Справа № 761/24824/24
Провадження № 1-кс/761/16007/2024
23 липня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СНН АГЕНСТВО» (код ЄДРПОУ 44964913), на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
установив:
02.07.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 62982) скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СНН АГЕНСТВО» (код ЄДРПОУ 44964913), на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100110000133, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Скаргу мотивовано тим, що слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 761/15349/24, зобов'язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення відповідно до заяви адвоката ОСОБА_3 від 16.04.2024, поданої в інтересах ТОВ «СНН АГЕНСТВО».
26.06.2024 на поштову адресу адвоката ОСОБА_3 від слідчого ОСОБА_4 надійшов лист, в якому знаходилось повідомлення слідчого про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та копія постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 17.06.2024, відповідно до якої, ТОВ «СНН АГЕНСТВО» відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024.
Не погоджуючись з висновками слідчого, викладеними в оскаржуваній постанові, скаржник звернувся до слідчого судді з цією скаргою, зазначивши, що постанова слідчого від 17.06.2024 є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою, що не відповідає завданню кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.07.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 09.07.2024 скаргу разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Скаржник у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляд справи. Однак, через канцелярію суду адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, про причини неявки слідчого суддю не повідомив.
Разом з тим, неявка слідчого у відповідності до ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та долучені до неї документи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Виходячи з вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/15349/24 зобов?язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «СНН Агентство» від 16.04.2024 вих. № 16/04/24-1/3, щодо можливого зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДПС у місті Києві в ході проведення камеральної перевірки за 2023 рік ТОВ «СНН Агентство» (акт від 07.03.2024 № 19874/Ж5/26-15-04-10-03/44964913), а також прийняття рішень за результатами складання акту перевірки.
Так, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів ТОВ «СНН АГЕНСТВО» у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, адвокат ОСОБА_3 просив ТОВ «СНН АГЕНСТВО» визнати потерпілим.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 відмовлено у визнанні ТОВ «СНН АГЕНСТВО» потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
Свою постанову слідчий мотивував тим, що заявником, за власною ініціативою, не надано органу досудового розслідування документи, які підтверджували б спричинення шкоди ТОВ «СНН АГЕНСТВО», та визначали б її розмір. Одночасно в ході слідства також не здобуто відомостей про спричинення матеріальної шкоди ТОВ «СНН АГЕНСТВО». Таким чином, на думку слідчого, жодними відомостями не підтверджено спричинення матеріальної шкоди ТОВ «СНН АГЕНСТВО».
Слідчий суддя не погоджується з такою позицію слідчого, враховуючи таке.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
У той же час, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, без урахування обставин, які підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування виходячи із фабули ч. 1 ст. 364 КК України, які були проведені та дають підстави вважати, що ТОВ «СНН АГЕНСТВО» не було завдано шкоди.
Цитування у постанові положень кримінального процесуального закону не можна ототожнити з відомостями про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивами прийняття постанови, їх обґрунтуванням.
Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
Із урахуванням викладеного, постанова слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим, підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 40, 55, 91, 93, 94, 110, 220, 221, 303, 306-307, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СНН АГЕНСТВО» (код ЄДРПОУ 44964913), на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 17.06.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62024100110000133 від 17.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5