вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.uа
"29" липня 2024 р. Справа № 911/1909/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк"
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
про визнання недійсними договору, акта приймання-передачі, скасування реєстраційних дій/записів та витребування часток у статутному капіталі
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) від 27.12.2022, на підставі якого ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 100%, що складає 1000,00 грн, підписаного від імені ОСОБА_1 , як продавця, та ОСОБА_2 , як покупця;
2) визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510), засвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною 27.12.2022, на підставі якого ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) став власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 100%, що складає 1000,00 грн, підписаного ОСОБА_5 , від імені ОСОБА_1 , як продавця, та ОСОБА_2 , як покупця;
3) скасування реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510):
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.12.2022 09:47:41, 1003571070002005650, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Вчинені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.12.2022 17:09:44, 1003571070003005650, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів. Вчинені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 12.01.2023 11:16:14, 1003571070004005650, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів. Вчинені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.03.2023 17:50:46, 1003571070005005650, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Вчинені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною;
- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 21.03.2023 13:04:49, 1003571070006005650, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів. Вчинені приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяною Михайлівною;
- витребування: у громадянина ОСОБА_2 на користь громадянина ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 60%; у громадянина ОСОБА_3 на користь громадянина ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 20%; у громадянки ОСОБА_4 на користь громадянина ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 20%.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що на підставі підробленої довіреності, невідома позивачу особа заволоділа належною йому часткою у статутному капіталі товариства, виключивши його зі складу учасників товариства, оскільки договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Центр Парк» (ідентифікаційний код 42028510) від 27.12.2022 позивач не укладав, як і не видавав не знайомій йому особі - ОСОБА_5 , довіреність на вчинення будь-яких дій від свого імені.
Водночас позивач зауважив, що заявлені ним позовні вимоги за своєю суттю передбачають поновлення становища, що існувало до порушення прав позивача, та в даному випадку відновлення прав позивача може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідачів частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, як наслідок належним та ефективним способом захисту зазначених прав позивача відповідають вимоги про витребування з володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Ірпінь Центр Парк" (ідентифікаційний код 42028510) в розмірі 100%.
Крім того позивач зауважив, що існування (укладення) договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Центр Парк» (ідентифікаційний код 42028510) від 27.12.2022 підтверджується актом приймання-передачі частки, у якому зазначено, що такий акт укладається у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, а тому позивач, посилаючись на вказане та відсутність у нього такого договору та оригіналу довіреності, зауважив, що разом з відповідною позовною заявою подано клопотання про витребування судом зазначених документів у відповідача 1 та у громадянина ОСОБА_5 , з метою проведення експертизи справжності підпису позивача.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Приписами ч. 2 ст. 162 та ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч.ч. 4, 8 ст. 60 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 12.4 рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" ордер має містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Пунктами 24, 26 Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (зі змінами і доповненнями) (далі - Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Так, у підсистемі "Електронний суд" наявна можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Формування електронного ордеру в ЄСІТС в профілі користувача у підсистемі "Електронний суд" обов'язково повинна міститися відмітка про наявність в нього статусу адвоката.
Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Зокрема обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему "Електронний суд", є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер, тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та сформований у підсистемі "Електронний суд" електронний ордер має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Отже, зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога, позаяк первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд".
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі "Електронний суд", зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків, адже електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Схожі висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №713/2857/21, від 21.02.2024 у справі №910/9146/23 та від 12.07.2024 у справі №335/7962/20 (провадження №61-8669ск24).
Як слідує зі змісту поданого ОСОБА_1 позову, його підписано від імені вказаної особи адвокатом Івановою Наталею Олексіївною.
До вказаної позовної заяви, сформованої в Електронному судді 22.07.2024, додано сформований у відповідній підсистемі ЕСІТС 05.10.2023 електронний ордер на надання правничої (правової) допомоги, зі змісту якого слідує, що такий ордер видано на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом, яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально, Івановою Наталею Олексіївною на підставі ордеру №АР1131538 від 2023-10-05р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №25 від 2023-02-23р. у судах.
Водночас матеріали позовної заяви не містять паперової копії ордеру №АР1131538 від 05.10.2023, що позбавляє суд перевірити обсяг повноважень адвоката, у тому числі орган, у якому адвокату надано повноваження здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 .
За таких обставин, оскільки за своєю суттю підписання та/або подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, а тому має здійснюватися за умови наділення учасником справи свого представника такими повноваженнями, суд дійшов висновку про необхідність подання позивачем документів, що посвідчують повноваження адвоката Іванової Наталі Олексіївни на представництво інтересів ОСОБА_1 у Господарському суду Київської області, зокрема паперової копії ордеру №АР1131538 від 05.10.2023.
Схожі висновки викладно в ухвалі Південно-Західного пеляційного господарського суду від 25.12.2023 у справі 916/2447/22 та в ухвалі Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №918/163/24.
