вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/526/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” (04211, м. Київ, пр-т Володимира Івасюка, буд. 4, корп. 2, кв. 21)
до Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А) в особі Філії “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” (08363, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 144)
про стягнення 3572118,39 грн., у тому числі - 3461276,47 грн. основного боргу за договорами № 1-ЛЗ від 01.02.2023 р., № 1-7-119/39 від 28.03.2023 р., № 39 від 28.03.2023 р., № 106а від 01.11.2023 р., 58377,73 грн. інфляційних втрат, 52464,19 грн. 3% річних,
секретар судового засідання: Невечера С.А.
Представники сторін:
від позивача: Макаренко Т.В. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1532303 від 22.01.2024 р.; посвідчення адвоката № 5628/10 від 17.03.2016 р.);
від відповідача: Олійник А.В. (довіреність № 831 від 28.12.2023 р.; наказ № 141-к від 16.06.2023 р.).
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.06.2023 р. у даній справі провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 171004,64 грн. основного боргу було закрито; решту позовних вимог було задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” в особі Філії “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” 3290271,83 грн. основного боргу, 58377,73 грн. інфляційних втрат, 51339,11 грн. 3% річних, 42851,92 грн. витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25.06.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати. За змістом прохальної частини даної заяви позивач просить суд стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі Філії «Ржищівський військовий лісгосп» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІЕКСПО» витрати на правову допомогу у справі № 911/526/24 у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2024 р. вказану заяву було призначено до розгляду на 15.07.2024 р.
У судовому засіданні 15.07.2024 р. представник відповідача зазначила, що Філія “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” наразі є ліквідованою та її правонаступником є Філія «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ”, а також заявила усне клопотання про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з доказами, на які посилається позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення; представник позивача зазначав, що не обізнаний із фактом ліквідації Філії “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” та щодо її правонаступника.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2024 р. було відкладено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати на 22.07.2024 р.; зобов'язано відповідача надати суду докази правонаступництва Філії «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” щодо Філії “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ”.
У судовому засіданні 22.07.2024 р. представник відповідача усно клопотала про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, у зв'язку з чим судом було роз'яснено представнику порядок подання документів безпосередньо до суду.
22.07.2024 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 22.07.2024 р. (вх. № 7902/24 від 22.07.2024 р.) про долучення до матеріалів справи документів, а саме - копій наказів ДП “ЛІСИ УКРАЇНИ” від 28.12.2023 р. № 2216, від 05.03.2024 р. № 304, від 22.04.2024 р. № 738; копії передавального акту балансових рахунків, необоротних і оборотних активів, зобов'язань, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Філії “Ржищівський військовий лісгосп” ДП “ЛІСИ УКРАЇНИ”, яке координується Державним спеціалізованим господарським підприємством “ЛІСИ УКРАЇНИ” від 22.03.2024 р.
У судовому засіданні 22.07.2024 р. представник позивача підтримував заяву про покладення на відповідача заявлених судових витрат; представник відповідача зазначила про ознайомлення з усіма доказами, на які посилається позивач у вказаній заяві.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву ТОВ “УНІЕКСПО” б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі, заслухавши позиції присутніх представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До матеріалів справи та заяви про понесені ТОВ “УНІЕКСПО” судові витрати було долучено: копію договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., копію доручення (додаток № 2 від 02.12.2023 р.) до договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., копію рахунку за надання послуг з правничої допомоги б/н від 24.06.2024 р. на суму 5000,00 грн., копію платіжної інструкції № 791 від 22.01.2024 р. на суму 15000,00 грн., ордер серії АІ № 1532303, виданий 22.01.2024 р. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р.
Як встановлено судом, 02.12.2023 р. між Адвокатським об'єднанням «Стретович та партнери» та ТОВ “УНІЕКСПО” було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику, а останній зобов'язується оплатити виконавцю юридичні послуги, пов'язані із наданням будь-якої правової допомоги за погодженням сторін. Обсяг послуг узгоджується між сторонами в кожному конкретному випадку в усній або письмовій формі (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 3.1 договору розмір винагороди (гонорару) виконавцю за надання послуг та порядок розрахунків, згідно цього договору, визначається за погодженням сторін в окремій угоді, що є невід'ємною частиною цього договору.
