Справа № 755/13129/24
"29" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , отримавши обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105040000990 від 05.07.2024, по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Співакове, Талалаївського району, Чернігівської обл., з середньою освітою, працюючої на посаді продавця в ТОВ «МК М'ясний», не заміжньої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
В кінці жовтня 2023 року ОСОБА_2 мала на меті здійснювати діяльність, пов'язану з роботою продавця в магазині ТОВ «МК М'ясний». Для здійснення такої діяльності в останньої виникла необхідність в оформленні особистої медичної книжки форми № 1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за № 662/23194. В цей час у ОСОБА_2 , яка не мала бажання на проходження встановленої законом процедури, для отримання особистої медичної книжки, виник протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні документів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, у мережі «Інтернет» ОСОБА_2 знайшла оголошення, зміст якого був пов'язаний із виготовленням медичних книжок, зв'язалась з невстановленою досудовим розслідуванням особою та за її вказівками надала їй свої анкетні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, а також особисту фотокартку.
В подальшому, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 у відділенні «Нової Пошти», отримала посилку, в якій містилась завідомо підроблена медична книжка форми № 1-ОМК; НОМЕР_2, з відповідним відтиском печатки, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме закладом охорони здоров'я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду ОСОБА_2 у Шкірно-венерологічному диспансері № 2 Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 04593391), чим порушила встановлений законодавством порядок складання, видачі і використання офіційних документів, визначений Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02. 2013, ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що Шкірно-венерологічним диспансером № 2 Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 04593391) особисту медичну книжку НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалось.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року, обов'язкові попередні та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлюються Кабінетом Міністрів України. Особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи. Відповідно до п. 6 Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559, роботодавець забезпечує ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я, по батькові її власника.
Відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», Форма № 1-ОМК видається особі у разі відсутності протипоказань для зайняття відповідним видом діяльності; Форма № 1-ОМК заповнюється посадовою особою медичної комісії закладу охорони здоров'я; на титульній сторінці форми № 1-ОМК зазначаються прізвище, ім'я та по батькові оглянутої особи; у пункті 1 зазначається повне найменування суб'єкта господарювання, де працює оглянута особа; у пункті 2 вписуються назва професії та характер виконуваних робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок»; у пункті 3 проставляються число, місяць, рік наступного медичного огляду; у пункті 4 Позначається повне найменування закладу охорони здоров'я, де проводився медичний огляд; у пункті 5 проставляються число, місяць, рік проведення медичного огляду; форма № 1-ОМК підписується керівником та засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я.
Отже, особиста медична книжка форми № 1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 від 21.02.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за № 662/23194 є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме: закладом охорони здоров'я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.
Таким чином, ОСОБА_2 , своїми умисними діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме пособництво по виготовленню підробленого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем або іншою особою.
Крім цього, 04.07.2024 працівники державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснювали перевірку закладів торгівлі продуктами харчування за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: магазин ТОВ "МК М'ясний", де на своєму робочому місці перебувала ОСОБА_2 .
Працівники державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів попросили ОСОБА_2 пред'явити документи, які надають їй право займатися діяльністю, пов'язаною з роботою продавця в магазині ТОВ «МК М'ясний», а саме особисту медичну книжку.
В цей момент у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме особистої медичної книжки форми № 1-ОМК; НОМЕР_2.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , пред'явила працівнику державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів завідомо підроблену особисту медичну книжку форми № 1-ОМК; НОМЕР_2, достовірно знаючи, що вона не проходила встановлений законом медичний огляд, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме установою охорони здоров'я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв, організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду в Шкірно-венерологічному диспансері № 2 Деснянського району м. Києва.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-24/39851-ДД від 17.07.2024: Відбитки прямокутних штампів «Комунальне некомерційне підприємство Шкірно-венерологічний диспансер № 2 ПРОФМЕДПУНКТ Ідентифікаційний код 04593391 02232, м. Київ, бул. Висоцького, 8» з лицевого та зі зворотного боків особистої медичної книжки 2 Серія ААД № 146485 на ім?я ОСОБА_2 , нанесені не штампом «Комунальне некомерційне підприємство «Дерматовенерологія» Філія № 2 ПРОФМЕДПУНКТ Ідентифікаційний код 05416248 02232, АДРЕСА_4 », зразки відбитків якого надані у якості порівняльного матеріалу. Відбиток круглої печатки «УКРАІНА Департамент охорони здоров?я виконавчого органу* Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) *КНП Шкірно-венерологічний диспансер № 2 ДЛЯ ДОВІДОК Ідентифікаційний код 04593391» зі зворотного боку особистої медичної книжки 2 Серія НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_2 , нанесений не печаткою « ІНФОРМАЦІЯ_3 (Київської міської державної адміністрації)* Комунальне некомерційне підприємство «Дерматовенерологія» Ідентифікаційний код 05416248* ДЛЯ ДОВІДОК», зразки відбитків якої надані у якості порівняльного матеріалу.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.
До обвинувального акту відносно ОСОБА_2 долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, особу обвинуваченої, яка офіційно працевлаштована на посаді продавця продовольчих товарів, має постійний дохід, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує її вік та стан здоров'я.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вирішення питання про призначення виду та розміру покарання належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Таким чином, суд вважає за необхідне остаточно призначити ОСОБА_2 покарання з урахуванням положень вищевказаної ч. 1 ст. 70 КК України, а саме за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ч. 5 ст. 27, ст. 53, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:
-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. 00 коп.;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Речові докази у справі, які містяться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах справи.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: особисту медичну книжку видану на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 Серія ААД № 146485, видану Шкірно-венерологічним диспансером № 2, з ознаками підробки, яку було поміщено до спец пакету ICR0127300 (яку після проведення технічної експертизи документів поміщено до спец пакету № 4173204), що передана на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № 022377 від 24.07.2024) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп. за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-24/39851-ДД від 17.07.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 КПК України, роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення з клопотанням про помилування.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням приписів ч. 1 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1