ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/9269/24
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В"
про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації, -
Без виклику представників сторін
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» від 31 жовтня 2023 року, що оформлені протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07-2023/1 від 03 листопада 2023;
- визнання недійсним статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», який затверджено рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» від 31 жовтня 2023, що оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07-2023/1 від 03 листопада 2023;
- скасування у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» (ідентифікаційний код 38855422) за записом № 1000731070020024897 від 04.11.2023 в частині змін до установчих документів, які проведені на підставі рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» від 31 жовтня 2023, оформленого протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07-2023/1 від 03 листопада 2023 року та статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», затвердженого зазначеним рішенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Як вказує позивач, станом на день проведення позачергових загальних зборів 31 жовтня 2023 року був та є членом ОСББ «Валерія Лобановського, 4-в». В результаті проведених загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» 31.10.2023, права позивача як члена Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що визначені статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», порушені у зв'язку із порушенням порядку проведення загальних зборів 31.10.2023 та голосуванням на зборів осіб (нібито власників нежитлового приміщення), які насправді втратили такий статус до проведення таких зборів й не мали права голосу. В порушення вимог статтей 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», пункту 4.2.7, 4.2.5, 8.1, 11.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, при внесення змін до Статуту та затвердження його в новій редакції не враховано голос позивача, який був присутній на загальних зборах, тобто не враховано його волевиявлення й фактично позбавлено права, наданого пунктом 8.1 Статуту, а рішення прийнято без необхідної кількості голосів для його прийняття. Враховуючи, що внесення змін до Статуту відбулось на підставі 63 голосів власників/ співвласників, що недостатньо для прийняття такого рішення, без волевиявлення в тому числі позивача та без врахування його голосу, тобто з позбавленням його права голосу, враховуючи положення пункту 4.2.3 Статуту згідно яким до виключної компетенції загальних зборів зокрема належить затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього, Статут, затверджений рішенням № 31-07-2023/1 від 03.11.23, є таким, що прийнятий з грубим порушенням вимог Закону та Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, звертаю увагу суду, що позовна вимога про визнання недійсним Статуту знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з визнанням недійсними рішень Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», оформлених Протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07- 2023/1 від 03.11.23 в частині внесення змін до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Також позивачем наголошено, що позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань реєстраційних дій, проведених на підставі рішень Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», оформлених Протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07-2023/1 від 03.11.23 знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з визнанням недійсними рішень Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В», оформлених Протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» № 31-07-2023/1 від 03.11.2023.
За приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись приписами ст.ст.35, 39 Господарського процесуального кодексу України, суддя Князьков В.В. заявляє про самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" про визнання недійсними рішень загальних зборів, статут та скасування державної реєстрації.
В якості підстави для самовідводу суддя посилається на те, що у власності помічника судді Князькова В.В. (наказ №500-К від 22.12.2017 Господарського суду міста Києва) перебуває об'єкт нерухомого майна, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Тобто, у даному випадку, помічник судді Князькова В.В. є співвласником багатоквартирного будинку та членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В".
Частинами 1, 2 ст.63 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу. Помічник судді: 1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів; 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
Отже, з метою уникнення обставин виникнення у сторін сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду спору у справі №910/9269/24 та упередження порушення Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., суддя Князьков В.В. вважає за доцільне заявити про самовідвід.
Розглянувши вказану заяву у нарадчій кімнаті, суд, дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.
У ч.ч.1, 9 ст.39 Господарського процесуального кодексу України вказано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Судом вказувалось, що за приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Оцінюючи вказані обставини в якості підстав для самовідводу суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982р. Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. та від 24.02.1993р. по справі «Фей проти Австрії» судом вказано, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п.1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене у сукупності, з метою уникнення обставин виникнення у сторін сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду спору у справі №910/9269/24 та упередження порушення Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., з огляду на необхідність забезпечення дотримання засад здійснення правосуддя, приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заява судді Князькова про самовідвід від розгляду справи №910/10388/23 підлягає задоволенню.
Керуючись приписами ст.ст.11, 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Задовольнити заяву судді Князькова В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/9269/24 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лобановського 4-В" про визнання недійсними рішень загальних зборів, статут та скасування державної реєстрації.
2. Відвести суддю судді Князькова В.В. від розгляду справи №910/9269/24.
3. Передати справу №910/9269/24 до автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва для визначення складу, замість відведеного судді в порядку, встановленому п.п.17.2, 17.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст складено та підписано 29.07.2024.
Суддя В.В. Князьков