ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2024Справа № 910/19347/23
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19347/23.
За позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» (2099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 5)
про стягнення 23 267, 78 грн
Без виклику представників сторін.
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» про стягнення на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 23 267, 78 грн.
08.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 08.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
15.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою віл 08.01.2024.
16.02.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/19347/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про уточнення даних власних реквізитів.
13.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
28.03.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
13.08.2019 на підставі направлення на рейдову перевірку №011765 від 09.08.2019, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапалою А.О. та Лущинським М.А. на 382 км а/д М-07 проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої був зупинений ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Працівниками управління проведений габаритно-ваговий контроль ТЗ з напівпричепом, у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на здвоєну вісь склало 18, 55 т. при допустимих 16 т.
За результатами перевірки, працівниками управління складено:
- довідку №0002446 від 13.08.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- акт №0021771 від 13.08.2019 про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів;
- акт №164700 від 13.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксоване порушення статей 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Транспортний засіб Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях».
За таких обставин, позивач нарахував відповідачу плату за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу у розмірі 826, 20 євро, що еквівалентно 23 267, 79 грн за курсом НБУ станом на 13.08.2019.
Також, як зазначає позивач, що ним до відповідача за зазначене порушення були застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, які передбачені статтею 60 Закону України ««Про автомобільний транспорт» у розмірі 680, 00 грн по постанові №156504 від 30.09.2019 та 340, 00 грн по постанові №156505 від 30.09.2019.
За твердженнями позивача, зазначені постанови відповідачем не оскаржувалися та були сплачені.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, зокрема лист вих.№37643/21/24-20 від 08.05.2020, вих.№30333/5.2/24-22 від 19.09.2022, вих.№1423/5.4.1/24-23 від 21.11.2023 з вимогою здійснити оплату нарахованої плати за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ у розмірі 23 267, 79 грн.
Однак, відповідач не оплатив позивачу нараховану плату за проїзд 13.08.2019 великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу у розмірі 23 267, 79 грн
II. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього плати в розмірі 23 267, 79 грн, яка була нарахована за проїзд 13.08.2019 великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, уповноважені працівники позивача 13.08.2019 на 382 км а/д М-07 в межах рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснили перевірку ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 , які належать відповідачу.
За результатами перевірки виявлено перевищення нормативних вагових параметрів та відсутність дозволу на рух великовагового та великогабаритного ТЗ
З огляду на вказане, позивач нарахував відповідачу плату за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу у розмірі 826, 20 євро, що еквівалентно 23 267, 79 грн за курсом НБУ станом на 13.08.2019.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач заперечуючи проти тверджень позивача в відзиві на позовну заяву зазначає наступне:
(1) докази, які надає позивач щодо перевірки вагових параметрів ТЗ відповідача є неналежними, оскільки зазначені дії були здійсненні з порушенням приписів законодавства в даній сфері, а тому отримані позивачем відомості в результаті зважування не можуть вважатися достовірними;
(2) позивач вводить суд в оману щодо сплати відповідачем адміністративно-господарського штрафу за постановою №156504 від 30.09.2019 та №156505 від 30.09.2019, оскільки відповідач стверджує, що такі штрафи ним не оплачувались.
(3) відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.
За таких обставин, з урахуванням зазначених аргументів, відповідач вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи правомірно позивач нарахував плату за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.
Автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів (стаття 1 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Учасники дорожнього руху зобов'язані, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (стаття 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі); в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; зазначений пункт виключений з Порядку в 2022 році).
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі); в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (далі - посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) (пункт 1 Порядку
зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі); в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 12, 13, 19 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі); в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадовою особою в будь-який час на маршруті руху. (пункт 3 Порядку
зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів).
Як підтверджено матеріалами справи, 07.08.2019 начальником управління Укртрансбезпеки у Волинській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок у період з 12.08.2019 по 18.08.2019.
09.08.2019 відповідним уповноваженим особам управління начальником управління Укртрансбезпеки у Волинській області видано направлення на рейдову перевірку №011765 зі строком з 12.08.2019 по 18.08.2019.
