Справа № 756/9131/24
Провадження № 2-о/756/494/24
26 липня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження із зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. (ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 316 ЦПК України визначена підсудність зазначеної категорії справ.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з ч.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, визначені наступні терміни: - місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (абзац п'ятий статті 3 в редакції Законів від 15.08.2022 р. N 2518-IX).
Відповідно до частини 2 статті 16 Прикінцевих положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.
Аналізуючи зазначені вище положення чинного законодавства, слідує, що дана категорія справ розглядається за місцем реєстрації заявника.
ОСОБА_1 у поданій заяві вказує, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 25.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на те, що місце проживання заявника не зареєстроване в установленому законом порядку в Оболонському районі м. Києва, підстави для розгляду даної заяви Оболонським районним судом м. Києва відсутні. Наведене у свою чергу свідчить про підсудність даної справи Яготинському районному суду Київської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення до Яготинського районного суду Київської області.
Керуючись статтями 31, 32, 316, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, разом з доданими до неї документами, направити за підсудністю на розгляд до Яготинського районного суду Київської області (Київська область, м. Яготин, вулиця Незалежності, 67).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Ткач