Провадження № 22-ц/803/6863/24 Справа № 209/6482/23 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
29 липня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Деркач Н.М., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У жовтні 2023 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" посилалися на те, що 16 березня 2020 року між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір № 475314552. 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобовязується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №118 від 26 січня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 475314552. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «САПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 621 грн. 17 коп., з яких: 24 103 грн. 53 коп. - сума заборгованості по основному боргу; 13 517 грн. 64 коп. - сума заборгованості по відсоткам. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 06 березня 2023 року позивачеи не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 475314552 у розмірі 37 621 грн. 17 коп. 08 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №02924-11/2020. 21 травня 2021 року між ТОВ "ІНВЕСТРУМ" та ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНН БОРГІВ" укладено Договір факторингу №21052021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАП» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 21 травня 2021 року до Договору факторингу №21052021 21 травня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 6 800 грн., з яких: 2 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 21 травня 2021 року Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «САПБ» за кредитним договором №02924-11/2020 в розмірі 6 800,00 грн. На підставі викладеного ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" просили суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму заборгованості за кредитним договором № 475314552 в розмірі 37 621 грн.17 коп. та за Кредитним договором №02924-11/2020 в розмірі 6 800 грн. Всього стягнути заборгованості за договорами у розмірі: 44 421 грн. 17 коп., а також понесені судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості: за Кредитним договором № 475314552 у розмірі 37 621,17 грн., з яких: 24 103,53 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 13 517,64 грн. - сума заборгованості по відсоткам; за Кредитним договором № 02924-11/2020 в розмірі 6 800 грн., з яких: 2 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнуто загальний розмір заборгованості у сумі 44 421 грн. 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на корить ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 2684 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дончак Д.М. просить рішення суду від 11 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.
У поясненнях на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" просять апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дончака Д.М залишити без задоволення, рішення суду від 11 квітня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову у розмірі 44 421 грн. 17 коп., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України "Про електронну комерцію", є оригіналом такого документа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З матеріалів справи вбачається, 16 березня 2020 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено кредитний договір № 475314552 (а.с.73-75).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 475314552 кредитодавець зобов?язується надати позичальникові Кредит на суму 29310 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору № 475314552 кредит надається строком на 126 днів.
Відповідно до п.1.4. кредитного договору № 475314552 нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 252 грн. 54 коп. відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався Кредит.
Відповідно до платіжного доручення від 16 березня 2020 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов'язання за кредитним договором №475314552 від 16 березня 2020 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 29310 грн., встановленому Кредитним договором (а.с.87).
У свою чергу, позичальник зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
Відповідач ОСОБА_1 неодноразово продовжувала строк дії кредитного договору №475314552 від 16 березня 2020 року укладаючи Додаткові угоди, які є невід?ємною частиною Договору (а.с.76-86).
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобовязується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.88-91).
20 жовтня 2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 37621 грн. 17 коп., з яких 24103 грн. 53 коп. - сума заборгованості по основному боргу; 13517 грн. 64 коп. - сума заборгованості по відсоткам, що підтверджується договором факторингу, актом прийому-передачі реєстру прав вимоги та витягом з реєстру прав вимоги, розрахунком заборгованості (а.с. 94,95).
З витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року вбачається відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №475314552 від 16 березня 2020 року у розмірі 37621 грн. 17 коп., з яких 24103 грн. 53 коп. - сума заборгованості по основному боргу; 13517 грн. 64 коп. - сума заборгованості по відсоткам (а.с.96).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №475314552 від 16 березня 2020 року, наданого позивачем, станом на 31 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 37621 грн. 17 коп., з яких 24103 грн. 53 коп. - сума заборгованості по основному боргу; 13517 грн. 64 коп. - сума заборгованості по відсоткам (а.с.91-101).
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про погашення нею заборгованості, або відсутності такої заборгованості за кредитним договором №475314552.
08 листопада 2020 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020, відповідно до якого відповідач отримала на свій розрахунковий рахунок кредит у розмірі 2000 грн. зі строком користування кредитом на 30 днів, що підтверджується договором про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 (а.с.106-108).
21 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 21052021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором договір про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 у сумі 6800 грн., з яких 2000 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 4800 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с.110, 111).
Відповідно до п.1.1. договору про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2. договору про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 07 грудня 2020 року. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.3. договору про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 закористування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730.0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.00 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.4.3. договору про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев?яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
ТОВ "ФК "Інвеструм" свої зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 від 08 листопада 2022 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 2000 грн.
У свою чергу, позичальник зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
З витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21052021 від 21 травня 2021 року вбачається відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 від 08 листопада 2022 року у розмірі 6 800 грн., з яких: 2 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с.113).
Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 02924-11/2020 від 08 листопада 2022 року, наданого позивачем, станом на 31 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 6 800 грн., з яких: 2 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 800 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с.42, 114, 115).
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про погашення нею заборгованості, або відсутності такої заборгованості за цим договором № 02924-11/2020.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами того, що вона сплачувала кредитні кошти, що заборгованість за кредитними договорами відсутня та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності заборгованості за кредитними договорами у відповідача належними доказами у справі не підтверджуються.
Доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є необгрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року у розмірі 3 220 грн.80 коп., який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року було відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29 липня 2024 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Н.М.Деркач
О.В.Свистунова