13.08.2019 на підставі направлення на рейдову перевірку №011765 від 09.08.2019 посадовими особами управління на 382 км а/д М-07 проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої був зупинений ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» (відповідачу) з метою здійснення габаритно-вагового контролю.
Габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю (пункт 1.10. Правил дорожнього руху, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001). Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; (підпункт 1, 7 пункт 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (надалі - Порядок №879)).
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 3, 6 Порядку №879).
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001).
Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на здвоєнні осі, якщо відстань між осями становить від 1 м. До 1,3 м. для автомобільних доріг державного значення - 16 т. (пункт 22.5. Правил дорожнього руху).
За результатами габаритно-вагового контролю, уповноваженими працівниками позивача було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів ТЗ з напівпричепом відповідача, а саме фактичне навантаження на здвоєну вісь склало 18, 55 т. при допустимих 16 т.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі); в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (абзац 2 пункт 20 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).
У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку (про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення (пункт 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільне перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів).
Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю (підпункт 4, 5 пункт 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013).
За результатами перевірки, працівниками управління складено акт №164700 від 13.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксоване порушення статей 34, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, перевезення вантажу без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху чинні на момент зважування.
Окрім цього, працівниками управління також складено акт №0021771 від 13.08.2019 про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів та довідку №0002446 від 13.08.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 29 Закону України «Про дорожній рух»).
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 33 Закону України «Про автомобільні дороги»; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства (пункт 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994).
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (пункт 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами).
Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (підпункт 5 пункт 1 Порядку №879).
Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Агентством відновлення підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг. У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю (пункт 32 Порядку №879).
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).
Уповноваженими працівниками управління було встановлено, що у водія ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 відсутній відповідний дозвіл на рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів, що в свою чергу відображено в акті №164700 від 13.08.2019, з яким, в свою чергу, погодився водій ТЗ з напівпричепом, шляхом проставлення в зазначеному акті власного підпису.
Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку №879; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі (пункт 311 Порядку №879; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; зазначений пункт виключений з Плрядку в 2022).
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку №879).
Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів (пункт 30 Порядку №879).
За таких обставин позивач нарахував відповідачу плату за проїзд за проїзд великовагового та великогабаритного транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» без відповідного дозволу в розмірі 826, 20 євро, що позивач в свою чергу відобразив в розрахунку №280 від 13.08.2019.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункт 27 Порядку №879).
Станом на 13.08.2019 офіційний курс НБУ щодо євро становив 2816,2410.
Таким чином, нарахована плата у розмірі 826, 20 євро, еквівалентно за курсом НБУ станом на 13.08.2019 становить 23 267, 79 грн.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункт 311 Порядку №879; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; зазначений пункт виключений з Правил в 2022).
Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, зараховується до державного дорожнього фонду (стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (пункт 26 Порядку №879).
Доказів на підтвердження сплати нарахованої суми за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу у розмірі 23 267, 79 грн відповідачем до суду не подано.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог позивача зазначає, що докази, які надає позивач щодо перевірки вагових параметрів ТЗ відповідача є неналежними, оскільки зазначені дії були здійсненні з порушенням приписів законодавства в даній сфері, а саме:
1) довідка №0002446 від 13.08.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт №0021771 від 13.08.2019 про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів та розрахунку №289 від 13.08.2019 не містить підпису водія або акту підтверджуючого факт відмови водія від підпису;
2) довідка №0002446, акт №0021771 та розрахунок №289 не містять відомостей про вимірювальний прилад, яким здійснювалося зважування;
3) акт №164700 від 13.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом підписаний двома уповноваженими особами управління, в той же час довідка №0002446 та акт №0021771 підписані одним уповноваженим представником управління.
Суд зазначає, що наведені твердження відповідача не містять правового обґрунтування, а саме відповідач власні доводи не обґрунтовує відповідними статтями, пунктами нормативно-правових актів в яких внормовано реквізити та форми складання відповідних актів та довідок, дійсність яких в даній справі заперечує відповідач.
