ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/9109/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»
до ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, відповідно до ч. 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою (частини 2, 3 статті 163 ГПК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить в рахунок часткового погашення заборгованості перед АТ «ПроКредит Банк» в розмірі 93 948 497,59 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 4 кімнат, загальною площею 206,9 кв.м., житловою площею 127,7 кв.м., яка належить праві власності ОСОБА_1 шляхом проведення електронного аукціону за початковою ціною продажу, що визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи саме із розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 907/9/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачу слід було сплатити максимальний розмір судового збору - 1 059 800 грн. (3 028,00 х 350), виходячи із заявленої заборгованості за Рамковою угодою № FW1501.702 від 18.02.2016, яка була визначена позивачем у сумі 93 948 497,59 грн., оскільки саме на задоволення вказаних грошових вимог спрямований цей позов.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а отже з огляду на подання позивачем позовної заяви в електронній формі, позивач згідно наведених приписами мав виходити з судового збору в розмірі 847 840,00 грн.
Однак при зверненні до суду з позовом позивач сплатив лише 83 923,20 грн. судового збору, виходячи з оціночної вартості предмету іпотеки в розмірі 6 993 600,00 грн., що була визначена в Договорі іпотеки № 359310-ІД1 від 09.06.2016.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 763 916,80 грн. (847 840,00 грн. - 83 923,20 грн.).
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Залишити без руху позовну заяву Акціонерного товариства «ПроКредит Банк».
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання доказів доплати судового збору.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Ухвала набирає чинності 29.07.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Грєхова