02.12.2023 р. Адвокатським об'єднанням «Стретович та партнери» та ТОВ “УНІЕКСПО” було підписано доручення (додаток № 2) до договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., відповідно до п. 1.2 якого адвокатське об'єднання надає замовнику наступну професійну правничу допомогу:
A) вивчення документів, наданих замовником та пов'язаних зі стягненням заборгованості за договорами про надання послуг, пов'язаних з лісівництвом. Дослідження актуальної практики Верховного Суду з метою з'ясування правових позицій в аналогічних правовідносинах, збір доказів фактичних обставин (до п'яти годин часу);
Б) розроблення стратегії захисту законних прав та інтересів замовника у справі, та консультування замовника щодо необхідних процесуальних дій (до трьох годин часу);
B) підготовка проекту позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг, пов'язаних з лісівництвом, формування додатків до позовної заяви та належне оформлення пакету документів для подачі до суду з дотриманням вимог процесуального законодавства (до чотирьох годин часу).
Згідно з п. 2 доручення гонорар за виконання обов'язків, визначених у п.п. А-В п. 1 цього доручення, складає 15000,00 грн.
Пунктом 7 доручення передбачено, що в інших випадках гонорар визначається, виходячи із задіяного часу за погодинною ставкою 2500,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
Як зазначає позивач, враховуючи те, що в судових засіданнях 27.05.2024 р. та 20.06.2024 р. відбувся судовий розгляд справи за участю представника позивача адвоката Макаренка Т.В., то витрати, пов'язані з представництвом позивача в судових засіданнях, розраховуються відповідно до п. 7 доручення до договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., а саме: одне засідання - одна година роботи адвоката.
З огляду на викладене, позивач просить суд покласти на відповідача 20000,00 грн. в якості витрат на правову допомогу.
Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов'язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.
Як зазначалося раніше, 25.06.2024 р. позивачем було подано заяву б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати. Окрім того, позивачем у позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат, які ТОВ “УНІЕКСПО” понесло і очікує понести у зв'язку з розглядом справи, становить судовий збір та витрати на правову допомогу, докази понесення яких будуть подані в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Суд відзначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
Як зазначалося вище, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано, зокрема, копію договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., копію доручення (додаток № 2 від 02.12.2023 р.) до договору про надання правової допомоги б/н від 02.12.2023 р., копію рахунку за надання послуг з правничої допомоги б/н від 24.06.2024 р. на суму 5000,00 грн., копію платіжної інструкції № 791 від 22.01.2024 р. на суму 15000,00 грн.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 Цивільного кодекску України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, суд констатує, що в даному випадку сторони у п. 2 доручення до договору про надання правової допомоги погодили, що розмір гонорару адвоката за послуги, визначені у п.п. А-В п. 1 цього доручення, є фіксованим (15000,00 грн.), а у п. 7 цього ж доручення - визначили погодинну оплату адвоката (2500,00 грн.).
Долученими до матеріалів справи копіями рахунку за надання послуг з правничої допомоги б/н від 24.06.2024 р., в якому зазначено «надання правової допомоги у справі № 911/526/24» та платіжної інструкції № 791 від 22.01.2024 р. з призначенням платежу: «Сплата за юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 02.12.2023 року. без ПДВ» підтверджується, що АО «Стретович та партнери» було надано ТОВ “УНІЕКСПО” правову допомогу на загальну суму 20000,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у cправі № 911/2652/17 (911/3581/20).
Відповідач своїх заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу до суду не надав.
З огляду на викладене, враховуючи, що будь-яких доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які свідчили б про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, неспівмірність або нерозумність витрат на послуги адвоката, відповідач до справи не надав, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача понесених позивачем у даній справі витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, у відповідності з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням суду від 20.06.2024 р. провадження у даній справі в частині позовної вимоги про стягнення 171004,64 грн. основного боргу було закрито; решту позовних вимог задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 3290271,83 грн. основного боргу, 58377,73 грн. інфляційних втрат, 51339,11 грн. 3% річних.
Таким чином, в силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу (правову) допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі № 911/526/24 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - в сумі 19993,70 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” б/н від 25.06.2024 р. (вх. № 4883 від 25.06.2024 р.) про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі № 911/526/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, код 44768034) в особі Філії “Ржищівський військовий лісгосп” Державного спеціалізованого господарського підприємства “ЛІСИ УКРАЇНИ” (08363, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників, вул. Іванова, буд. 144, код 45101760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІЕКСПО” (04211, м. Київ, пр-т Володимира Івасюка, буд. 4, корп. 2, кв. 21, код 32528822) 19993 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн.70 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
4. Додаткове рішення направити учасникам справи.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 29.07.2024 р.
Суддя В.М. Бабкіна