платежу припадає на вихідній, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.
На виконання умов договору позивач продав електричну енергію, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується відповідними розрахунками за період постачания електроенергії.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача на момент подачі позову лю суду за відповідачем рахується неоплачена заборгованість за постачания електроенергії за травень 2023 року в загальному розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) гривень.
Згідно з п. 7 комерційної пропозиції в разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочения за кожен день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 13082020 від 13 серпня 2020 року в частині дотримання Споживачем термінів оплат (несвоєчасних розрахунків за отриману електроенергію) було здійснено нарахувания штрафних санкцій, а саме пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день такого прострочення за період постачання електроенергії з січня 2022 року по час виставления претензії відповідачу за розрахункові періоди: січень 2022 року - 12 970,56 грн., лютий 2022 року 18 145,73 грн., березень 2022 року 37 161,15 грн., квітень 2022 року 30 839,58 грн., травень 2022 року 24 234,29 грн., червень 2022 року 40 948,78 грн., липень 2022 року 59 516,63 грн., серпень 2022 року 64 660,98 грн., вересень 2022 року 55 173,89 грн., жовтень 2022 року 75 706,98 грн., листопад 2022 року 53 811,73 грн., грудень 2022 року 51 887,38 грн., січень 2023 року 56 729,31 грн., лютий 2023 року 91 834,69 грн., березень 2023 року 85 910,93 грн., квітень 2023 року 71 298,55 грн., травень 2023 року 181 859,71 грн., червень 2023 року 3771,44 грн. Загалом нараховано пені 1 016 462,31 грн.
На виконання пункту 6 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач повідомляє, що ним на адресу відповідача направлялася претензія претензія за вих. №18/09-23 від 18.09.2023, яка залишилася без відповіді, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги частково заперечував, повідомив, що заявлені у позові 50 000,00 грн. боргу було сплачено ще у вересні 2023 року (18.09.2023 року).
Відповідні обставини визнані позивачем, у зв'язку з чим, ним уточнено позовні вимоги та зменшено заявлену у позові суму на 50 000,00 грн. основного боргу.
Також відповідач зазначив про неправильний розрахунок позивачем сум пені та надав власний конттрозрахунок, за яким пеня нарахована з врахуванням дат та сум отримання рахунків на оплату.
За контррозрахунком відповідача нараховано та визано пеня в сумі 651 716,02 грн. за заявлений у позові період. При цьому, відповідачем заявлено про зменшення пені у визнаній частині.
Позивач у відповіді на відзив погодився з контррозрахунком відповідача та уточнив позовні вимоги і просив стягнути 651 716,02 грн. пені, заперечував проти зменшення пені.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджуються факти прострочення відповідачем строків оплат по наведеним у контр розрахунку періодам, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 651 716,02 грн. пені є обгрунтованими, доведеними і визнані відповідачем.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, протии чого позивач заперечував, судом досліджено обставини обставини господарської діяльності сторін та встановлено наступне.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустоки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19.
Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також, самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
В той же час, з огляду на той факт, що на момент подання позову основна заборгованість була погашена, періоди прострочення не були тривалими, однак прострочення допускались систематично, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити пеню на 50%.
У зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 325 858,01 грн. пені, вимога про стягнення решти пені у сумі 325 858,01 грн. задоволенню не підлягає у зв'язку зі зменшенням пені судом.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 325 858,01 грн. пені, вимога про стягнення решти пені у сумі 325 858,01 грн. задоволенню не підлягає у зв'язку зі зменшенням пені судом.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі без врахування суми зменшення неустойки судом, оскільки спір у відповідній частині виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Оскільки позивачем не надано належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в заявленій у попередньому розрахунку сумі, відповідне питання залишено судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Енерджі Юкрейн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» про стягнення 1 066 462,31 грн. (зменшено до 651 716,02 грн.) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морозівська птахофабрика» (07526, Київська область, Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код 33889787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Енерджі Юкрейн» (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, 6, код 42981146) 325 858,01 грн. пені та 9 775,74 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 29.07.2024 року