Натомість, суд констатує, що зазначені документи, складені позивачем за встановленими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами, які не передбачають внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль. Реквізити акту №0021771, який складений згідно пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільне перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, не передбачають внесення підпису двох уповноважених посадових осіб управління, але передбачають підпис водія ТЗ. Проте, в акті №0021771 міститься відмітка, що водій ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 відмовився від підписання акту про перевищення транспортним засобом нормативних параметрів.
Довідка №0002446, в свою чергу, видана на підставі пункту 18 Порядку №879 про здійснення габаритно-вагового контролю в якій зазначено час і місце здійснення названих дій.
Окрім цього, водій ТЗ Renault д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_2 ознайомився з результатами габаритно-вагового контролю та був попереджений про виявлені правопорушення, що підтверджується власним підписом водія в акті №164700 від 13.08.2019 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, який складений у відповідності до пункту 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Також суд звертає увагу, що предметом позову в даній справі є стягнення плати, яка нарахована позивачем відповідачу за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу, а не дії або бездіяльність позивача у сфері габаритно-вагового контролю, які відповідач мав право оскаржити у відповідності до пункту 41 Порядку №879.
Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, к межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 стаття 261 Цивільного кодексу України).
Клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності відповідач обґрунтовує тим, що установлений законом трирічний строку позовної давності закінчився 13.08.2022, а позивач звернувся до суду в 2024 році. Відтак, позивач не заявив клопотання про поновлення строку позовної давності та не надав обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності.
Суд звертає увагу, що позивач з позовом до суду звернувся 19.12.2023 року, однак провадження у справі відкрите 16.02.2024.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (частина 2 стаття 267 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 3, 4 стаття 267 Цивільного кодексу України).
Тобто, суд в незалежності від спливу строку позовної давності в будь-якому разі повинен прийняти відповідний позов до розгляду. Одночасно з цим, суд може застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, а саме відмовити в задоволенні позовних вимог, лише за відповідною заявою сторони у справі.
Проте, з твердженнями відповідача, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду, у зв'язку з чим на думку відповідача необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог, суд не погоджується з наступних підстав.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнені, зокрема, пунктом 12 у відповідності до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
В подальшому дія карантину відповідними постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалась.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням внесених змін) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, була продовжена до 30.06.2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнені, зокрема, пунктом 19 у відповідності до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (в редакції Закону України № 3450-ІХ від 08.11.2023).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.04.2022, який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому відповідними указами Президента України дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та на сьогоднішній день воєнний стан триває до 12.08.2024 включно.
Суд звертає увагу відповідача на те, що пункт 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачає зупинення строків позовної давності на час дії воєнного стану в Україні.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (частина 3 стаття 263 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного, позивачем подано даний позов у межах встановлених законом строків позовної давності.
За таких обставин, суд відмовляє відповідачу в задоволенню заяви про застосування наслідків позовної давності.
Твердження відповідача, що позивач вводить суд в оману, коли стверджує, що відповідач оплатив адміністративно-господарські штрафи за постановою №156504 від 30.09.2019 та №156505 від 30.09.2019, судом не оцінюються з тих причин, що зазначені твердження не відносяться до предмета позову. Тому що, суд повторно наголошує, що предметом позову в даній справі є стягнення плати, яка нарахована позивачем відповідачу за проїзд великовагового та великогабаритного ТЗ без відповідного дозволу, а не стягнення штрафу (або оскарження штрафу) накладеного на відповідача за правопорушення передбачені абзацом 8 та 11 частини 1 статті 60 «Про автомобільний транспорт».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за проїзд 13.08.2019 великовагового та великогабаритного ТЗ з напівпричепом, які належать відповідачу без відповідного дозволу складає 23 267, 79 грн, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» про стягнення 23 267, 78 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» (2099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 5; ідентифікаційний код: 32070461) в Дохід державного бюджету України (Отримувач ГУК у ГУК Волин.обл/смт Маневичі/22160100; код отримувача 38009371; номер рахунку (IBAN) UA238999980313080087000003560, Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 22160100 «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (у частині стягнення плати) плату за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 23 267 (двадцять три тисячі двісті шістдесят сім) грн 78 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційне підприємство «Чумацький Шлях» (2099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 5; ідентифікаційний код: 32070461) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; ідентифікаційний код: 39816845) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких