Справа № 761/23865/24
Провадження № 1-кп/761/3399/2024
22 липня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100100001398, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та зі слів проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
установив:
28.06.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва (вх. № 62385) надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні № 12024100100001398, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 761/23865/24 між суддями від 28.06.2024 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01.07.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Крім того, просив обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 вважали можливим призначення обвинувального акту до судового розгляду та щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Положення закону, яким керувався суд.
З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до статті 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
витребування певних речей чи документів;
здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст. 315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
Таким чином, наявні всі підстави для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (із урахуванням принципів відкритості та гласності), суддею одноособово.
Судом вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачена, її захисник та представник потерпілого.
Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для обрання до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.
У межах цього кримінального провадження під час досудового розслідування до обвинуваченої ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2024, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_3 з огляду на приписи КПК України.
Крім того, судом враховуються наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченої, в їх сукупності, суддя, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченої переховуватися від суду.
Крім того, суд також приходить до переконання про існування на цей час ризику того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим, що є раніше судимою особою, остання офіційно не працевлаштована, суспільно корисною працею не займається.
При цьому ризик можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, на думку суду, будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, не підтверджується, а його існування не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Судом враховано дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , її вік, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, а також відведену її роль у вчиненні інкримінованого правопорушення, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає її інтереси на особисту свободу, а тому клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу підлягає залишенню без задоволення.
Слід зазначити, що судом не встановлено обставин, що за станом здоров'я обвинувачена не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Суд вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити обвинуваченій ОСОБА_3 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченої, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченої, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_3 суд не вбачає.
У той же час, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду.
Отже, суддя вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв'язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки, в цьому випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 314-315, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 вересня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ , МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСА у місті Києві, призначення платежу - застава за обвинувачену).
Обвинувачена або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де остання буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачена утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_3 ухвалою суду обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, відомості щодо якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100001398 від 05.04.2024, який відбудеться у приміщенні суду за адресою: АДРЕСА_3 - на 26 липня 2024 року о 12 годині 00 хвилин.
Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомити учасників кримінального провадження.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6