вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" липня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/654/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,
до відповідача Ужгородської міської ради, місце знаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, 3, поштовий індекс - 88000
про визнання права власності на майно (торгівельний павільйон),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, в якому, зазначивши про наявність у неї статусу фізичної особи - підприємця, просить: визнати за нею набуття права власності вперше на новостворене нею нерухоме майно в порядку статті 331 Цивільного кодексу України - торгівельний павільйон загальною площею 15,7 кв.м. за адресою: місто Ужгород, вулиця Закарпатська (біля гуртожитку).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.
Дослідивши матеріали позовної заяви від 22.07.2024 (вх. №02.3.1-05/695/24 від 22.07.2024), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 і 164 ГПК України.
1. Так, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 163 ЦПК України ціна позову у справах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Приписи пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачають, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Враховуючи наведене, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. У той же час, для правильного визначення суми судового збору за вимогою майнового характеру необхідно встановити дійсну вартість майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду.
Однак, при подачі позовної заяви в суд, ОСОБА_1 не дотрималася положень пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 163, пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, оскільки, не визначивши дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову, безпідставно зазначила ціну позову в сумі 90 000 грн; а також позивач відповідно не сплатила судовий збір у залежності від дійсної вартості спірного майна та у розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, на початку позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 163 ГПК України позивач зазначила ціну позову - 90000 грн та відповідно до позовної заяви долучила фіскальний чек №1361056189 від 19.07.2024 про сплату нею судового збору в сумі 3028 грн.
Обгрунтовуючи ціну позову в розмірі 90000 грн, в позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що така ціна нею визначена у відповідності до оцінки спірного майна (торгівельного павільйону), зазначеної у Державному акті введення об'єкта в експлуатацію, копія якого долучена до позовної заяви.
З цього приводу суд звертає увагу, що до позовної заяви позивачем долучена копія Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (який затверджений рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 25.07.2007 №273), у пункті 13 якого у графі «Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію» зазначена сума « 190 000 тис.грн».
Отже, відомостями Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 25.07.2007 №273, не підтверджено доводи позовної заяви про те, що вартість спірного майна (торгівельного павільйону) у сумі 90000 грн зазначена в Державному акті введення об'єкта в експлуатацію.
Більше цього, суд звертає увагу, що, пославшись на Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за 2007 рік, позивачем взагалі не визначено вартість спірного майна на момент пред'явлення позову.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Таким чином, визначення позивачем вартості спірного майна на підставі Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, на переконання суду, визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Крім цього, суд зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що вона у 2021 році зверталася у Господарський суд Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради з позовними вимогами про визнання права власності на торгівельний павільйон загальною площею 15,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (біля гуртожитку) як набуте на законних підставах вперше новостворене майно у порядку вимог ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України (справа №907/461/21).
З цього приводу суд враховує, що згідно з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2024 у справі №907/461/21 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності залишено без розгляду та повернуто фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1350,00 грн, сплачений за квитанцією №1001420003 від 14.06.2021 та судовий збір у розмірі 5652,00 грн, сплачений за квитанцією №ПН1261449 від 01.07.2021. При прийнятті ухвали в справі №907/461/21 судом враховано подачу позивачем заяви про залишення поданої позовної заяви без розгляду та про повернення судового збору.
Отже, зі змісту ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2024 у справі №907/461/21 вбачається, що при подачі у 2021 році позовної заяви в Господарський суд Закарпатської області до Ужгородської міської ради про визнання права власності на цей же торгівельний павільйон загальною площею 15,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (біля гуртожитку) ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 7002 грн.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при подачі позовної заяви від 22.07.2024 ОСОБА_1 неправильно визначила ціну позову, так як не встановила дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову та відповідно не сплатила судовий збір з врахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, що суперечить приписам пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 163, пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогою майнового характеру позивачу необхідно встановити дійсну вартість спірного майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду. З цього приводу суд зазначає, що документом, який підтверджує вартість майна, може бути звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), висновок експерта, інші докази, в яких зазначена дійсна вартість спірного майна на день пред'явлення позову.
2. Крім цього, позивачем у позовній заяві вказаний код ЄДРПОУ відповідача Ужгородської міської ради - 36541721. Однак, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ - 36541721 належить іншій юридичній особі - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради.
Наведене вказує про невідповідність відомостей позовної заяви вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, згідно з яким позовна заява повинна містити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосовно кожного учасника справи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
3. Також при подачі в суд позовної заяви позивачем не дотримано приписів пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, оскільки у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету кожного учасника справи.
4. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців) у випадку подачі позову фізичною особою.
На початку позовної заяви ОСОБА_1 зазначено, що вона є фізичною особою - підприємцем, про що вказано після прізвища, ім'я та по батькові позивача.
У той же час, відповідно до відповіді №706250 від 25.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом: «перевірка РНОКПП - НОМЕР_1 », не знайдено інформації за вказаними параметрами запиту.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (наявних на сайті Міністерства юстиції України) за запитом про фізичну особу - підприємця за РНОКПП - НОМЕР_1 встановлено припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , дата запису про припинення - 30.04.2021, підстава припинення: власне рішення.
Отже, у позовній заяві позивачем ОСОБА_1 неправильно зазначено про її статус фізичної особи - підприємця на день подачі позову, що не відповідає приписам пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України.
5. З приводу припинення 30.04.2021 позивачем підприємницької діяльності суд звертає увагу, що у позовній заяві ОСОБА_1 , крім цього, що не вказує про дану обставину справи (що має значення для вирішення питання про предметну та суб'єкту юрисдикцію господарського суду), також не обгрунтовує, з яких підстав вона вважає, що дана справа підсудна господарському суду з врахуванням втрати нею статусу фізичної особи - підприємця.
Тобто, не дотримавшись приписів пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України, позивач не навела викладу обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги з врахуванням припинення нею підприємницької діяльності та не зазначила, чи пов'язаний судовий спір за її позовною заявою, з підприємницькою діяльністю, яка нею раніше (до 30.04.2021) здійснювалася, якщо так, то у який спосіб.
За приписами частини 1 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 від 22.07.2024 до Ужгородської міської ради (вх. №02.3.1-05/695/24 від 22.07.2024) - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк - 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви:
- вказати ціну позову з врахуванням дійсної вартості спірного майна на день пред'явлення позову;
- зазначити правильний код ЄДРПОУ відповідача - Ужгородської міської ради, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету кожного учасника справи;
- вказати про втрату позивачем статусу фізичної особи - підприємця і навести виклад обставин справи (надати пояснення) щодо обгрунтування позовних вимог з врахуванням припинення позивачем підприємницької діяльності;
- долучити докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від дійсної вартості спірного майна (станом на час звернення з позовом до суду).
3. Зобов'язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, надання пояснень невідкладно надіслати усі відповідні документи відповідачу. Докази такого надіслання надати суду.
4. Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud 5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Сисин С.В.