Згідно пунктів 3, 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Однак, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема пояснень щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів.
Водночас згідно пункту 3 частини третьої статті 162, ч. ч. 1, 2 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Однак позовна заява ОСОБА_1 , у тому числі прохальна частина позову не містить викладу обставин щодо номінальної, вираженої у національній валюті України, вартості кожної із часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які позивач просить витребувати на свою користь.
З огляду на вказане суд зауважує, що позовна заява не місить відомостей про ціну позову, а зазначення у ній, що вона не містить вимог майнового характеру суперечить вказаним вище приписам матеріального та процесуального права, а також зазначеному позивачем на аркуші 13 позовної заяви про заявлення у ній сім немайнових вимог та трьох майнових вимог.
Суд звертає увагу позивача на те, що чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Частиною 6 ст. 6 ГПК України визначено, що, зокрема, адвокати, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Тобто вказаними процесуальними приписами передбачено обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, зокрема, для юридичних осіб, тоді як для фізичних осіб такого обов'язку не передбачено.
Втім до позовної заяви ОСОБА_1 не додано документи, які підтверджують відправлення на адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копії позовної заяви і доданих до неї документів у розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України, тоді як доказів наявності у вказаних осіб електронних кабінетів в ЄСІТС та доставки до таких кабінетів позову з додатками суду не надано.
Суд вважає за необхідне наголосити позивачу на те, що:
- згідно наданої суду відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №711286 від 29.07.2024 адреса реєстрації ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 ;
- приписи ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачають такий спосіб надіслання позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам, якими у даному випадку є фізичні особи, як листом з описом вкладення, тоді як належним доказом такого надіслання є саме опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи. Схожі висновки викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №757/34675/20-ц.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами статей 4, 6 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору слідує, що за подання у 2024 році до господарського суду судовий збір справляється:
- з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 059 800,00 грн;
- з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , вказана особа володіла часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 1000,00 грн, що складало 100% та, подаючи відповідний позов, заявляє:
- сім вимог немайнового характеру - визнати недійсними договір та акт, скасувати п'ять реєстраційних дій/записів;
- три вимоги майнового характеру - витребувати частки у трьох фізичних осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно, у відсотковому виразі: 60%, 20% та 20%.
Водночас згідно доданого до позову витягу з ЄДР станом на 24.07.2023 слідує, що номінальна вартість кожної із часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складає, відповідно, 60 000,00 грн, 20 000,00 грн та 20 000,00 грн, що разом складає 100 000,00 грн та відповідає зареєстрованому розміру статутного капіталу.
Отже, суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 24 224,00 грн, тобто по 3028,00 грн за кожну із семи вимог немайнового характеру (3028,00грн х7=21196,00 грн) та по 3028,00 грн за кожну із трьох вимог майнового характеру (3028,00 грн х3=9084,00 грн), оскільки 1,5% від кожної із цих трьох вимог складає менше 3 028,00 грн, (21196,00 грн + 9084,00 грн = 30280,00 грн, понижені на коефіцієнт 0,8, оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»).
Однак позивачем не додано до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, попри зауваження у позовній заяві про подання разом з нею клопотання про витребування у відповідача 1 та у громадянина ОСОБА_5 документів, відповідного клопотання до позову не додано.
В розрізі реалізації позивачем права на витребування доказів, суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 81 ГПК України передбачає вимоги до відповідного клопотання, які мають бути обов'язково усі дотримані заявником із зазначенням про це у такому клопотанні.
Так, приписами ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України визначено, відповідно, що:
- учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї;
- у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Отже, наведені приписи презюмують право, зокрема, позивача подати клопотання про витребування доказів, яке має відповідати усім вимогам ч. 2 ст. 81 ГПК України, тобто заявник має довести як виконання ним усіх вимог зазначеної норми, так і дійсно об'єктивну неможливість самостійно отримати необхідні докази, які згідно ч. 2 ст. 73 ГПК України встановлюються такими засобами як:
- письмові, речові та електронні докази;
- висновки експертів;
- показання свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1)документів, що посвідчують повноваження адвоката Іванової Наталі Олексіївни на представництво інтересів ОСОБА_1 у Господарському суду Київської області, зокрема паперової копії ордеру №АР1131538 від 05.10.2023;
2) письмових пояснень із зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного із чотирьох відповідачів;
3) письмових пояснень з викладом обставин щодо номінальної, вираженої у національній валюті України, вартості кожної із часток, які позивач просить витребувати на свою користь, а також щодо ціни позову;
4) документів, які підтверджують відправлення на правильні адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копії позовної заяви і доданих до неї документів у розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України;
5) документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 24 224,00 грн.
6) пояснень щодо відсутності в позовних матеріалах клопотання про витребування документів у відповідача 1 та у громадянина ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема